Рішення № 75275943, 11.06.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2409/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про порушення прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2017 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою про скасування рішення, внесення змін до договору, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в порядку захисту прав споживачів. Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що є споживачем послуг з постачання холодної води та водовідведення за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до договору. Послуги з водопостачання вона оплачує за показниками лічильника холодної води, який встановлений в квартирі. Вказаний лічильник був введений у експлуатацію у 2007 році. 26 квітня 2007 року представником ВУВКГ був складений акт №1909 вводу до експлуатації вузлу обліку холодної води №135143 із зазначенням терміну наступної повірки не пізніш 27.02.2010 року. Під час чергової повірки засобу обліку холодної води представники відповідача вимусили її оплатити проведення повірки у загальній сумі 340,45 грн. Вважає дії відповідача такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а саме Законам України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та «Про житлово-комунальні послуги», Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Тому просила стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 340,45 грн., зобов’язати відповідача за власний рахунок здійснити планову повірку належного їй лічильника, виключити із договору між нею та відповідачем п.п.9 п.16 в частині зобов’язання споживача здійснювати періодичну повірку засобу обліку за власний рахунок, а також стягнути на її користь із відповідача спричинену моральну шкоду в сумі 100000 грн.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 293,10 грн., зобов’язати відповідача за власний рахунок здійснити планову повірку належного ОСОБА_2 лічильника, а також стягнути на користь позивачки з відповідача спричинену моральну шкоду в сумі 100000 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, надав письмові заперечення згідно яких зазначено, що засіб обліку холодної води, встановлений у квартирі позивачки був виведений із експлуатації з 24.01.2016 року, та з 18.07.2016 року нарахування проводилось за нормами водоспоживання, затвердженими рішенням міської ради від 21.12.2001 року. Згідно ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що періодична повірка засобів обліку проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо-, водопостачання. Для КП «Компанія «Вода Донбасу» був затверджений тариф, який включає у себе тільки витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування і ремонт (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж) лише засобів вимірювальної техніки, які є власністю Ліцензіата, тобто Компанії. Тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використай внутрішньобудинкових систем) для КП «Компанія «Вода Донбасу» встановлені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.11.2015 року № 2869, згідно якої надання безоплатних послуг з періодичної повірки, опломбування, обслуговування і ремонту (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж)до складу тарифу не включено. Безоплатне надання послуг з повірки обслуговування приладів обліку води є порушенням ліцензійних умов ведення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, що тягне за собою застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій, а також необґрунтованих збитків. Тому платна послуга з повірки надається ВУВКГ відповідно до затвердженої калькуляції. Що стосується сплати коштів за проходження повірки, то ОСОБА_2 сплатила у грудні 2016 року за розпломбування та опломбування 49,10 грн., та за проходження повірки 65,90 грн., загалом 115,00 грн. Щодо стягнення на користь позивачки моральної шкоди вказала, що діюче цивільне законодавство у спорах про захист прав споживачів передбачає відшкодування моральної шкоди тільки у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача, або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (а.с.98-100).

З’ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі ,судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та визнається сторонами, що позивачка ОСОБА_2 згідно особового рахунку є споживачем послуг по постачанню холодної води та водовідведенню, які надає відповідач, за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. 6-го вересня, 57/9. Згідно з актом засіб обліку холодної води, встановлений у квартирі позивачки був виведений із експлуатації з 24.01.2016 року, та з 18.07.2016 року нарахування проводилось за нормами водоспоживання, затвердженими рішенням міської ради від 21.12.2001 року.

За розпломбування та опломбування належного їй засобу обліку холодної води позивачка ОСОБА_2 сплатила у грудні 2016 року 49,10 грн., та за проходження повірки 65,90 грн., загалом 115,00 грн., що підтверджується наявними у справі копіями квитанцій (а.с.6). Решта сум сплачені позивачкою в рахунок оплати за спожиті послуги, що підтверджується копією особового рахунку позивачки №9000011236 (а.с.124,129-131).

Згідно п.4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 № 1314-VII, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, у спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок суб’єкта господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на водопостачання і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015№ 474 затверджено Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (далі Порядок), відповідно до п. 6 якого, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок виконавців.

Виконавцем, відповідно до цього Порядку, є суб’єкт господарювання, який надає споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та/або водовідведення.

Згідно п.п.7,11,12,14 Порядку, виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.

На час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки.

Після демонтажу засобу вимірювальної техніки виконавець забезпечує його транспортування для проведення періодичної повірки або ремонту.

Після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу. Транспортування засобу вимірювальної техніки здійснюється таким чином, щоб не вплинути на його метрологічні характеристики.

Отже за змістом наведених норм періодична повірка засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги.

При цьому здійснення повірки засобів вимірювальної техніки, яка включає демонтаж, транспортування до місця повірки та монтаж також покладається на суб’єкта господарювання, що надає послуги. Саме суб’єкт господарювання має демонтувати засіб обліку, визначитися із спеціалізованою організацією, яка проведе повірку, транспортувати до місця повірки і назад споживачу та встановити засіб обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України (в ред. Закону від 03.10.2017 р. №2147-VІІІ) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з роз’яснень, викладених в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», при з’ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов’язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом, зокрема статтею 61 ЦПК.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, цього лічильника холодної води, підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що діючий на час виникнення спірних правовідносин Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання і водовідведення, затверджений постановою КМУ № 869 від 01 червня 2011 року, включав в себе тільки витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування і ремонт засобів вимірювальної техніки, які є власністю ліцензіата, тобто компанії, не судом не враховується, оскільки цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин, діяв Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затверджений постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 303, відповідно до якого до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води та/або водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку холодної води для мешканців багатоквартирного житлового фонду, у тому числі на їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, а також витрати на формування обмінного фонду засобів обліку холодної води (п. 3.4).

З огляду на вищевикладене, також є необґрунтованими посилання відповідача на постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 листопада 2015 року № 2869 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Компанія «Вода Донбасу» та від 10 серпня 2017 року № 1015 «Про внесення зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 листопада 2015 року №2869», якими не включені або виключені витрати з проведення періодичної повірки до/зі складу тарифів.

Щодо доводів відповідача про те, що постанова КМУ від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», як і раніше відносить послуги з періодичної повірки, обслуговування й ремонту квартирних приладів обліку води до типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд зазначає наступне.

Як вбачається з постанови КМУ від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», цією постановою затверджено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а не перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

До визначення на законодавчому рівні виконавців певних послуг (Закон від 10 квітня 2014 року № 1198-VIII, який набрав чинності 26 квітня 2014 року) питання визначення виконавців житлово-комунальних послуг (в тому числі з централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення) статтею 7 Закону № 1875-IV було віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

Рішення Костянтинівської міської ради від 12 січня 2006 року № IV/35-733 виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення визначено комунальне підприємство Торецьку районну дільницю ВУВКГ (наступником якого є Костянтинівське ВУВКГ що не заперечується відповідачем) та зобов’язано Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника м. Костянтинівки» розробити та укласти договори із виконавцями на виконання комунального замовлення з обслуговування житла, водопостачання та водовідведення, тепловідведення, вивозу побутових відходів (а.с.191-193). На виконання цього рішення міської ради між відповідачем та КП «Служба єдиного замовника м. Костянтинівки» був укладений Договір про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків» від 06.05.2010 року та Договір-доручення від 06.05.2010 року, дійсність яких підтверджена представником відповідача у судовому засіданні (а.с.26-30).

У відповідність до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов’язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов’язана повернути доходи.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів підлягають частковому задоволенню в сумі 115,00 грн. згідно документально підтверджених виплат на користь відповідача за розпломбування, опломбування та проведення повірки засобу обліку холодної води.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивачки моральної шкоди в сумі 100000 грн., то суд зазначає, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції до внесення змін Законом України від 19 травня 2011 року №3390-VІ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції») було розділено підстави відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, у разі заподіяння споживачу шкоди (збитків) дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, він мав право лише на відшкодування майнової шкоди ( збитків). А в разі заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією, споживач мав право на відшкодування як майнової, так і моральної (немайнової) шкоди у випадках, передбачених законодавством.

За діючою редакцією п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

В статті 1 Закону № 3390-VІ визначено поняття шкоди як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров’я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об’єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Відповідно до ст. 711 Цивільного кодексу України (в редакції Закону № 3390-VІ) шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю у зв’язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені параграфом 3 глави 82 ЦК.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів діюче цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така шкода завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Тому вимоги позивачки, які мотивовані тим, що їй, як споживачу з водопостачання та водовідведення, спричинена моральна шкода протиправними діями відповідача, що призвели до його душевних страждань, задоволенню не підлягають. Крім того, суду не надано належних та допустимих доказів наявності такої шкоди.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 19, 141, 206, 264-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про порушення прав споживачів задовольнити частково.

Зобов’язати Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» поновити на абонентському обліку лічильник холодної води СК-1,5, 2002 року випуску, заводський №2043171, який встановлений в квартирі позивачки ОСОБА_3 за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Бєлоусова, 12-46.

Стягнути з Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 115 (сто п’ятнадцять) гривень 00 копійок, сплачені позивачкою за повірку, розпломбування, опломбування засобу обліку споживання холодної води, встановленого у квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь державного бюджету судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 11 червня 2018 року у повному обсязі рішення виготовлене 21 червня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», юридична адреса: 85106, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. П.Ангеліної, буд.15, ЄДРПОУ 35887472.

Суддя