Ухвала суду № 75276166, 13.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/3545/18

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.07.2018 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: 85100, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Українська, буд.299) до Костянтинівської державної нотаріальної контори (розташована за адресою: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5),

«про зняття арешту з майна», -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Костянтинівської державної нотаріальної контори, в якій просить зняти арешт та припинити обтяження за реєстраційним номером 2269502, зареєстрований 09.08.2005 11:31:03 реєстратором: Костянтинівська державна нотаріальна контора на підставі ухвали Костянтинівського міського суду від 29.09.1999 про накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, власник ОСОБА_2.

Перевіривши, чи подано позовну заяву з дотриманням вимог, викладених у ст.175 ЦПК України, дістаю такого висновку:

В порушення вимог ст.175 ЦПК України позовна заява не містить:

-п.2 ч.3 - зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та відповідача або номеру і серії його паспорта; електронної адреси позивача або ж відомостей про її відсутність;

-п.9 ч.3 - попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Також, за позовною заявою відповідачем залучена Костянтинівська державна нотаріальна контора, якою був зареєстрований тип обтяження на підставі ухвали Костянтинівського міського суду.

При цьому позовна заява не містить викладення обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги саме до Костянтинівської державної нотаріальної контори: якими діями (бездіяльністю) та в який спосіб відповідачем порушено право позивача.

За роз’ясненнями Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» (абз.2 п.2) відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач як на підставу заявлених позовних вимог посилається на ст.ст.155, 158 ЦПК України (ред. 1963 р.) щодо скасування заходів забезпечення позову за тих обставин, що обтяження було зареєстровано 09.08.2005 р. на підставі ухвали Костянтинівського міського суду від 29.09.1999 р.

За таких умов питання про скасування заходів забезпечення позову, що застосовані ухвалою суду подається у формі клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ст.158 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 59 Закону про виконавче провадження).

Оскільки викладений позивачем зміст заявлених позовних вимог регулюється різними статтями ЦПК України, тож позивачу слід визначитися із характером вимог та уточнити їх зміст, а також визначитися із колом осіб, що мають брати участь у справі, та їх процесуальним статусом.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, додані до позовної заяви копії письмових доказів, оригінали яких знаходяться у позивача, не завірені нею у встановленому законом порядку, тобто її підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків.

За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: