Рішення № 75276034, 13.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2497/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом фермерського господарства «АС ПОПАЗ» до Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «Кернел-Трейд» про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «АС ПОПАЗ» до Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «Кернел-Трейд» в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 14.12.2017 №418760/38468151 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2017р. №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Фермерським господарством «АС ПОПАЗ»;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2017 №39, подану Фермерським господарством «АС ПОПАЗ».

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Фермерське господарство «АС ПОПАЗ» створене та зареєстроване 13.02.2013 року згідно з чинним законодавством України.

Основним видом діяльності господарства за КВЕД-2010 являється вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), а також оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).

Господарство з 2017 році є платником спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності четвертої групи - сільськогосподарський товаровиробник відповідно до п. 295.9 ст.295, п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Станом на 31 жовтня 2017 року відповідно до відомості інвентаризації товарів на складі №1 в наявності перебував урожай 2017 року:

кукурудза (232, 8 т.) - 791 188, 21 грн.;

пшениця (2 872, 2 т.) - 2 841 704, 59 грн.;

соняшник (485,12 т.)- 998 230, 46 грн.;

ріпак (729, 39 т.) - 3 404 680, 12 грн.;

ячмінь (493, 15 т.) - 902 154, 44 грн.;

Всього: 8 937 957,82 грн.

З огляду на наявність на складі фермерського господарства обсягу сільськогосподарської продукції, яка придатна до реалізації 30.11.2017 року було прийнято рішення про укладення з TOB «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» (Покупець) договору поставки №ОД4280/18 (далі - Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки, постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Пшеницю 3-го класу, українського походження, урожаю 2017 року (надалі - Товар).

Згідно з п. 5.3 Договору поставки, загальна вартість Товару з ПДВ складає 129600грн.

Пунктом 3.1 Договору поставки встановлено, що Товар поставляється на умовах DAT TOB Трансбалктермінал СП, розвантажений з транспортного засобу Постачальника, згідно з «Інкотермс-2010».

Відповідно до п. 6.1. Договору поставки, оплата за Товар здійснюється протягом 5-ти банківських днів після забезпечення Постачальником наданню Покупцю оригіналу рахунку-фактури, копії свідоцтва платника ПДВ Постачальника, копії реєстру Портового елеватору про прийом Товару на особових рахунок Покупця; реєстрації в ЄДРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.

30.11.2017 року Позивач видав підприємству-одержувачу TOB «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» довіреність №ОД00015595 на отримання Товару та направив автомобільний транспорт у пункт розвантаження, що підтверджується ТТН серії 12ААЕ №903466. Товар було відвантажено вантажоодержувачу - TOB Трансбалктермінал у пункті розвантаження м.Чорноморськ, вул. Сухомлинська, 58 у кількості 23, 44 тон.

30.11.2017 року між ФГ «АС ПОПАЗ» та TOB «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» було підписано видаткову накладну №39 щодо отримання Товару - пшениці 3-го класу у кількості 23, 36 тон на загальну суму з ПДВ - 126144,00 грн.

На виконання умов Договору №ОД4280/18, Позивач виставив TOB «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» рахунок № 39 від 30.11.2017 року на загальну суму 126144,00 грн.

Вказаний рахунок був частково оплачений TOB «КЕРНЕЛ-ТРЕИД», а саме було сплачено 105120,00 грн., що підтверджується випискою із особового рахунку.

Інша ж частина грошових коштів перерахована не була у зв'язку із зупиненням реєстрації податкової накладної №39 у ЄРПН.

Відповідно до Квитанцій №1, надісланої автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України версія 2.2.13.6, по податковій накладній №39, остання була доставлена до центрального рівня Державної фіскальної служби України 06.12.2017 року, однак її реєстрація була зупинена.

Як вбачається з даних квитанції ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі - Наказ №567). За результатом опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення.

Міністерство фінансів України наказом від 13.06.2017 №567 затвердило Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Господарством було надіслано Відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 07.12.2017р. №9 в якому було надано пояснення щодо реальності господарської операції. До даного повідомлення були прикріплені наступні документи:

Договір поставки № ОД4280/18 від 30.11.2017;

ТТН серії 12ААЕ № 903466;

Довіреність

Видаткова накладна №39 від 30.11.2017;

Рахунок №39 від ЗОЛ 1.2017;

Виписка по банківському рахунку за період з 04.12.2017 р. по 05.12.2017 р.;

Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002135382;

Довідка №465/10/15-28-12 від 20.04.2017 p.;

Довідка АБ № 70550;

Лист Держгеокадастру в Одеській області №18/180-17 від 26.05.2017.

По зазначеному повідомленню позивачу прийшла квитанція №1, якою підтверджується отримання його відповідачем 14.12.2017 р.

Тобто, позивачем подано усі наявні в нього документи з вичерпного переліку документів та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для реєстрації податкової накладної № 39.

Однак, Комісія Державної фіскальної служби України рішенням від 14.12.2017р. №418760/38468151 відмовила у реєстрації податкової накладної №39, у зв'язку із наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав відзив за вхід. №18552/18 від 02.07.2018 р., який обґрунтований наступним.

З урахуванням фактичних обставин справи, ФГ «АС ПОПАЗ». після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних було відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення №9 від 07.12.2017 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Серед переліку документів підприємством було надано до ДФС України до накладної №39 від 30.11.2017 року:

повідомлення № 9 від 07.12.2018 року;

квитанція №2 від 09.02.2017 року;

квитанція про зупинення реєстрації від 06.12.2017 року;

рахунок (невідображаємий документ);

звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2016 року;

відомості про наявність земельних ділянок від 06.02.2017 року;

звіт про посівні площі с/г культур під урожай 2017 року;

витяг з реєстру платників ПДВ;

виписка з банку (невідображаємий документ);

податкова декларація 2017 року;

товаро-транспортні накладні від 30.11.2017 року;

договір поставки від 30.11.2017 року;

звіт про збирання врожаю;

довіреність видана ОСОБА_1;

видаткова накладна № 39 від 30.11.2017 року.

За наслідками розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення №418760/38468151 від 14.12.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 30.11.2017 року, за відсутності надання документів, визначених за Вичерпним переліком: банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством., договорів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З огляду на вищевикладене та відсутність надання платником податків істотних документів, платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06,2017 року № 567.

Таким чином, рішення комісії ДФС України №418760/38468151 від 14.12.2018 року ФГ «АС ПОПАЗ» відмовлено у реєстрації податкової накладної №39 від 30.11.2017 року із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема ст. 92 ч. 2 п. 1 зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Стаття 19 Конституції України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".

Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ст. 2 передбачає "Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції".

При цьому варто визначити предмет розгляду справ Європейського суду. ЄСПЛ відзначає, що податкові спори виходять за межі цивільних прав і обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки. Таким чином, тривалий час гарантії, передбачені ст. 6 "Право на справедливий суд" Конвенції, не поширювались на спори у сфері оподаткування, проте згодом позиція змінилась, і ЄСПЛ було підтримано, уточнено та розвинуто практику застосування ст. 6 Конвенції до податкових спорів.

За відсутності у самому тексті Конвенції згадки про податки остання з'явилась у ст.1 "Захист власності" протоколу № 1 до Конвенції, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У національному законодавстві відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. ПКУ визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України, Податкового кодексу України та нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього кодексу (ст. 3 ПКУ).

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

Суд вважає обґрунтованими доводи ФГ «АС ПОПАЗ» з огляду на наступне.

Оскільки ідеологія Конвенції фактично відображена у Конституції України, національним судам варто враховувати правові позиції ЄСПЛ під час вирішення спорів, посилатися на висновки Євросуду як на безпосереднє джерело права, а також переймати притаманні його рішенням ідеї справедливості.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів, позбавлення права на відшкодування податків розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).

Рішення від 26.04.1979р. у справі «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства»

В п. 49 рішення ЄСПЛ сформулював дві вимоги, що випливають з виразу "передбачений законом":

(1) закон має бути в адекватній мірі доступним - громадянин повинен мати можливість орієнтуватися у тому, які правові норми застосовуються у даному випадку;

(2) норма не може вважатися "законом", поки вона не сформульована з достатнім ступенем точності, що дозволяє особі узгоджувати з нею свою поведінку - особи повинні мати можливість передбачити у розумному відносно обставин ступені наслідки, які може потягнути певне діяння

Рішення від 19.12.1989 року у справі "Мелахер та інші проти Австрії"

В п. 42 ЄСПЛ вказує, що право власності включає "три чіткі правила" ("three distinct rules"):

(1) мирного володіння власністю;

(2) позбавлення права власності лише у визначених випадках;

(3) держава має право контролювати користування власністю у відповідності до загального "публічного" інтересу, шляхом прийняття відповідних загальносуспільним інтересам законів.

Рішення від 22.11.2007 р. у справі "Україна-Тюмень" проти України"

У п. 49 суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом" ("subject to the conditions provided for by law"), а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів".

У п. 55 надано тлумачення "пропорційності втручання" в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" ("fair balance") між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Рішення від 06.11.2008 р. у справі "Ісмаїлов проти Росії"

Будь-яке втручання органу влади у безперешкодне володіння майном повинно бути "законним": друге речення § 1 передбачає, що позбавлення майна можливе лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право контролювати використання майна шляхом введення "законів".

Питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи стає значимим, якщо встановлено, що під час втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Рішення від 07.07.2011 р. у справі "Серков проти України"

У п.п. 42 - 44 ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство має відповідати вимозі "якості" закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

Якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 18 цього підпункту).

На виконання цієї норми, постановою КМ України від 29.12.2010 №1246 було затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на дату виникнення відносин з приводу прав і обов'язків у яких виник спір).

Відповідно до пункту 5 цього Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 12 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанції від 06.12.2017 року по податковій накладній ФГ «АС ПОПАЗ» вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

У вказаній Квитанції критерієм оцінки ступеня ризиків вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1001, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Також, зі змісту Квитанції від 06.12.2017 року № 9258070250 видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем виконано вимоги Квитанції від 06.12.2017 року №9258070250, та надано необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, у реєстрації якої відмовлено.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1. статті 201. Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, зокрема при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пункту 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1246, після надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з пунктом 8 Порядку №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відтак, Порядок №1246 утримує виключний перелік підстав відмови у прийнятті податкових накладних, які мають бути визначені контролюючим органом у квитанції про їх неприйняття.

Податковий кодекс України та Порядок №1246 не уповноважує податковий орган у разі відмови у прийнятті податкових накладних спонукати платника податків на здійснення певних дій, зокрема звернення до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 06.03.2018 р. (справа № 826/4475/16).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом ("Дюлоранс проти Франції", п. 34553/97, п. 33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп. 32 від 07.03.2006р.).

З огляду на наведену практику ЄСПЛ, вмотивовувати - наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його прийняття.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь ФГ «АС ПОПАЗ» суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст.2, 5-7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства «АС ПОПАЗ» до Державної фіскальної служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ «Кернел-Трейд» про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 14.12.2017 року №418760/38468151 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2017 №39.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «АС ПОПАЗ» суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням №765880 від 15.05.2018 р. у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Фермерське господарство «АС ПОПАЗ» - (код ЄДРПОУ 38468151, адреса: 68850, Одеська область, Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Леніна, буд. 68, телефон: (096)072 85 82

Державна фіскальна служба України (ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, телефони служби діловодства: тел. +38 (044) 2725159, тел. +38 (044) 2726255, тел. +38 (044) 2722956, електронна пошта: Kabmin_doc@sfs.gov.ua, www.minrd.gov.uа; e: kabmin_dec@minrd.gov.uа, gromada@minrd.gov.uа

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.