Рішення № 75276192, 04.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5198/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/М о т и в о в а н е/

04 липня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря Клугер Т.А., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці цивільну справу № 233/5198/17 за позовом ОСОБА_3 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», третя особа - Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (представник ОСОБА_4В.),

«про захист прав споживачів»,-

В С Т А Н О В И В:

30.10.2017 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «про захист прав споживачів», у заяві від 23.11.2017 р. уточнила первісно заявлені позовні вимоги (а.с.57-60) та просить:

-визнати нечесною підприємницькою практикою використання Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» тяжкої обставини споживача ОСОБА_3 та вимагання оплати послуг за утримання житла в розмірі 26427,59 грн. через погрозу позбавлення права на отримання субсидії;

-заборонити нечесну підприємницьку практику Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», виражену у поданні інформації до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про її заборгованість;

-визнати недійсними правочини Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» з використанням нечесної підприємницької практики щодо нарахування суми за централізоване опалення в розмірі 26427,59 грн.;

-визнати порушеним її право на своєчасне отримання документів та інформації про надану послугу, які підтверджують виконання Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» послуг з централізованого опалення в розмірі 26427,59 грн.;

-зобов’язати Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» надати суду докази своєчасного звернення до неї з вимогою про сплату заборгованості та звернень до суду із заявами про стягнення заборгованості, а також щомісячний розрахунок заборгованості в розмірі 26427,59 грн. із первинними даними для нарахування;

-скасувати заборгованість ОСОБА_3 в розмірі 26427,59 грн. за надані Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» послуги з централізованого опалення,

пославшись на таке:

Відповідно до повідомлення про надання субсидії №002844 від 19.10.2015 р. їй було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з жовтня 2015 року по серпень 2016 року включно, яка в подальшому призначалась автоматично по травень 2017 року включно.

За період з жовтня 2015 року по травень 2017 року оплата за комунальні послуги сплачувалася нею завчасно та в розмірах, встановлених для оплати, тому за період отримання субсидії заборгованості по сплаті комунальних послуг не виникло.

26.08.2017 р. нею було отримано повідомлення від Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 27.07.2017 р. вих. №01-20-6526-09, яким запропоновано для отримання субсидії на період з травня 2017 року по квітень 2018 року протягом двох місяців сплатити прострочену понад два місяці заборгованість з теплопостачання в сумі 26427,59 грн. та документально підтвердити сплату заборгованості або надати до Управління складений договір реструктуризації заборгованості.

У вказаний період вона не має можливості документально підтвердити сплату заборгованості або надати до Управління складений договір реструктуризації заборгованості у зв’язку з тим, що не згодна з наявною заборгованістю в сумі 26427,59 грн.

Зазначила, що квартира, в якій вона проживає, розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку та є кутовою. За встановленими якісними та кількісними показниками, температура повітря в житлових приміщеннях має відповідати діючим нормам і правилам, а саме 18ОС.

Фактична температура повітря у наріжних кімнатах та загалом у квартирі протягом багатьох років не відповідала встановленим показникам та була значно нижча, у зв’язку з чим вона вимушена була застосовувати додаткові види обігріву приміщення.

Відповідач несе відповідальність за своєчасний початок і закінчення опалювального сезону (протягом трьох діб із середньодобовою температурою 8 О С), але кожного року має місце надання послуг з централізованого опалення пізніше встановленого строку та дострокове закінчення опалювального сезону, але перерахунки не здійснювалися, у зв’язку з чим суми завишалися.

Для економії своїх витрат відповідач здійснював перерви у наданні послуг з централізованого опалення, тоді як зобов’язаний безперебійно надавати послуги з централізованого опалення протягом усього опалювального сезону. Допустимий строк відхилення становить 12 годин на добу (один раз на місяць), а відповідач майже щодня міг надавати послугу тільки вночі.

Також зазначила, що по місту Костянтинівка послуги з централізованого опалення надає відповідач, інші виконавці послуг відсутні. Будинок, в якому вона мешкає, відповідачем включено на його баланс, тому вона, як споживач цих послуг не може відмовитися від наданих послуг з централізованого опалення та може отримати ці послуги тільки від відповідача. Законом передбачена можливість припинення надання послуг, але фактично від послуги з централізованого опалення не можливо відмовитися та від’єднатися від централізованих мереж.

Відповідач був зобов’язаний підготувати та укласти з нею Договір про надання послуг з централізованого опалення, так як відносини у сфері надання послуг з централізованого опалення здійснюються виключно на договірних засадах.

У розроблений договір відповідач навмисно включив умови, які не відповідали типовому договору, чим нав’язав такі умови одержання послуги, які поставили її у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та виконавцями, не надає споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору, тому порушив ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».

За відсутності договору їй не відомі її права та обов’язки, а також права та обов’язки відповідача, тарифи, строки та порядок оплати, відповідальність за порушення умов договору, порядок, форми та строки подання претензій, тощо.

Відсутність договору не позбавляє відповідача права вести облік та нараховувати плату за надані ним послуги, надсилати інформацію про нараховані ним суми та їх несплату в односторонньому порядку до органів соціального захисту населення. При цьому відповідач може користуватися її необізнаністю про нараховані ним суми, так як необхідні платіжні документи – рахунки споживачам не надсилаються, а інформація щодо показників лічильників – відсутня.

Серед документів, які підтверджують факт надання відповідачем послуг з централізованого опалення, є щомісячний платіжний документ – рахунок, в якому мають бути передбачені графи для зазначення затверджених норм, ціни/тарифу і суми, яка належить до сплати за надану послугу. Також платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не сплачені споживачем у попередній розрахунковий період. Платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми на оплату послуг, не передбачених договором, або суми доплат за надані послуги понад ті, що передбачені діючими тарифами.

Щомісячні рахунки з вказаними тарифами та сумою, яка належить до сплати, від відповідача на її адресу жодного разу не надходили. Останні два роки оплата нею здійснювалася на підставі розрахунку, підготовленого третьою особою, а не відповідачем. Навпаки, працівники відповідача на звірці вказують на те, що оплату слід проводити по даним нарахованої субсидії.

Відповідач не надсилав до неї жодної претензії щодо порушення його прав та сплати заборгованості. Жодних розрахунків щодо суми заборгованості, періоду її утворення від відповідача не надходило. Також працівники структурного підрозділу відповідача не надають жодної письмової інформації щодо нарахованих послуг та суми заборгованості, тому їй взагалі нічого невідомо про суму заборгованості та період її утворення.

Із позовами до суду про стягнення заборгованості відповідач також не звертався.

Інформація щодо формули нарахування взагалі невідома і дізнатися, яким чином нараховується оплата та за якими показниками, неможливо.

Таким чином, відповідач порушив ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» та її право як споживача послуг з централізованого опалення на своєчасне отримання документів, які підтверджують факт надання цих послуг та обмежив її право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну послугу.

Тільки від Управління соціального захисту населення їй стало відомо про суму заборгованості з утримання житла. Працівники відповідача по теперішній час ухиляються від надання документів, які підтверджують факт наявності цієї заборгованості.

По теперішній час вона не може з’ясувати період виникнення заборгованості та причини, з яких по теперішній час відповідач не звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, якщо вважає, що заборгованість існує.

Пунктами 13 та 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, відповідачеві надано право надавати третій особі інформацію про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наявності такої інформації субсидія на наступний строк не призначається та може бути призначена у разі оплати суми заборгованості або укладення договору реструктуризації.

За вказаних умов відповідач може вказати будь-яку суму заборгованості, і з цієї підстави Управління вимушено буде відмовити у наданні субсидії. Враховуючи скрутне матеріальне становище, споживач послуг вимушений погодитися на умови відповідача та сплачувати нав’язані ним суми заборгованості або укладати договори реструктуризації, навіть у випадку незгоди із цією сумою.

Фактично відповідач використовує тяжкі для споживача обставини, скрутне матеріальне становище та необхідність у державній допомозі зі сплати житлово-комунальних послуг через надання субсидій, тому встановлює в односторонньому порядку обтяжливі та непропорційні позадоговірні перешкоди для здійснення споживачем своїх прав у відмові від оплати, вимагає оплати послуги споживачем навіть, якщо споживач не дав згоди на її придбання та не уклав договір, тому вказані дії відповідача мають елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливають на свободу вибору та поведінку споживача стосовно його послуг. Через погрозу позбавлення права на отримання субсидії при наявності неіснуючої заборгованості, споживачі погоджуються оплачувати навіть неперевірені суми.

Вказані дії відповідача згідно з п.4 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» свідчать про агресивну діяльність.

Будь-яка агресивна діяльність (дії або бездіяльність) є нечесною підприємницькою практикою, яка відповідно до п.п.1, 6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється, а правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

03.10.2017 р. набула чинності постанова КМУ від 13.09.2017 р. №735 про внесення змін до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, якою передбачено у разі оскарження вказаної заборгованості в судовому порядку (у тому числі до винесення рішення судом), призначення субсидії з попереднього періоду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала за наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі за підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в якому зауважив на такому:

Виробнича одиниця «Костянтинівкатепломережа» входить до складу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та відповідно до своїх завдань та обов’язків здійснює теплопостачання населенню м. Костянтинівки.

Згідно із Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21.07.2005 р. №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення…», виробник виробляє теплову енергію відповідно до стандартів, нормативів, норм і правил, а споживач послуг зобов’язаний оплачувати послуги з постачання теплової енергії у строки, встановлені договором або законом.

У зв’язку з неналежним виконанням обов’язків по сплаті наданих послуг з теплопостачання за особовим рахунком позивача №10082 утворилася заборгованість станом на 01.03.2018 р. у сумі 34908,56 грн., яку позивач добровільно в повному обсязі погашати відмовляється.

Відсутність письмового договору між виконавцем та споживачем не позбавляє обов’язку сплачувати послуги з централізованого опалення.

Крім того, на офіційному порталі ОКП «Донецьктеплокомуненерго» розміщено договір приєднання про надання послуг теплопостачання.

Що стосується включення вимог до договору, які не визнавалися позивачем, то зазначив, що договір є волевиявленням сторін. В свою чергу, позивач не звертався ані в усному, ані в письмовому порядку зі своєю незгодою до яких-небудь пунктів запропонованого договору та крім того, позивач частково сплачував послуги теплопостачання, чим підтверджував та погоджувався на встановлені взаємовідносини між сторонами.

Відповідачем щомісяця надаються розрахунки за послуги з централізованого опалення, в яких є всі необхідні дані для обґрунтування нарахованих сум. Зазначені рахунки щомісяця розносяться споживачам контролерами Підприємства, у тому числі і за адресою мешкання позивача.

Будь-якої незгоди із сумою боргу, нарахуваннями або якістю наданих послуг позивачем не висловлювалося, що вказує на відсутність будь-яких порушень. Крім того, позивач, як особа, яка повинна сплачувати надані комунальні послуги, має право та можливість звертатися до підприємства з вимогою надання будь-якої інформації щодо нарахування за надані послуги. Але позивач цього не робив ані усно, ані в письмовому вигляді.

Таким чином, відповідачем ніяк не порушувалися норми ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», а ствердження позивача про ведення агресивної політики не аргументовані та не підтверджені жодними доказами.

Що стосується надання чи не надання субсидії позивачу, то це питання відноситься до компетенції Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, і позовні вимоги про ненадання субсидії не можуть бути пред’явлені до теплопостачальної організації.

Виникла заборгованість позивачем не оскаржувалася, будь-яких листів про невизнання суми нарахувань до відповідача не направлялося.

Вимоги щодо списання виниклої заборгованості не основані на Законі. Списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено.

Право обмеження періоду строком позовної давності, за який може бути стягнуто борг, належить до компетенції суду.

ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» у свої діяльності керується чинним законодавством України, початок та закінчення опалювального періоду розпочинається на підставі Розпорядження органів місцевого самоврядування, нарахування здійснюються на підставі тарифів, які встановлюються Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг. Це вказує на безпідставність вимог щодо визнання ведення підприємством нечесної підприємницької діяльності.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому зауважила на такому:

Відповідачем не наведено жодного доказу про те, що позивачем вчинені якісь дії, які б створили цивільні обов’язки. Доказів вчинення цих дій саме позивачем, відповідачем не надано, тому його посилання щодо обов’язків позивача безпідставні та мають характер припущення.

Навпаки, саме відповідач вчинював дії відносно позивача, а саме: без згоди позивача та інших власників відкрив (не відомо коли) особовий рахунок 10082, за яким веде облік якихось сум, також без погодження, доводить, що саме ним надаються послуги з централізованого опалення до квартири позивача, також без його згоди.

Серед підстав для виникнення цивільних прав та обов’язків за ст.11 ЦК України визначено договори та правочини.

Відповідач ігнорує ті факти, що саме Законом про житлово-комунальні послуги (стаття 19) та Правилами надання послуг (пункт 8) взаємовідносини між відповідачем та позивачем мають відбуватися тільки на договірних засадах. Цими ж актами на відповідача покладено обов’язок з підготування та укладання із позивачем договору з надання послуг відповідно до типового договору. Оферта позивачу про укладання договору, як-то передбачено ст.638 ЦК України, відповідачем не надсилалася.

Таким чином, відповідачем в односторонньому порядку вчинялися дії, які породили в нього цивільні права (право надання послуг, право обліку цих послуг, право вимоги оплати, право надавати інформацію про заборгованість з оплати цих послуг іншим особам) без дотримання своїх обов’язків та прав позивача, як споживача - отримувача цих послуг та права на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченого п.2 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, із наступними змінами.

Відповідач підтверджує, що одержати послуги з централізованого опалення можливо тільки в нього, тому саме ним нав’язані умови одержання цієї послуги без письмового договору, що ставить позивача у нерівне становище із іншими споживачами, які обізнані з умовами надання та отримання цих послуг. Враховуючи те, що позивач не може самостійно від’єднатися від систем централізованого опалення, то послуги надаються їй без її погодження, письмового договору та будь-яких гарантій з боку відповідача на відшкодування ним шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) умов договору.

Відповідач намагається ввести в оману суд, так як позивач має право від’єднатись від системи централізованого опалення багатоквартирного будинку за умови додержання певних обставин. Вказана система перебуває на балансі балансоутримувача, яким відповідач не є. Через вказану систему відповідачем надається послуга, а від надання самої послуги споживач, який підключений до системи, відмовитися вже не може, так як відповідач навіть без згоди споживачів надає свої послуги автоматично.

Позивач, на думку відповідача, зобов’язаний нібито сплачувати в безапеляційному порядку визначені ним суми, та таку думку обґрунтовує судовою практикою.

Але відповідач ігнорує той факт, що судова практика може бути застосована до позивача тільки у випадку звернення відповідача до суду за захистом порушених його прав, та тільки за умови фактичного надання послуг в межах строків позовної давності при стягненні заборгованості.

Як вказує відповідач у своїх довідках, борг виник з січня 1999 року по теперішній час і дорівнює 34908,56 грн. Відповідачем у довідку включено суми за період з 1999 по 2001 роки, які виникли до заснування самого відповідача.

Фактично за документами відповідача борг існував майже 20 років. За захистом своїх порушених прав в судовому порядку відповідач не звертався, як він сам вказує. Підтвердження фактичного надання послуг (первинних документів) відповідач не надав, що вказує на відсутність фактичного надання послуг. У зв’язку з цим відсутній і обов’язок з його оплати.

У разі звернення до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості з позивача, за сталою судовою практикою, відповідачу буде відмовлено у задоволенні позовних вимог через сплив позовної давності, тому твердження відповідача ґрунтуються на припущеннях.

Посилання на те, що позивач, здійснюючи оплату, погодився із сумою нарахованої ним заборгованості та фактично підтвердив укладання договору, також не відповідають дійсності.

Якщо виконання зобов’язання передбачалося у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії можуть свідчити про визнання лише суми, яка визначена у призначені платежу.

В розрахунку відповідача немає призначення платежів позивача, через що неможливо дослідити фактичні дії позивача, тому твердження відповідача про те, що позивач щось там визнав, не ґрунтується на доказах, а лише на припущеннях відповідача.

Таким чином, на її думку, підтверджується факт ведення відповідачем господарської діяльності без договірних засад в порушення вимог законодавства та підтверджується факт відсутності фактичного надання послуг відповідачем на суму 26427,59 грн.

Відповідно до п.2 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, позивач мала право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг через низький майновий стан.

Своїм правом вона скористалася, і на підставі п.13 Положення їй Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради – третьою особою у справі призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з жовтня 2015 року по квітень 2017 року включно.

Відповідно до п.15 Положення про призначення субсидії на позивача покладено обов’язок щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Що нею здійснювалось щомісячно у встановлені строки, тому заборгованість зі сплати обов’язкових платежів по субсидії відсутня.

В порушення вимог п.14 Положення відповідач надав третій особі Довідку про забезпеченість комунальними послугами без дати та номеру на загальну суму 12012,89 грн. Форма цієї довідки не передбачає наявність інформації про заборгованість.

У вказаній довідці відповідачем написано рос. «Долг на 01.05.2017 26427,59» без посилання на період її утворення.

Саме за інформацією, наданою відповідачем, третя особа – УСЗН відмовила у наданні субсидії та позбавила позивача права на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Крім того, третя особа вимагала сплати вказаної суми або укладання договору реструктуризації.

Вказуючи у довідці суму боргу за відсутності договірних відносин, та розуміючи тяжкий майновий стан позивача (якщо він отримує субсидію), відповідач фактично через третіх осіб вимагає від позивача оплати наданих ним послуг, за відсутності згоди на отримання цих послуг, що вказує на елементи примусу, докучання та неналежного примусу в господарській діяльності відповідача.

Вимога оплати наданих послуг з централізованого опалення в розмірі 26427,59 грн. без згоди позивача та договірних відносин, вважаються агресивною підприємницькою практикою, заборонені та є недійсними.

Через дії відповідача позивач була позбавлена права на отримання субсидії по усіх видах житлово-комунальних послуг, через що завдаються їй значні збитки.

Третя особа - Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради пояснень щодо позову на його підтримку чи заперечення проти нього або пояснень щодо відзиву не надала. Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що у 2015 році ОСОБА_3 зверталася до УСЗН Костянтинівської міської ради з приводу отримання субсидії. Така субсидія їй була надана. У 2017 році правила надання субсидії змінилися: при вирішенні питання можливості надання субсидії враховується відсутність боргових зобов’язань споживача комунальних послуг перед підприємствами, що надають такі послуги. Відомості про наявність або відсутність заборгованості з комунальних послуг - станом на 1 травня 2017 року. Борг не може перевищувати 340 грн. Період утворення заборгованості значення не має.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, позивач ОСОБА_3 є власником 1/3 квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 25.11.2009 р. (т.1, а.с.151).

Ця адреса є місцем постійного проживання позивача, що нею зазначено у позовній заяві.

Послугу з теплопостачання за адресою проживання позивача надає відповідач, що підтверджено Статутом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (т.1, а.с.118-132), згідно з яким Підприємство надає послуги по теплопостачанню за тарифами, які встановлюються в порядку, передбаченому діючим законодавством; Положенням про Виробничу одиницю обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Костянтинівкатепломережа» (т.1, а.с.108-132), згідно з яким Виробнича одиниця реалізує теплову енергію для населення, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України, Розпорядженнями Донецької обласної державної адміністрації (п.5.3.).

З довідки про стан розрахунків за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що за адресою місця проживання позивача мається заборгованість по сплаті послуг теплопостачання в розмірі 32675,43 грн., що виникла за період з січня 1997 року по 01.02.2018 р. (т.1, а.с.70).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд дістає такого висновку:

Приводом для звернення позивача до суду стала відмова у наданні субсидії за адресою споживання позивачем послуги відповідача через наявну заборгованість.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на відсутність заборгованості з послуги теплопостачання, невідповідність нарахованих відповідачам сум якісним та кількісним показникам.

Розділом «Порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг» Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, передбачено, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі (п.33). У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів (п.36). За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця (п.37). У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта - претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (п.38). Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії (п.39).

Судом встановлено, що позивач у визначений діючим законодавством спосіб будь-які претензії відповідачу не пред’являв, вимог зазначених Правил не дотримав.

Ця обставина підтверджена представником позивача, який пояснив, що до відповідача з приводу невідповідності кількісних та/або якісних показників надання послуг з централізованого опалення вимогам закону звертався виключно усно.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, передбачено Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку, у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку.

Отже у відсутність доказів ненадання або надання не в повному обсязі відповідачем послуг з централізованого опалення, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від нормативних, вимога про скасування заборгованості в розмірі 26427,59 грн. є необґрунтованою.

З огляду на висновок суду про порушення самим позивачем вимог закону щодо здійснення оплати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, позовні вимоги щодо

визнання нечесною підприємницькою практикою використання Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» тяжкої обставини споживача ОСОБА_3 та вимагання оплати послуг за утримання житла в розмірі 26427,59 грн. через погрозу позбавлення права на отримання субсидії;

заборони нечесної підприємницької практики Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», вираженої у поданні інформації до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про заборгованість позивача;

визнання недійсними правочинів Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» з використанням нечесної підприємницької практики щодо нарахування позивачу суми за централізоване опалення в розмірі 26427,59 грн.;

визнання порушеним права позивача на своєчасне отримання документів та інформації про надану послугу, які підтверджують виконання Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» послуг з централізованого опалення в розмірі 26427,59 грн.,

є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо визнання нечесною підприємницькою практикою використання Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» тяжкої обставини споживача ОСОБА_3 та вимагання оплати послуг за утримання житла в розмірі 26427,59 грн. через погрозу позбавлення права на отримання субсидії:

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно з ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Позивачем не доведено вчинення відносно неї відповідачем діяльності, що вводить її в оману або є агресивною, зокрема, що відповідач вимагає від неї оплату послуг за централізоване опалення в розмірі 26427,59 грн., погрожуючи позбавленням права на отримання нею субсидії.

Щодо заборони нечесної підприємницької практики Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», вираженої у поданні інформації до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про заборгованість позивача:

Відповідно до п.13 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848, для нарахування субсидії можуть використовуватися відомості про доходи та розміри платежів у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від ДФС, Пенсійного фонду України, центрів зайнятості, фондів соціального страхування, виконавчої служби, житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, організацій, що надають житлово-комунальні послуги та здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги за договорами з підприємствами (інформаційно-обчислювальні центри, розрахункові центри, центри нарахування плати за житлово-комунальні послуги тощо).

Згідно з п.14 цього Положення, у разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу.

Судом не встановлено порушень з боку відповідача щодо надання інформації до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про заборгованість позивача для отримання останнім субсидії.

Щодо визнання недійсними правочинів Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» з використанням нечесної підприємницької практики щодо нарахування позивачу суми за централізоване опалення в розмірі 26427,59 грн.:

Відповідно до рішень виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 11.09.2013 р. №386, від 03.10.2013 р. №415, від 15.10.2014 р. №328, від 28.09.2015 р. №281, від 29.09.2016 р. №334, від 11.10.2017 р. №356, для споживачів централізованого опалення визначені строки початку опалювального сезону (а.с.71-76).

З актів про підключення житлових будинків до системи централізованого опалення від котельної 12 кварталу від 23.10.2014 р., від 15.10.2015 р., від 15.10.2016 р., від 17.10.2017 р. вбачається, що здійснено підключення житлових будинків до системи централізованого опалення, в тому числі за адресою: вул. Громова, 6 (а.с.77).

Посилання позивача на ненадання їй послуг з централізованого опалення у зв’язку з відсутністю договору не заслуговують до уваги.

Споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Така правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду України (постанова від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15).

Тож відсутність укладеного договору не позбавляє ОСОБА_3 обов’язку оплатити надані їй послуги з централізованого опалення.

Щодо визнання порушеним право позивача на своєчасне отримання документів та інформації про надану послугу, які підтверджують виконання Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» послуг з централізованого опалення в розмірі 26427,59 грн.:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не зверталася до відповідача із заявами про надання такої інформації.

Щодо надання доказів своєчасного звернення відповідача до позивача з вимогою про сплату заборгованості та звернень до суду із заявами про стягнення заборгованості:

Як встановлено судом, ОКП «Донецьктеплокомуненерго», якому законом надано право звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання, таким правом не скористалося, з позовом про стягнення заборгованості із ОСОБА_3 – не зверталося, що є його диспозитивним правом.

Суд не наділений повноваженнями зобов’язувати будь-яку особу звертатися до суду з вимогами, зокрема про стягнення заборгованості.

За наведених обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (розташоване за адресою: 85102, Донецька обл., м. Краматорськ, пров. Земляной, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 03337119),

третя особа - Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (розташоване за адресою: 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вулиця Громова, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 03197428), -

«про захист прав споживачів» відмовити.

Відкласти складання рішення у повному обсязі на строк до десяти днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя