Рішення № 75275926, 13.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2162/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови від 15.12.2017р. №ЖИ 234,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову відповідача - Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами датовану 15.12.2017 № ЖИ 234 за якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 320000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, так як 21.11.2017 торгової діяльності на ринку "Привоз" у м. Новоград-Волинському позивач не здійснювала, а тому не могла допускати або не допускати працівників відповідача 21.11.2017 для проведення позапланової перевірки; про проведення перевірки відповідач її за п'ять днів не повідомляв, як і про розгляд справи.

Ухвалою від 21.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

04.06.2018 відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 40-42), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що під час здійснення заходів державного контролю посадову особу відповідача, яка прибула на місце здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 для проведення позапланової перевірки, позивачем було не допущено до проведення перевірки, про що було складено акт від 21.11.2017; в процесі проведення обстеження було зафіксовано допуск ФОП ОСОБА_1 до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин.

15.06.2018 позивач надала відповідь на відзив (а.с. 50-51), в якій просила позовні вимоги задовольнити з тих підстав, що позапланова перевірка згідно направлення від 20.11.2017 № 2014/04 була проведена незаконно без згоди Держпраці України на її проведення та за відсутністю підстав для її проведення, передбачених ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; відповідач у відзиві стверджує, що 21.11.2017 відбувся захід державного контролю (інспекційне відвідування), в той час, як, відповідно до оскаржуваної постанови, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення, виявлені під час заходів державного нагляду.

20.06.2018 представник відповідача надав письмові заперечення (а.с. 77-78), в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, так як захід державного контролю був здійснений у відповідності з актами чинного законодавства, всі необхідні для проведення інспекційного відвідування документи, а також документи, які складені за результатами такого заходу були надані та отримані позивачем, а отже захід державного контролю є правомірним.

В судовому засіданні:

- позивач та її представник просили позов задовольнити в повному обсязі;

- представники відповідача проти задоволення позову заперечували.

В судовому засіданні 05.07.2018 за згодою учасників справи суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Проаналізувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

20.11.2017 Управління Держпраці в Житомирській області було виписано направлення № 2014/04 (а.с. 13), відповідно до наказу Управління Держпраці в Житомирській області від 20.11.2017 № 2210, на проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю, зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших нормативно-правових актів ФОП ОСОБА_1, юридична адреса м. Новоград-Волинський вул. Радянська (ОСОБА_2), 123 кв. 2, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3, за участю начальника відділу праці та соціально-трудових відносин департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради ОСОБА_4

21.11.2017 відповідачем було складено акт про недопуск (а.с.14), з якого вбачається, що головний державноий інспектор Захарова Т.В. за участю начальника відділу праці та соціально-трудових відносин департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради ОСОБА_4, відповідно до направлення на здійснення перевірки від 20.11.2017 № 2014/04 прибули об 11-20 год. 21.11.2017 для здійснення перевірки до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Яновського,2 (комунальний ринок "Привоз"), і ОСОБА_1 перевіряючих не було допущено до здійснення заходу державного нагляду.

Розглянувши акт про недопуск до проведення перевірки від 21.11.2017, начальник Управління Держпраці в Житомирській області встановив:

"Відповідно до направлення на здійснення перевірки від 20.11.2017 № 2014/04 посадова особа Управління Держпраці прибула об 11 год. 20 хв. 21 листопада 2017 року для здійснення перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. ФОП ОСОБА_1 не було допущено посадову особу Управління Держпраці у Житомирській області до здійснення державного нагляду, що підтверджується Актом про недопуск від 21.11.2017р.",

та постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.12.2017 № ЖИ 234 (а.с.12), на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, наклав на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 320000 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вбачається з вищевказаних направлення, акту про недопуск та оскаржуваної постанови, на позивача був накладений штраф за недопущення посадової особи відповідача до здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю у вигляді позапланової виїзної перевірки.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 259 Кодексу законів про працю передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаної норми Постановою КМ України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"" був затверджений Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено:

"Державний нагляд здійснюється шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання об'єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об'єкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням (далі - виїзна перевірка).

Виїзні перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами відповідно до індивідуального графіка, що затверджується керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу згідно з планом роботи Держпраці та її територіального органу на відповідний період.

Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повідомляє об'єкту нагляду не пізніше ніж за п'ять робочих днів до її початку."

Суд звертає увагу, що позивач стверджує, що його завчасно не повідомляли про проведення виїзної перевірки і це твердження відповідачем не спростовано, у зв'язку із чим суд вважає, що посадовою особою відповідача перевірка проводилась з порушеннями п. 5 Порядку.

Щодо твердження відповідача, що ним здійснювався захід державного контролю, то суд вважає його необґрунтованим, оскільки воно спростовується вищевказаними направленням, актом про недопуск та оскаржуваною постановою, якою на позивача накладено штраф саме за недопуск посадової особи Управління Держпраці у Житомирській області до здійснення державного нагляду.

Посилання відповідача на наказ Управління Держпраці в Житомирській області було прийнято наказ № 2210 від 20.11.2017 (а.с. 45) "Про проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) ФОП ОСОБА_1" суд вважає безпідставим, оскільки додана до відзиву копія вказаного наказу не оформлена відповідно до ст. 94 КВС України, а тому не може вважатись належним доказом. Крім того, як вбачається з направлення від 20.11.2017 № 2014/04, виданого відповідно до наказу № 2210 від 20.11.2017, в ньому зазначена така форма заходу як перевірка, а не інспекційне відвідування, у формі якого дійсно, згідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМ України від 26.04.2017 № 295, здійснюється державний контроль за додержанням законодавства про працю, а не державний нагляд.

Суд звертає увагу, що відповідач, якщо він здійснював 21.11.2017 інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, а не перевірку, не міг накласти на неї штраф на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, оскільки за цією нормою штраф може бути накладений лише за недопущення до проведення перевірки, а не інспекційного відвідування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто перевірка та інспекційне відвідування є різними формами державного нагляду (контролю), перешкоджання проведенню яких має різні наслідки.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою КМ України від 17.07.2013 № 509, передбачено:

"6. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

7. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду."

Як наголошує позивач, про розгляд справи її ніхто не повідомляв. Відповідач з цього приводу у відзиві на позов зазначає, що "30.10.2017 на адресу Позивача було надіслано повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 30.10.2017 № 5164, що підтверджується фіскальним чеком № 215600426655". Суд зазначає, що справа розглядалась 15.11.2017 у зв'язку із недопуском до перевірки 21.11.2017, а тому позивач не міг повідомляться про її розгляд 30.10.2017, у зв'язку із чим вважає недоведеним відповідачем факт повідомлення позивача про розгляд справи і дотримання пунктів 6, 7 вказаного Порядку при накладенні штрафу.

Згідно з ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Позивач стверджує, що 21.11.2017 не здійснювала торгівлю на ринку та взагалі не виходила з дому, так як у її сина був день народження (а.с. 32), а тому не могла допустити або не допустити перевіряючи до перевірки; акт про недопуск їй був вручений на наступний день 22.11.2017. Вказане твердження підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_5 показав, що зранку 21.11.2017 його дружина ОСОБА_1 знаходилась дома і нікуди не виходила, оскільки готувалась до дня народження їх сина. Об 11-00 до них прийшов їх знайомий ОСОБА_6 і вони разом святкували день народження сина.

Свідок ОСОБА_6 показав, що з 11-00 21.11.2017 він зайшов до дому ОСОБА_1 і вони святкували день народження їх сина. Під час його перебування у ОСОБА_1, ОСОБА_1 з дому нікуди не виходила. 22.11.2018 свідок був на ринку "Привоз" і бачив, що до ОСОБА_1 підходили дві жінки, які вручали їй під розпис якісь документ.

Згідно свідоцтва про народження (а.с.32) у ОСОБА_1 21.11.2013 народився син.

Вказані докази узгоджуються між собою, підстав недовіряти їм у суду не має, а тому суд вважає їх достовірними.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 21.11.2017 під час перевірки на ринку ОСОБА_1 не було; спілкувались з ОСОБА_1 на ринку на наступний день, вона перевіряючих до перевірки не допустила, про що на місці від руки склали акт про недопуск. В послідуючому свідок змінювала вказані покази, посилаючись на те, що всього не пам'ятає. Покази свідка ОСОБА_4 суд до уваги не приймає, оскільки вони є непослідовними та суперечать іншим, дослідженим в судовому засіданні доказам.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач не доказав, що спірна постанова була прийнята ним з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, права особи на участь у процесі прийняття рішення, тобто є правомірною, хоча цей обов'язок ч. 2 ст. 77 КАС України покладено саме на нього, як суб'єкта владних повноважень, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо посилання позивача на те, що позапланова перевірка згідно направлення від 20.11.2017 № 2014/04 була проведена незаконно без згоди Держпраці України на її проведення та за відсутністю підстав для її проведення, передбачених ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", то суд зазначає, що предметом дослідження по даній справі є правомірність спірної постанови, а не правомірність призначення перевірки.

Враховуючи задоволення позову та приписи статті 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути 704,80 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11700, номер НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008, код 39790560), задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.12.2017 № ЖИ 234.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 704,80 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк