Рішення № 75278138, 02.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/272/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Ждановій Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 27.10.2017, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (далі за текстом — Позивач, ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі за текстом — Відповідач, Офіс ВПП), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.10.2017 про збільшення суми грошового зобов’язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 20357899,82 грн., 15268319,22 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 10532770,94 грн. пені, а всього на суму 46158989,99 грн. (далі - ППР № НОМЕР_1 від 27.10.2017);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 27.10.2017 за платежем військовий збір про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн. (далі - ППР № НОМЕР_2 від 27.10.2017).

В обґрунтування заявлених вимог посилається на таке.

29.08.2017 позивачем отримано повідомлення від 22.08.2017 № 61 про проведення 31.08.2017 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з питання дотримання податкового та іншого законодавства України, додатком до якого був наказ № 1807 від 17.08.2017. У період з 31.08.2017 по 20.09.2017 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині сплати військового збору за період з 01.04.2015 по 31.12.2016.

За результатами перевірки Відповідачем складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 122/28-10-76-07-37596090 від 04.10.2017, на підставі якого виніс оскаржувані ППР, які отримані 02.11.2017.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС від 15.12.2017 № 30168/6/99-99-11-02-01-15 строк розгляду скарги Платника податків було продовжено по 26.01.2018 року включно.

22.01.2018 позивач отримав Рішення ДФС від 18.01.2018 № 1755/6/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарги, в якому ДФС залишено без змін податкові повідомлення- рішення від 27.10.2017 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, а скаргу Платника податків - без задоволення.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними з огляду на таке.

До 09.04.2015 позивач був зареєстрований у м. Свердловськ (Довжанськ) Луганської області, яке відповідно до п. 14 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» віднесено до переліку населених пунктів Луганської області, на території яких здійснюється антитерористична операція. При цьому м. Свердловськ (Довжанськ) є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Позивач здійснив перереєстрацію юридичної особи в м. Сєвєродонецьку. У той же час м. Сєвєродонецьк відповідно до п. 9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» віднесено до переліку населених пунктів Луганської області, на території яких здійснюється антитерористична операція. Однак, навіть з огляду на перереєстрацію до м. Сєвєродонецька на поточну дату всі виробничі потужності позивача, за допомогою яких здійснювалося видобування вугілля, знаходиться у м. Свердловську, на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зоні проведення антитерористичної операції під впливом форс-мажорних обставин.

Факти численних обстрілів міст Луганської області (у т.ч. м. Свердловськ) протягом 2014-2015 років підтверджуються офіційними звітами Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Також загальновідомими є факти артилерійських обстрілів позивача протягом 2014-2016 років та неодноразове тимчасове припинення роботи шахт.

13.03.2017 відбулося незаконне блокування господарської діяльності позивача з боку невідомих озброєних осіб. 15.03.2017 позивачем подано до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення. На підставі поданої заяви Головним управлінням Національної поліції у м. Києві 18.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 206 КК України, номер кримінального провадження 12017100000000155.

17.03.2017 позивач подав до Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС заяву щодо позбавлення можливості забезпечувати виконання податкових зобов’язань з 13.03.2017.

01.06.2017 позивач звернувся до Торгово-промислової палати України з заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за податковими зобов’язаннями (обов’язками).

Вплив викладених форс-мажорних обставин на позивача підтверджено сертифікатами ТПП, а саме: від 05.09.2014 № 2866/05-4, від 05.09.2014 № 2874/05-4, від 19.06.2017 № 389/05-4, від 19.06.2017 № 354/05-4, від 19.06.2017 № 390/05-4.

З огляду на викладене позивач фактично з 14.04.2014 не може належним чином обчислювати та сплачувати податки та інші обов’язкові платежі, розраховувати показники податкової звітності, забезпечувати заповнення та подання достовірної податкової звітності та розрахунків у межах, установлених законом. Вважає, що відповідач не мав правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а тому проведення такої перевірки - є неправомірним та таким, що складено з грубим порушенням вимог Закону № 1669 та Закону № 1726-VIII.

Недотримання Податковим органом встановленого податковим законодавством порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки, підлягають скасуванню.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» перебувало на податковому обліку з 11.02.2013 року в СДПІ З ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, з 16.09.2016 року по теперішній час знаходиться на обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу ВПП.

З 10.04.2015 року ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» здійснило переміщення своїх органів управління з тимчасово окупованої території на іншу територію України.

Згідно наданих ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» щоквартальних Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ (далі - податковий розрахунок за формою №1ДФ) за II квартал 2015 року по IV квартал 2016 року здійснено нарахування та виплати доходів на користь фізичних осіб, але військовий збір з них не був нарахований та відповідно не перерахований до бюджету, про що свідчать дані розділу II податкових розрахунків за формою № 1-ДФ (відсутні дані про нарахування та перерахування військового збору), проте згідно розділу І податок на доходи з фізичних осіб утримувався, нараховувався та перераховувався до бюджету;

відповідно даних інтегрованих карток платників у періоді з квітня 2015 року но грудень 2016 року військовий збір сплачувався не у повному обсязі (у день виплати доходів перераховувалось по 1 гри.), проте податок на доходи з фізичних осіб перераховувався у повному обсязі.

Дніпропетровське управління Офісу ВПП листами від 09.12.2016 №2225/10/28-10-46-06, від 13.03.2017 №14285/10/28-10-46-06-09 та від 25.04.2017 №23001/10/28-10-46-06-09 зверталось до керівника ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з проханням надати обґрунтовані пояснення та документальне підтвердження стосовно несплати протягом 2014 - 2016 років військового збору та не відображення в Податковому розрахунку за формою № 1 -ДФ відомостей щодо оподаткування військовим збором. Станом на теперішній час пояснення та документальні підтвердження до контролюючого органу не надано.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки начальника відділу податкового супроводження підприємств гірничої галузі та інших підприємств Дніпропетровського управління Офісу ВПП від 16.08.2017 №45182/28-10-46-06 було погоджено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» за період з 01.04.2015 року по 31.12.2016 року та затверджено наказом Офісу ВПП від 17.08.2017 № 1807.

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» було повідомлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (отримано Позивачем 29.08.2017 року) з наданням копії наказу від 17.08.2017 № 1807, відповідно до пп. 79.2 ст. 79 ПК України та у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

За висновками вищезазначеної перевірки складено акт від 04.10.2017 №122/28-50- 46-13-37596090.

В акті перевірки зазначено, у періоді, що перевірявся, працівникам виплачувались доходи, нараховані (сплачені) у зв’язку з відносинами трудового найму, що згідно з вимогами Закону України «Про оплату праці» належать до категорії заробітної плати та прирівняних до неї виплат.

Згідно даних щоквартальних податкових розрахунків за формою № 1ДФ за II квартал 2015 року - IV квартал 2016 року, наданих позивачем встановлено, що підприємством були здійсненні нарахування та виплати доходів на користь фізичних осіб, але військовий збір з них не був нарахований та відповідно не перерахований до бюджету, про що свідчать дані розділу II податкових розрахунків за формою №1ДФ (відсутні дані про нарахування та перерахування військового збору).

Таким чином, ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» при здійсненні нарахування та виплати доходів на користь фізичних осіб військовий збір з них не був нарахований та відповідно не перерахований до бюджету на загальну суму у сумі 20357899,82 грн., у тому числі: за II квартал 2015 року у сумі 2582502,79 гри.; за III квартал 2015 року у сумі 2689628,10 грн.; за IV квартал 2015 року у сумі 2730270,42 грн.; за І квартал 2016 року у сумі 2679884,69 грн.; за II квартал 2016 року у сумі 2650134,95 грн.; за III квартал 2016 року у сумі 3090678,34 грн.; за IV квартал 2016 року у сумі 3934800,53 грн., що є порушенням вимог підпунктів 168.1.1, пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпункту 16№ пункту 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Також ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на порушення вимог пункту п.п. «б», «ґ» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п3.5 ст.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не дотримано встановлений порядок заповнення податкового розрахунку за формою №1ДФ, а саме, до податкового органу подано податкові розрахунки із недостовірними відомостями (без зазначення нарахованих та перерахованих сум військового збору за ІІ квартал 2015 року - IV квартал 2016 року).

За результатами перевірки Офісом ВПП сформовані та вручені ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» податкові повідомлення-рішення 27.10.2017 №0009924607 про збільшення грошового зобов’язання за штрафною санкцією у розмірі 1020 грн., №0009914607 про збільшення грошового зобов’язання з військового збору за основним платежем - 20357899,82 грн., штрафною санкцією у розмірі 15268319,22 грн. та пенею - 10532770,94 гривень.

Також, на підставі підпункту 19 №.1.2 пункту 19№.1. статті 19№ та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 пункту 75 Податкового кодексу України Офісом ВПП проведено камеральну перевірку ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з питання своєчасності сплати грошових зобов’язань з податку на доходи з фізичних осіб, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0004594606, з 16.07.2017 по 27.09.2017.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та зареєстрованого в Мін’юсті України 30.01.2015 за №111/26556 (далі - Порядок).

Відповідно до підпункту 3.11 розділу II Порядку «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» Порядку, у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Наявність у платника податку сертифікатів Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику звернутися із заявою до контролюючого органу для продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а також для списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили. Наявність у платника вказаних сертифікатів не надає підстав такому платнику не здійснювати чи здійснювати не у повному обсязі сплату військового збору за правилами, що є відмінними від правил, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 36.1 ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агенту, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних , бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Щодо встановленого мораторію на проведення перевірок та існування спеціальних умов справляння податків і зборів, зумовлених проведенням антитерористичної операції, передбачених згідно ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2015 року № 1669-VII (далі - Закон N 1669) та п. 5,6.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року №1726-VIII (далі - Закон №1726), зазначаємо, що відповідно зі статтею 2 ПКУ зміна положень ПКУ може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до ПКУ.

З урахування викладеного необхідно відзначити, що Законом N 1669 та Законом N 1726 не були передбачені відповідні зміни до Податкового кодексу України для застосування вищевказаних положень, тому фактично вони не діють та мають декларативний характер.

Наявність у платника податку сертифікатів Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику звернутися із заявою до контролюючого органу для продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а також для списання податкового боргу, що виник унаслідок обставин непереборної сили. Особливості здійснення таких процедур визначено у листах Міндоходів від 01.07.2014 № 15472/7/99-99-25-01-17 та від 07.07.2014 № 16042/7/99-99-19-03-02-17.

Наявність у платника сертифікатів Торгово-промислової палати України не надає відстав такому платнику не виконувати чи виконувати не у повному обсязі зобов'язань податкових агентів за правилами, що є відмінними від правил, визначених Податковим кодексом України.

Згідно пп. 38,11 п. 38 підрозділ 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції, до платників податків / податкових агентів, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/'або території населених пунктів на лінії зіткнення і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Зазначені в цьому підпункті положення застосовуються до платників податків / податкових агентів, які станом на І квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження, (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з ПКУ (абзац одинадцятий пп. .38.11 п. 38 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ).

Так абзацом дванадцятим пп. 38.11 п. 38 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ зазначено, що платник, податків/податковий агент не може застосовувати положення пп. 38.11 п. 38 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України. Втім, сам по собі факт знаходження потужностей позивача в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження не свідчить про фактичне здійснення товариством господарської діяльності на цій території.

Просить в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» відмовити в повному обсязі.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року адміністративний позов ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 106).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі № 812/272/18 та призначено підготовче засідання на 14 березня 2018 року. Справа розглядатиметься в порядку загального провадження (арк. спр. 1-2).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року за клопотаннями представника позивача провадження у справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 812/1569/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування наказу, визнання протиправними дій задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17.08.2017 № 1807 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (арк. спр. 127).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року поновлено провадження у адміністративній справі (арк. спр. 159).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року за клопотаннями представника відповідача провадження у справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 812/1569/17 (арк. спр. 160-161).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року поновлено провадження у адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 08 червня 2018 року (арк. спр. 168).

08 червня 2018 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 14 червня 2018 року (арк. спр. 176).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 02 липня 2018 року (арк. спр. 206-207).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ідентифікаційний код юридичної особи 37596090, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 23.06.2011 за № 13911020000001333, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гоголя, будинок 24 А, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 02.07.2018 за № НОМЕР_3 (арк. спр. 240-246). До 09.04.2014 місцезнаходженням ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» було: 94801, Луганська область, місто Свердловськ (Довжанськ), вулиця Енгельса, будинок 1.

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу ВПП ДФС.

Згідно повідомлення відповідача від 22.08.2017 № 61 вбачається, що з 31.08.2017 буде проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ДТЕК Свердловантрацит» з питання дотримання податкового та іншого законодавства України, додатком до якого був наказ № 1807 від 17.08.2017. У період з 31.08.2017 по 20.09.2017 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині сплати військового збору за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 (арк. спр. 19, 20, 21).

За результатами перевірки Відповідачем складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 122/28-10-76-07-37596090 від 04.10.2017, який отримано Платником податків 12.10.2017, за висновками якого встановлено порушення:

1. п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету військового збору в періоді, що перевірявся на загальну суму 21 337 691,82 грн., у тому числі: за 2 квартал 2015 р. у сумі 2 582 502,79 грн.; за 3 квартал 2015 р. у сумі 2 689 628,10 грн.; за 4 квартал 2015 р. у сумі 2 730 270,42 грн.; за 1 квартал2016 р. у сумі 2 679 884,69 грн.; за 2 квартал2016 р. у сумі 2 650 134,95 грн.; за 3 квартал2016 р. у сумі 3 090 678,34 грн.; за 4 квартал 2016 р. у сумі 3 934 800,53 грн.

2. п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого подано не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкову звітність за формою 1-ДФ без зазначення нарахованих та перерахованих сум військового збору 2 квартал 2015 р. - 4 квартал 2016 рік (арк. спр. 23-37).

На підставі Акту № 122/28-10-76-07-37596090 від 04.10.2017 відповідач виніс ППР № НОМЕР_1 від 27.10.2017 та ППР № НОМЕР_2 від 27.10.2017 (арк. спр. 42, 44), які оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (арк. спр. 49-57).

Рішенням ДФС від 15.12.2017 № 30168/6/99-99-11-02-01-15 строк розгляду скарги Платника податків було продовжено по 26.01.2018 року включно (арк. спр. 61).

22.01.2018 позивач отримав Рішення ДФС від 18.01.2018 № 1755/6/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарги, в якому ДФС залишено без змін податкові повідомлення- рішення від 27.10.2017 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, а скаргу Платника податків - без задоволення (арк. спр. 63-67).

Судом встановлені наступні обставини відносно наявності/відсутності повноважень у Відповідача щодо призначення та проведення позапланової перевірки з наступним накладенням штрафних санкцій.

Статтею 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Таким чином, статтею 75 ПК України прямо визначено, що документальна невиїзна перевіркою проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пункту 79.2. ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.3. ст. 79 ПК України).

Як наслідок, документальна позапланова невиїзна перевірка зовсім не передбачає процедури допуску до перевірки перевіряючих платником податків.

Тобто, усі можливі заперечення щодо підстав та порядку проведення позапланової невиїзної перевірки можуть бути викладені у письмових запереченнях на акт перевірки чи винесене податкове повідомлення-рішення.

Наявність зазначеної процедури виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 81 Податкового кодексу України, якою визначені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірок стосовно визначення умов відмови від допуску до перевірки та заборони відмови за певних обставин.

Таким чином, відповідно до положень ст. ст. 75, 78, 79 ПК України саме на податковий орган покладений обов’язок визначення законних підстав для призначення та проведення позапланових невиїзних перевірок конкретного суб’єкта господарювання.

Оскільки Позивач як станом на момент винесення наказу про призначення позапланової перевірки, так і станом на момент проведення самої позапланової перевірки був зареєстрований та здійснював свою діяльність у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Відповідач повинен був окрім законів, які безпосередньо регулюють його діяльність стосовно контролюючих функцій, також врахувати та застосувати норми Закону № 1669.

Зокрема, Відповідач повинен був врахувати та застосувати положення статті 3 Закону № 1669, згідно якої органам і посадовим особам, повноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Також застосування з боку Відповідача підлягали положення частини 3 ст.11 Закону № 1669, якою визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 вказаного розпорядження затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене м. Сєвєродонецьк Луганської області.

У зв’язку з чим як станом на момент призначення та проведення перевірки, так і станом на момент винесення спірного ППР позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції.

Як наслідок, в силу приписів ст. ст. 3, 11 Закону № 1669 у Відповідача не було законних підстав для призначення та проведення відносно Позивача позапланової невиїзної перевірки, оскільки положення ПК України стосовно повноважень призначення та проведення планової перевірки відносно Позивача, який здійснював діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, прямо суперечили Закону № 1669.

Також відповідно до п. 4 Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, затверджених Постановою КМУ №565 від 05.08.2015, господарська діяльність Позивача, яка була предметом перевірки Відповідачем, не відноситься до високого ступеня ризику, що не заперечується сторонами по справі.

Так, дійсно в Податковий кодекс України не вносилися зміни щодо мораторію на проведення перевірок.

При зазначених обставинах суд застосовує такі норми Податкового кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України, серед інших, ґрунтується також на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 56.21. статті 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За встановлених обставин норми різних законів: Податкового кодексу України та Закону № 1669 припускають множинне трактування прав та обов'язків контролюючого органу, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як наслідок, як податковий орган за наслідками проведеної перевірки, так і суд при вирішенні даної справи, повинні застосовувати положення п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 та п. 56.21. ст. 56 ПК України і приймати рішення на користь платника податків – Позивача по справі.

При даних спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування висновків постанови Верховного Суду України від 24.12.2010 по справі № 21-25а10, оскільки вказаною постановою зроблений висновок, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Однак при даних спірних правовідносинах мала місце позапланова невиїзна перевірка, яка зовсім не передбачає стадії допуску податкового органу до перевірки, що виключало можливість позивача скористатися таким правом на захист, як недопуск до перевірки представників податкового органу.

Посилання представника відповідача на висновки у рішенні Верховного Суду по справі № 805/2210/17а ( № К/9901/5582/17) по даній адміністративній справі є незмістовним, оскільки Верховний Суд в своєму рішенні не надавав аналізу положенням п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 та п. 56.21. ст. 56 ПК України в сукупності з положеннями статей 1, 5, 7 ПК України.

Натомість, по даній адміністративній справі суд робить висновки, що положення саме Податкового кодексу України навіть не надають право, а зобов’язують застосовувати положення інших законів та підзаконних нормативних актів у сукупності з нормами ПК України у разі наявності неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, що і було виконано судом першої інстанції.

Посилання представника відповідача на те, що дія статті 3 Закону № 1669 не поширюється на здійснення контролю органами ДФС, тому їх дії не суперечать цьому закону, є незмістовними, виходячи з такого.

Статтею 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 41.1. статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

В свою чергу, статтею 3 Закону № 1669 визначено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Як наслідок, абз. 2 статті 1 ПК України прямо визначено, що цей кодекс визначає правові основи діяльності контролюючих органів, до яких відповідно до змісту п. 41.1 ст. 41 ПК України відноситься відповідач по справі.

Таким чином, відповідач є тим органом, який уповноважений здійснювати державний контроль у сфері господарської діяльності.

Сам зміст Акту перевірки підтверджує, що відповідач діяв на підставі норм Податкового кодексу України та надавав оцінку господарській діяльності позивача, зазначаючи в акті порушення, що свідчить про реалізацію ним контролюючих функцій.

У зв’язку з чим норми ст. 3 Закону № 1669 безпосередньо поширюються на здійснення контролю органами ДФС, які повинні були враховувати дію цього Закону.

Таким чином, Відповідач внаслідок тимчасово законодавчо встановленим обмеженням не мав повноважень щодо призначення та проведення стосовно Позивача планової невиїзної перевірки, тобто діяв не на підставі та не у межах повноважень, що визначені законами України.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач призначив та провів позапланову невиїзну перевірку стосовно Позивача за умов тимчасово законодавчо встановлених обмежень, тобто не маючи належних повноважень, після чого виніс відносно Позивача оскаржувані ППР.

Як наслідок, Відповідач зовсім не мав права виносити оскаржуване ППР, оскільки порушив положення ст. ст. 3, 11 Закону № 1669.

Пунктом 78.1. статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Таким чином, п.п.78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України визначене навіть не право, а визначений обов’язок здійснення документальної позапланової перевірки при наявності хоча б однієї з визначених обставин.

Матеріалами справи достовірно встановлено, що позивач скористався своїм правом подати в установленому порядку контролюючому органу скаргу на прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення, в яких вимагав повне скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, при цьому у своїй скарзі посилався на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, а саме: на наявність сертифікатів Торгово-промислової палати України про засвідчення існування форс-мажорних обставин, які на думку скаржника повністю звільняли його від обов’язку сплати відповідних платежів (а.с.49-57). Об’єктивність розгляду вказаного питання обумовлюється протилежною позицією платника податків та контролюючого органу: позивач стверджував, що наявні сертифікати звільнять його від обов’язку сплати податку та зазначав реквізити таких сертифікатів, а відповідач в Акті перевірки зовсім про такі підстави не зазначав (а.с.28-33).

Скарга від 10.11.2017 була прийнята відповідачем та розглянута, однак у самому Рішенні про результати розгляду скарги ніяким чином не надана оцінка вказаним обставинам наявності сертифікатів (а.с.63-67).

Таким чином, відповідач проігнорував свій обов’язок, визначений п.п.78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України щодо здійснення документальної позапланової перевірки при наявності обставин посилання платника податків у скарзі на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Відповідач повинен був призначити та провести перевірку виключно з питання, чи дійсно сертифікати Торгово-промислової палати України про засвідчення існування форс-мажорних обставин могли звільняти позивача від обов’язку сплати відповідних платежів.

Як наслідок, відповідач зовсім не мав права виносити оскаржуване повідомлення-рішення, оскільки порушив положення п.п.78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України. Лише після призначення та проведення перевірки в порядку п.п.78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України відповідач у встановленому Податковим кодексом України порядку мав право приймати оскаржувані повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 616700,00 грн (арк. спр. 111).

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 616700,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 від 27.10.2017 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № НОМЕР_1 від 27.10.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про збільшення суми грошового зобов’язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 20357899,82 грн., 15268319,22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 10532770,94 грн. - пені, а всього на суму 46 158 989,99 грн. (сорок шість мільйонів сто п’ятдесят вісім тисяч дев’ятсот вісімдесят дев’ять грн. 99 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № НОМЕР_2 від 27.10.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» за платежем військовий збір про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11 Г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (ідентифікаційний код 37596090, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гоголя, будинок 22 А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 616700,00 грн. (шістсот шістнадцять тисяч сімсот грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 12 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1