Ухвала суду № 75277094, 13.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2151/18

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

13 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області 24.05.2018 2018 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 з вимогою стягнути плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 4284,28 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, провели габаритно-ваговий контроль транспортного засобу – автомобіля марки DAF, модель XF95.480/BENALY TF34C-1, реєстраційний номер ВС3736ЕA/BC2725XP, який належать фізичній особі – ОСОБА_1. За результатами перевірки контролюючий орган встановив порушення перевізником вимог статті 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме - надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень. Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» посадові особи Управління Укртрансбезпеки склали розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 143,60 євро. Відповідач не сплатив плату за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 143,60 євро, що еквівалентно 4284,28 грн., і це зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою від 13.06.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог, третій особі запропоновано у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати пояснення щодо позову.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву (а.с. 41-44), - позов не визнає. Зокрема, вказує на те, що позивач, як суб’єкт владних повноважень пропустив тримісячний строк звернення до суду. Вважає, що наявні підстави для застосування положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України щодо залишення позову без розгляду.

Позивач подав відповідь, в якому виклав свої міркування щодо відзиву ОСОБА_1 від 03.07.2018 на адміністративний позов (а.с. 46-52).

Зі змісту позову суд з’ясував такі обставини, що зумовили звернення позивача до суду:

18.08.2017 посадові особи управління Укртрансбезпеки в Одеській області на 450км+500м автомобільної дороги 1405 «Київ-Одеса» провели габаритно-ваговий контроль транспортного засобу – автомобіля марки DAF, модель XF95.480/BENALY TF34C-1, реєстраційний номер ВС3736ЕA/BC2725XP, який належать фізичній особі –ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0156826 від 18.08.2017 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серія ВН № 0152260 від 18.08.2017. Контролюючий орган встановив порушення перевізником вимог статей 48, 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг із перевезення вантажу (пшениця):

- без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентним уповноваженим органом у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень;

- із перевищенням осьових навантажень (нормативно допустиме навантаження на строєні осі – 22т, фактичне – 23,04т).

Ці обставини підтверджуються довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.08.2017.

На підставі акта № 0152260 від 18.08.2017 та на підставі норм постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» управління Укртрансбезпеки в Одеській області склало розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0156826 від 18.08.2017 на суму 143,60 євро, що станом на 18.08.2017 згідно з офіційним курсом гривні, встановленим НБУ України склала 4284,28 грн. Водій транспортного засобу ОСОБА_2 з цими документами ознайомився, від підпису цих документів відмовився.

Відповідач в добровільному порядку не сплатив 4284,28 грн., плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Оскільки Укртрансбезпека та її територіальні органи не наділені повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом, а плата за проїзд дорогами загального користування є одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про юрисдикцію цього спору, суд керується такими нормами права:

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України:

1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

2) публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини п’ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 08.06.2013 у справі № 21-204а13 адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов:

- вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб’єктом владних повноважень;

- такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

ОСОБА_3 Верховного Суду в постанові від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17 вказала, що плата за проїзд великоваговим транспортним засобом за своєю правовою природою є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

У цій справі відповідач не виконує функції суб'єкта владних повноважень. Спірні правовідносини стосуються стягнення з фізичної особи шкоди, завданої дорогам загального користування. Твердження позивача про завдання відповідачем шкоди державі ґрунтується на тому, що територіальні органи Укртрансбезпеки зафіксували факти, що підтверджують експлуатацію фізичною особою транспортного засобу з порушенням законодавства щодо проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме - перевищення допустимих вагових нормативів. Уповноважений державою орган на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» розраховував розмір шкоди та виставив її до сплати власнику великовагового транспортного засобу (у формі плати за проїзд великоваговим транспортом) на суму 143,60 євро. Отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з відшкодуванням державі матеріальних збитків внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування при проїзді великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів з перевищенням допустимих вагових нормативів. З огляду на суб’єктний склад учасників цього спору (стягнення плати за проїзд з фізичної особи) ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 238 КАС України визначено, що суд, закриваючи провадження у справі, також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України). Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі - крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

За подання цього позову прокуратура Львівської області сплатила судовий збір в сумі 1762 гривень згідно з платіжним доручення № 960 від 15.05.2018. Отже, сплачений за подання цього позову судовий збір слід повернути платнику.

Керуючись ст.ст. 132, 142, 238, 241, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

закрити провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Повернути з Державного бюджету України на користь прокуратури Львівської області (79005, Львівська область, м. Львів, пр. Т. Шевченка, буд. 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № 960 від 15.05.2018.

Роз’яснити позивачеві, що з огляду на суб’єктний склад учасників справи розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п’ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.

Суддя Москаль Р.М.