Рішення № 75277552, 12.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2180/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області про визнання дисциплінарного висновку недійсним,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання висновку дисциплінарної комісії Ніжинського міськрайсуду від 23 травня 2018 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок дисциплінарної комісії Ніжинського міськрайонного суду від 23.05.2018 зроблений з порушенням Закону України «Про державну службу».

У судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що вони є необгрунтованим та безпідставним, оскільки зазначені позивачем підстави недійсності висновку дисциплінарної комісії від 23 травня 2018 року є надуманими.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до подання керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду від 23 квітня 2018 року у період з 23 квітня 2018 року по 23 травня 2018 року дисциплінарною комісією, створеною у суді, здійснювалось дисциплінарне провадження відносно старшого секретаря суду ОСОБА_1 (а.с.36).

Відповідно до наказу керівника апарату суду від 23 квітня 2018 року № 20-ОД, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією було проведено службове розслідування (а.с.37).

Згідно з висновком дисциплінарної комісії від 23 травня 2018 року встановлено наявність в діях старшого секретаря суду ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного проступку як перевищення службових повноважень, що виразилося у здійсненні неавтоматичного розподілу клопотань з номерами проваджень № 1 -кс/740/296/18 та 1 -кс/740/297/18 (а.с.8-10).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з ч.1 ст.64 Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Отже, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону №889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

За результатами службового розслідування у діях старшого секретаря суду ОСОБА_1 встановлено наявність порушення, що виразилося у здійсненні неавтоматичного розподілу клопотань. Це порушення дисциплінарною комісією кваліфіковано як перевищення службових повноважень, оскільки, за наявності розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, ОСОБА_1 здійснила перерозподіл справ у неавтоматичному (ручному) режимі. Комісією досліджувались розпорядження керівника апарату суду від 18.04.2018 № 40, яке виносилось у справі за номером провадження № 1 кс/740/296/18 та №41, яке виносилось у справі за номером провадження № 1кс/740/297/18, обидва ці розпорядження містили вказівку старшому секретарю суду ОСОБА_1 здійснити повторний автоматизований розподіл справ.

Також було досліджено протоколи перерозподілу даних справ, з яких видно, що перерозподіл цих справ здійснювався у неавтоматичному (ручному) режимі на противагу вимог розпоряджень.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування - це лише службовий документ, що підтверджує факт проведення перевірки уповноваженими посадовими особами відповідного органу та відображає її результати, є носієм певної інформації, однак, не тягне за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків позивача, оскільки лише передує прийняттю акту індивідуальної дії, який породжує певні правові наслідки для позивача та підлягає оскарженню у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Отже, висновок службового розслідування є лише носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися уповноваженою особою при визначенні відповідного виду дисциплінарної відповідальності. При цьому, такий висновок складається посадовими особами відповідача і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів порушень.

Крім того, за загальним правилом, висновки такої перевірки не є остаточними, а є лише думкою певних осіб щодо наявності чи відсутності в діях певної особи порушень службової дисципліни (дисциплінарного проступку) та пропозицію про вид відповідальності особи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 липня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць