Рішення № 75277399, 22.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м.Київ справа № 810/3079/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації,

Богуславської районної державної адміністрації,

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач - 1), Богуславської районної державної адміністрації (далі – відповідач – 2) в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.01.2018) визнати дії відповідачів протиправними та зобов’язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у грудні 2017 року вона звернулась до Управління соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області з заявою та пакетом документів для видачі їй посвідчення потерпілого від ЧАЕС 1 категорії внаслідок встановлення у неї факту захворювання пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС та визначення третьої групи інвалідності.

Управлінням соціального захисту населення Богуславської районної державної адміністрації Київської області відповідні документи та заяву було направлено до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації. Водночас, листом № 05-59-167 від 27.01.2017 відповідач – 1 надав їй відповідь про відмову у видачі відповідного посвідчення.

Зазначене рішення позивач вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, присвоюється категорія 1.

Разом з цим, позивач звертала увагу суду, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

У свою чергу, нею було подано всі визначені законодавством документи для отримання відповідного посвідчення та дотримано процедуру його отримання.

За наведених обставин, позивач стверджує, що рішення відповідача-1 про відмову визнати її постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення є протиправним.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Крім того, зобов’язано відповідача-1 у строк до 21.11.2018 подати суду письмові заперечення проти позову та докази на обґрунтування цих заперечень.

Відповідач-1 позовних вимог не визнав та 15.11.2018 надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову.

В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що причинний зв'язок захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи було встановлено позивачу як потерпілому від Чорнобильської катастрофи, на підставі посвідчення четвертої категорії.

При цьому, відповідач – 1 зауважив, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії та відповідне посвідчення діє на час постійного проживання або роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Водночас, на підставі Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (від 28.12.2014 року № 76-VІІІ), який набрав чинності 01.01.2015 було виключено зону посиленого радіоекологічного контролю.

З огляду на зазначене, відповідач – 1 вважає, що з 01.01.2015 позивач не проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Разом з цим, відповідач – 1 звертав увагу суду, що довідка до акту огляду МСЕК була видана позивачу вже після 01.01.2015.

За наведених обставин, відповідач – 1 стверджує, що правові підстави для віднесення ОСОБА_1 до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі відповідного посвідчення – відсутні. Зауважив, що такої ж думки дотримується Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 29.11.2016 року по справі № 806/3570/15.

Враховуючи викладене, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та справу розглядати без участі представника Департаменту.

У ході судового розгляду справи, позивач уточнила позовні вимоги, та зазначила, що як їй стало відомо Богуславською РДА її заяву (та додані до заяви документи) про встановлення їй статусу постраждалої від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії із видачею відповідного посвідчення не було направлено до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації. Зокрема, листом № 47/06-12/163 від 17.01.2017 Богуславською РДА їй було повідомлено, що згідно з листом Департаменту соціального захисту населення № 05-49-143 від 23.01.2015 Департаментом Київської ОДА не приймаються відповідні подання райдержадміністрацій у зв’язку із набранням чинності Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (від 28.12.2014 року № 76-VІІІ) яким було виключено зону посиленого радіоекологічного контролю.

За наведених обставин, позивач просила суд:

- визнати протиправною відмову Богуславської районної державної адміністрації у прийнятті документів та оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації щодо видачі їй посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка оформлена у вигляді листа № 47/06-12/163 від 17.01.2017;

- визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації визнати її постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії та незаконною дію щодо відмови видати їй посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, яка оформлена у вигляді листа № 05-59-167 від 27.01.2018;

- зобов’язати Богуславську районну державну адміністрацію розглянути надані нею документи, оформити та направити відповідне подання до Київської обласної державної адміністрації, про видачу їй посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов’язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути подання Богуславської районної державної адміністрації про видачу їй посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії І та видати відповідне посвідчення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 було задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Богуславську районну державну адміністрацію та зупинено провадження в адміністративній справі № 810/3079/17 до 10.01.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 поновлено провадження в адміністративній справі № 810/3079/17 та призначено справу до судового розгляду на 10 січня 2018 року.

10.01.2018 у зв’язку набранням 15.12.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" суд протокольною ухвалою прийняв рішення про здійснення подальшого розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.

19.02.2018 від Богуславської районної державної адміністрації Київської області до суду надійшла заява відповідно до змісту якої відповідач-2 позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розгляд справи здійснити без участі уповноваженого представника райдержадміністрації.

У судове засідання, призначене на 22.02.2018 сторони не з’явились та явку уповноважених представників до суду не забезпечили.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, до почату судового засідання від всіх учасників судового процесу надійшли заяви (клопотання) про здійснення судового розгляду справи за їх відсутності (відсутності уповноважених представників).

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

04.10.1993 ОСОБА_1 отримала посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4).

28.11.2016 позивач отримала довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0513943, відповідно до якої з 21.11.2016 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності по захворюванню пов’язаному з впливом аварії на ЧАЕС.

Як стверджує позивач, 22.12.2016 після отримання відповідної довідки МСЕК, керуючись приписами статті 14 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона одночасно звернулась до Богуславської райдержадміністрації та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації із заявою про видачу видачі їй посвідчення потерпілого від ЧАЕС 1 категорії.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, розглянувши звернення позивача листом від 17.01.2018 Богуславська районна державна адміністрація повідомила позивачу, що видача посвідчень потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проводиться обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Проте, у зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII виключено абзац п’ятий частини другої статті Закону України «Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю та відповідно до листа департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації № 05-49-143 від 23.01.2015 починаючи з 01.01.2015 (з дати набрання чинності Закону) департаментом Київської облдержадміністрації не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення громадянам потерпілих від Чорнобильської катастроф категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

У свою чергу, 27.01.2017 Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації було надіслано позивачу лист № 05-59-167 «Про розгляд заяви та надання роз’яснення» за результатом розгляду її заяви про видачу посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Як вбачається зі змісту вказаного листа відповідач – 1 повідомив ОСОБА_1, що Відповідно до п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 № 51, видача посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Київською обласною державною адміністрацією за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місце проживання громадян.

Водночас, при розгляді надісланих нею документів Департаментом було встановлено, що зазначене подання та оригінали відповідних документів відсутні.

Разом з цим, відповідач-1 також роз’яснив позивачу, що на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (від 28.12.2014 року № 76-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015) виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, а також виключено визначені категорії зон радіоактивного забруднення та компенсації і пільги громадянам, віднесеним до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 значений Закон .

З огляду на це, відповідач у листі № 05-59-167 зазначає, що вона (ОСОБА_1М.) не проживає на території забрудненої зони та до потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії не належите, а наявне у неї посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серія В-І № 469819 від 04.10.1993 фактично втратило чинність.

За наведених обставин та враховуючи, що причинний зв'язок захворювання та інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи їй (ОСОБА_1М.) було встановлено після набуття чинності вказаного Закону про внесення змін (від 28.12.2014 року № 76-VIII), тобто за відсутності статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, Департамент дійшов висновку про відсутність на даний час правових підстав для віднесення її (ОСОБА_1М.) до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі їй відповідного посвідчення.

Разом з цим, у вказаній відповіді суб’єкт владних повноважень інформує позивача, що після внесення Кабінетом Міністрів України змін до статей 11, 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення «потерпілий від Чорнобильської катастрофи 4 категорії» та Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для розгляду порушеного питання їй необхідно буде повторно звернуть до управління соціального захисту населення за місцем її реєстрації.

Крім того, зазначено, що Департамент прикладає значних зусиль, щоб на законодавчому рівні виправити ситуацію, яка склалась, що дасть позивачу можливість скористатись своїми правами.

Вважаючи, незаконними рішення Богуславської районної державної адміністрації щодо направлення до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації подання для видачі їй посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, а також відмови Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації щодо визнання її статусу постраждалої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії із видачею відповідного посвідчення, позивач звернулась за захистом своїх прав та інтересів до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає про таке.

Основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із змінами і доповненнями (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні нормами статей 11, 14 вказаного Закону.

Так, за приписами пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до пункту 1, 4 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

До четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Судом встановлено, що отримане 04.10.1993 та наявне у позивача на час розгляду справи посвідчення потерпілого категорії 4 серії В-І № 469819 є діючим довічно.

Відповідно до частин 1-3 статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 51).

За визначенням, наведеним у Порядку № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 Посвідчення видаються інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Статтею 15 Закону № 796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Положення статті 15 Закону № 796-XII кореспондуються з приписами пункту 10 Порядку № 51, відповідно до якого особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Отже, особи, які станом на 1 січня 1993 року постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом № 796-XII.

Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Разом з тим, Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014 №76-VIII абзац п'ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України “Про правовий режим території,що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключено.

Цим же Законом було виключено статтю 2 (“Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій”) та статтею 23 (“Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4”) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, вказані зміни до Закону вступили в силу з 01.01.2015.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач станом на час встановлення медико-соціальною експертною комісією причинного зв'язку його інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС вже мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 12 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” право на отримання статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії - 1, пов'язане саме з фактом встановлення причинного зв'язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС.

Разом з цим, суд наголошує, що вказані зміни в законодавстві стосуються виключно питання правового режиму відповідної території, яка зазнала радіоактивного забруднення та не відносяться до інших питань, врегульованих законодавчими актами, зокрема, щодо визначення статусу та пільг осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому, суд звертає увагу увагу, що жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не відбулось.

Так, з аналізу приписів вказаних нормативно-правових актів вбачається, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов’язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

У свою чергу, зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема категорії – 1, є одночасна сукупність таких умов: 1) встановлення цій особі інвалідності та 2) - наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.

Таким чином, посилання державних органів на те, що територія, на якій проживає позивач з 01.01.2015 не є зоною радіоактивного забруднення, взагалі не стосуються спірного права особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача-1 на рішення Вищого адміністративного суду України у від 29.11.2016 року по справі № 806/3570/15, оскільки висновки Вищого адміністративного суду України відповідно до норм чинного законодавства не є обов’язковими для врахування іншими судами при вирішенні аналогічної категорії справ та разом з цим мають лише рекомендаційний характер та повинні узгоджуватись з нормами чинного законодавства.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що позивач має всі юридичні підстави передбачені діючим законодавством на отримання посвідчення категорії 1.

У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 65 Закону № 796 видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Аналогічна правова позиція закріплена приписами пункту 10 Порядку № 51 де зазначено, що видача посвідчень провадиться Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Отже, видача посвідчень потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у тому числі 1 категорії у даному випадку належить до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

При цьому, суд звертає увагу, що Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, який є структурним підрозділом державної адміністрації, діє на підставі Положення про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 05.02.2013 № 43 та відповідно до пункту 34 цього Положення серед повноважень цього органу є, зокрема, виконання таких функцій, як організація та координація роботи, пов'язаної з визначенням статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що в даному випадку саме Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації є уповноваженим органом для видачі посвідчення особи постраждалої від Чорнобільської катастрофи категорії 1.

Разом з цим, суд зауважує, що підставою для видачі відповідного посвідчення є подання місцевого органу виконавчої влади за місцем проживання цієї особи. В даному випадку таким органом є Богуславська районна державна адміністрація Київської області.

Водночас, як встановлено судом, листом від 17.01.2017 № 47/06-12/163 Богуславською районною державною адміністрацією Київської області позивачу було відмовлено у направленні подання до відповідного органу для встановлення їй статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І з видачею відповідного посвідчення.

В обґрунтування прийнятого рішення суб’єкт владних повноважень посилається на Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 на підставі якого з 01.01.2015 було виключено зону посиленого радіологічного контролю, а також лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації № 05-49-143 від 23.01.2015, в якому зазначено, що починаючи з 01.01.2015 департаментом не приймаються подання райдержадміністрацій міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Як вже зазначалось, доводи відповідачів про те, що з 01.01.2015 було виключено зону посиленого радіологічного контролю є безпідставними та необґрунтованими, оскільки по-перше, відповідно до норм чинного законодавства визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема 1 та 4 жодним чином не пов’язані між собою та, по-друге, на момент звернення з заявою про видачу посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Безпідставним є також і посилання відповідача – 2 на лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації № 05-49-709 від 27.01.2015. Зі змісту вказаного листа вбачається, що починаючи з 01.01.2015 департаментом не приймаються подання райдержадміністрацій міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, проте, в даному випадку ОСОБА_1 вже мала діюче посвідчення відповідної категорії та зверталась до уповноваженого органу з заявою щодо оформлення їй посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії І.

Крім того, суд також зауважує, що вказаний лист Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації не є рішенням органу виконавчої влади, не відносяться до регуляторних актів та носить лише інформаційний характер, а отже не має застосовуватися у діяльності Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради як обов'язковий та беззаперечний документ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмова Богуславської районної державної адміністрації у прийнятті документів та оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка оформлена у вигляді листа № 47/06-12/163 від 17.01.2017 є неправомірною та такою, що порушує права позивача.

При цьому, суд зауважує, що відповідач – 2 визнає факт неправомірності зазначеного рішення (відмови).

Разом із цим, суд зазначає, приписами статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 по справі №1-12/2003).

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, “ефективний засіб правого захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність відмови Богуславської райдержадміністрації щодо направлення подання до Київської обласної адміністрації на видачу ОСОБА_1 посвідчення категорії І, з метою належного захисту прав позивача та недопущення будь-яких порушень його законних прав та інтересів з боку суб’єкта владних повноважень в майбутньому, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення реалізації законних прав позивача шляхом зобов’язання вказаного суб’єкта владних повноважень прийняти та розглянути надані ОСОБА_1 документи, а також оформити та направити відповідне подання для розгляду уповноваженим органом – Київською обласною державною адміністрацією, для вирішення питання про присвоєння ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Щодо вимоги позивача визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, яка оформлена у вигляді листа № 05-59-167 від 27.01.2018, суд зазначає про таке.

Як вже зазначалось та було встановлено судом, підставою для видачі відповідного посвідчення є подання місцевого органу виконавчої влади за місцем проживання цієї особи, якого від Богуславської райдержадміністрації до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не направлялось.

З огляду на зазначене, у відповідача -1 дійсно не було правових підстав для видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1, а тому вимога позивача про визнання незаконною дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови видати їй посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії є передчасною та задоволенню не підлягає.

Водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, останній роз’яснив ОСОБА_1, що на момент отримання довідки МСЕК від 28.11.2016 АВ № 0513943 вона вже не проживала на території забрудненої зони, а тому потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії не належить, наявне у неї посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серія В-І № 469819 від 04.10.1993 фактично втратило чинність у зв’язку з чим правові підстави для віднесення її до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі їй відповідного посвідчення – відсутні.

Судом встановлено, що вказані доводи відповідача не відповідають дійсності та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Отже, враховуючи викладене, а також з огляду на те, що позивач має всі юридичні підстави передбачені діючим законодавством на отримання посвідчення категорії 1, суд дійшов висновку, що відмова Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, викладена у листі № 05-59-167 від 27.01.2017, у визнанні ОСОБА_1 постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з наведених у вказаному листі підстав є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання Київської обласної державної адміністрації розглянути подання Богуславської райдержадміністрації про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І та видати їй відповідне посвідчення, суд зазначає про таке.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.

Тобто, завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Як було встановлено судом, відмова відповідача у визанні ОСОБА_1 постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі їй відповідного посвідчення була мотивована підставами, які, у свою чергу, визнані судом у цій справі протиправними, а тому, суд зазначає, що будь-які інші перешкоди для видачі позивачу посвідчення відсутні.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у майбутньому буде зобов’язання Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, як структурного підрозділу, який виконує функції щодо організації та координації роботи, пов'язаної з визначенням статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, розглянути подання Богуславської райдержадміністрації про встановлення ОСОБА_1 статусу особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 -ї категорії та видати відповідне посвідчення.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Необхідність здійснення правосуддя саме на підставі принципу верховенства права (а не законності) закріплена також в статті 129 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності своєї позиції відносно відсутності у осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, категорії 4 права на отримання статусу постраждалих від Чорнобильської катастрофи категорії 1 за умови наявності причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою після 01.01.2015.

У свою чергу, на підставі наявних у справі доказів та встановлених в ході судового розгляду справи обставин, позивачем доведено суду його законне право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та посвідчення відповідної категорії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, оскільки судом не встановлено правових підстав для визнання незаконною дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суд також вирішує питання щодо судових витрат.

Приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, суд зазначає, як вбачається з аналізу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України правило щодо пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову не поширюється на позовні вимоги немайнового характеру, а тому понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 77, 90, 139, 143, 194, 242 - 247, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Богуславської районної державної адміністрації у прийнятті документів та оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1, яка оформлена у вигляді листа № 47/06-12/163 від 17.01.2017.

3. Зобов’язати Богуславську районну державну адміністрацію розглянути надані ОСОБА_1 документи, оформити та направити відповідне подання до Київської обласної державної адміністрації, про видачу ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1.

4. Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації визнати ОСОБА_1 постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, яка оформлена у вигляді листа № 05-59-167 від 27.01.2018;

5. Зобов’язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути подання Богуславської районної державної адміністрації про видачу ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії І та видати відповідне посвідчення.

6. Стягнути з Державного бюджету України пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 коп.

7. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.