Рішення № 7527964, 12.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2010 р.Справа № 8/2131 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Христина", м. Бережани Тернопільської області

до закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс", с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 32687,4 грн. основної заборгованості, 10238,38 грн. пені

Суддя Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: Зелінський Л.Р. –за довіреністю від 14.12.2009р. (в судовому засіданні 14.12.2009р.);

відповідача: не з’явився.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі договору поставки № 1/01-11-08 від 01.11.2008р. 32687,4 грн. основної заборгованості, 10238,38 грн. пені (за період з 08.11.2008р. по 16.11.2009р.).

У судовому засіданні 14.12.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги за суттю та розміром не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" (постачальником) та закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Авіс" (покупцем) укладено договір поставки № 1/01-11-08 від 01.11.2008р. (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов’язується передати у власність покупцеві гофропродукцію (товар) у кількості і строки відповідно до заявки й за цінами, що визначаються відповідно до умов даного договору і відповідно до специфікації, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити його на умовах, визначених договором.

Згідно з розділом 3 договору, поставка здійснюється автотранспортом на умовах СРТ (згідно з Inkoterms 2000). Місце поставки –вул.Вербецьке шосе,1 с. Гуменці Кам’янець-Подільського району. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, що передбачена у Специфікації до даного договору, у гривні. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування, податок на додану вартість та вартість транспортних витрат.

Як пердбачено розділом 4 договору, передача товару здійснюється згідно видаткової накладної на складі покупця. Постачальник передає покупцеві товар, зі супровідними документами на нього: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат якості, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Відповідно до п.5.1. договору, оплата за даним договором повинна здійснюватись покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100 % від вартості партії товару протягом трьох календарних днів з дати підписання видаткової накладної за кожну окрему партію.

Відповідно до п. 7.6 договору за прострочення строку оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення, за кожен день прострочення оплати. При цьому судом відзначається, що вищенаведеним положенням договору передбачено застосування штрафної санкції, яка за своєю правовою природою є пенею.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 267670,2 грн., а саме: за видатковими накладними №835 від 08.11.2008р. на суму 21491,40 грн., №935 від 09.12.2008р. на суму 19504,80 грн., № 972 від 20.12.2008р. на суму 43344,00 грн., № 079 від 16.02.2009 р. на суму 21999,60 грн., № 106 від 24.02.2009 р. на суму 46094,40 грн., № 144 від 14.03.2009 р. на суму 41904,00 грн., № 246 від 14.04.2009 р. на суму 52380,00 грн., №253 від 16.04.2009 р. на суму 20952,00 грн. за довіреністю серії ЯПМ №147672 від 11.11.2008р.

Відповідно до наданих позивачем копій платіжних доручень № 1 від 11.12.2008 р. на суму 21491,40 грн., №261 від 16.12.2008 р. на суму 21491,40 грн., №144 від 23.11.2009р. на суму 15000,00 грн.., №185 від 03.03.2009р. на суму 20000,00 грн., №198 від 06.03.2009р. на суму 10000,00 грн., №4 від 11.03.2009р. на суму 20000,00 грн., №3 від 12.03.2009р. на суму 20000,00 грн., №11 від 08.04.2009 р. на суму 30000,00 грн., №25 від 09.04.2009р. на суму 37000,00 грн., №1 від 09.06.2009р. на суму 40000,00 грн., відповідач частково (на суму 234982,80 грн.) розрахувався з позивачем за отриману продукцію.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32687,4 грн. основної заборгованості. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Однак, зважаючи на помилкове нарахування позивачем пені (зокрема, без урахування положення п.5.1. договору, згідно з яким оплата за даним договором повинна здійснюватись покупцем протягом трьох календарних днів з дати підписання видаткової накладної) за період з 08.11.2008р. по 16.11.2009р. в сумі 10238,38 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 9428,83 грн. за період з 12.11.2008р. по 16.11.2009р., в частині вимог щодо стягнення решти нарахованої позивачем суми пені слід відмовити.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, суд вважає за необхідне повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Христина” (м. Бережани Тернопільської області, вул. Привокзальна, 1, код 14049168) з Державного бюджету України 100 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що слід видати довідку.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Авіс" (с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, вул.Вербецьке шосе, 1, код 21332083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Христина” (м. Бережани Тернопільської області, вул. Привокзальна, 1, код 14049168) 32687,4 грн. основної заборгованості, 9428,83 грн. пені, 421,16 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 231,55 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Христина” (м. Бережани Тернопільської області, вул. Привокзальна, 1, код 14049168) з Державного бюджету України 100 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідку.

                              Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.