Ухвала суду № 75276157, 13.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5414/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі колегії суддів: головуючого судді: Стадченко О.В., суддів Бєлостоцької О.В., Мартиненко В.С., при секретарі Козловській К.Я., за участю прокурора Ющішина А.М., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016050000000071 від 05 квітня 2016 року за обвинуваченням:

ПЛУГАТАРЯ ОСОБА_4, який народився 16 лютого 1962 року у м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016050000000071 від 05 квітня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на 60 діб, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,5 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. А саме, обвинувачений, у разі скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримуючи ідею створення терористичної організації ДНР, може перетнути лінію розмежування і тим самим переховуватись на території непідконтрольній Україні. Крім того, перебуваючи на волі обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки його злочинна діяльність була припинена лише після його затримання працівниками СБ України. Тому просить його клопотання задовольнити і відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого і захисника про скасування запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовим клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв’язку з тривалим перебуванням під вартою та погіршенням стану здоров’я. При цьому просив відмовити в задоволенні клопотання прокурору, оскільки прокурор не довів жодного ризику, на які посилається в клопотанні, а лише перелічив факти.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні вважав клопотання обвинуваченого обґрунтованим і вмотивованим, і таким що підлягає задоволенню, а клопотання прокурора, таким що не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не доведені ризики, на які він посилається в клопотанні. Окрім того, вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутня об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, оскільки ст. 24 ЗУ « Про боротьбу з тероризмом» взагалі не передбачені такі дії сприяння терористичній організації - як передавання інформації, і докази на яких ґрунтується обвинувачення є нікчемними.

В судовому засіданні, за клопотанням захисника, в якості свідка допитана ОСОБА_5, яка пояснила, що вона з 2001 року перебуває в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 Від спільного життя вони мають двох дітей. Може охарактеризувати обвинуваченого з позитивної сторони, він добра людина. До затримання, він неофіційно працював столяром. Вона як медичний працівник до затримання слідкувала за станом здоров’я ОСОБА_2, проте офіційно останній у зв’язку з хворобою серця не звертався.

З’ясувавши думку учасників судового провадження, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177- 178 КПК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2018 року обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений по 23 липня 2018 року включно.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч.1 КК України, після повернення з Апеляційного суду Донецької області розпочатий заново.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

В свою чергу, ч.5 ст. 176 КПК України передбачає, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 про скасування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню, оскільки не застосування запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ст. 177 КПК України, а саме - ризику втечі та переховування від суду з огляду на суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання винним, а також з огляду на те, що ОСОБА_2, згідно обвинувального акту, маючи певну прихильність до терористичної організації так званої «Донецької народної республіки» і певні зв’язки на непідконтрольній українській владі території, перебуваючи на волі, може спробувати переховуватись від суду; - ризику продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_2, зважаючи на те, що, згідно обвинувального акту, протиправні дії обвинуваченого носили неодноразовий характер і були припинені співробітниками СБУ у зв’язку з його затриманням.

Відповідно до довідок ДУ «Бахмутська установа виконання покарань № 6» від 18 червня 2018 року №9/8135 і від 06.06.2018 року №20 стан здоров’я ОСОБА_2 задовільний, необхідна медична допомога йому надається. ОСОБА_2 перебуває на обліку в медичній частині установи з гіпертонічною хворобою.

Перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під спостереженням в медичній частині установи виконання покарань з приводу гіпертонічної хвороби та наявність соціальних зв’язків, з урахуванням існування вищенаведених ризиків, не є підставою для скасування запобіжного заходу.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації, Рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, №254-А, п.30).

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також з огляду на те, що на даний час не відпали ризики, передбачені п.п.1,5 ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, вважає, що на даний час не має підстав для скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, отже обраний запобіжний захід відносного останнього слід продовжити на 60 діб.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-199, 331 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – залишити без задоволення.

Клопотання прокурора Ющішина А.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, який народився 16 лютого 1962 року у м. Костянтинівка Донецької області, строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області строком на 60 (шістдесят) діб, тобто по 11 вересня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Судді: