Рішення № 75276660, 13.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2018 р. справа № 809/803/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17 802,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 17 802,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на день подання адміністративного позову рахується податковий борг в розмірі 17 802,93 грн., який виник у зв`язку із несплатою сум податкового зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником не сплачена. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю та стягнути заборгованість в сумі 17 802,93 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року відкрито провадження у даній справі та зазначено що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 1-2).

Судом, ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, направлено відповідачу на адресу зазначену в позові та підтвердженій запитом до органу державної влади, підприємства, установи організації, закладу щодо доступу до персональних даних від 14.05.2018 року (а.с. 25). Копія ухвали повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 31). Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався.

Враховуючи вимоги частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначає, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядок та у строки, визначені податковим законодавством.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є платником орендної плати відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.02.2010 року № 56, а також додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 20.05.2011 року.

Відповідно до п. 288.1 ст 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди земельної ділянки, повинні до 1 лютого подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів та їх розірвання до 1-го числа місяця що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно п. 288.2 та п. 288.3 ст. 288 платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об’єктом оподаткування земельна ділянка надана в оренду.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) які надсилаються (вручаються) платникові за місцем його реєстрації до 1-го липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному у статтею 58 цього Кодексу.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або у користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Згідно із п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи сума податкового боргу який підлягає стягненню з Відповідача становить 17 802,93 грн., в тому числі: 13 487,46 грн. – сума основного зобов’язання та 4 315,47 грн. – сума нарахованої пені.

Сума податкового боргу визначена відповідно до податкових повідомлень-рішень №2297-13 від 18.08.2016 року на суму 11 598,75 грн. (Враховуючи часткову сплату у розмірі 18 500,00 грн. наявного податкового боргу 30.03.16 р., сума до стягнення по податковому повідомленні-рішенні від 18.08.2016 р. становить 1 192,78 грн.); податкового повідомлення-рішення № 1547606-13 від 30.06.2017 року на суму 12 294,68 грн.; податкового повідомлення-рішення № 15813-13 від 30.06.2015 року на суму 8094,03 грн. (а.с. 11). Також дана сума підтверджується довідкою про борг від 05.04.2018 року (а.с.9) та випискою з облікової картки платника орендної плати з фізичних осіб (а.с.13).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлялися податковим органом, отримані відповідачем та не оскаржувані (а.с.12). Таким чином сума податкового зобов’язання в розмірі 17 802,93 грн. є узгодженою та підлягає обов`язковій сплаті.

Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю податкового боргу відповідачу було направлено рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ф» за № 1495-23 від 01.09.2015 року, яка отримана відповідачем (а.с.10). На час розгляду справи вищезазначена податкова вимога є не оскаржена та не відкликана.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не сплатив заборгованість в сумі 17 802,93 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 17 802,93 грн. є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, в дохід бюджету податковий борг в сумі 17 802,93 (сімнадцять тисяч вісімсот дві) гривні 93 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), місцезнаходження: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, Б, кв. 19, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ ОСОБА_2