Рішення № 75275892, 11.07.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1652/17

Провадження № 2/211/179/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

11 липня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді : Ткаченко С.В.

при секретарі : Польчик Л.В.

за відсутності:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

третьої особи ТОВ «Комбінат благоустрою»

розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, вказавши, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 08.03.2017 року приблизно о 12-00 годині відбулося затоплення її квартири, квартирою № 9 що розташована поверхом вище, в наслідку халатного відношення її мешканця до системи центрального опалення, а саме демонтована труба центрального опалення з радіатора опалення квартири.

Згідно висновку експерта з питань будівельно – технічного дослідження № 13 -17 щодо визначення вартості відновлювального ремонту після залиття квартири АДРЕСА_2, експертом було встановлено: В коридорі спостерігаються сліди залиття: по стелі - місцями прояви темних плям; в кімнаті спостерігаються сліди залиття: по стінах місцями відшарування шпалер та прояви темних плям, по стелі – руйнування матеріалу(під вагою води, стеля з тканини відірвалась від каркасу з дерев`яних брусків ), по підлозі здуття покриття з лінолеуму; в кухні спостерігаються сліди залиття: по стінах - місцями відшарування шпалер та прояви темних плям, по стелі - при зніманні панелі пластикової спостерігається остаточне витікання рідини, та прояви темних плям, по підлозі здуття покриття з лінолеуму, відставання наличника при прорізі дверному.

При цьому, вартість ремонтно – відновлювальних робіт після залиття квартири складає 18307,50 грн.

Крім того залиттям її квартири, вона зазнала моральних страждань, оскільки через фізичне пошкодження інтер’єру квартири, техніки, вона не може проводити нормальний спосіб життя, спокійно відпочивати та навіть залишати квартиру без нагляду, побоюючись повторних інцидентів. Також в результаті затоплення в квартирі відчувається сирість, волога та запах цвілі, що поступово приводить до стресів, психічних розладів та нервових переживань. Крім того має малолітню дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка страждає на астму, та перебування її в такому середовищі спричинило суттєве погіршення стану здоров`я, що зумовило необхідність звернутися до лікарні. Просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду в розмірі 18307,50 грн., та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., та сплачений судовий збір.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 до суду не з`явилися, ОСОБА_1 звернулася з заявою у які просила також стягнути з відповідача понесені нею витрати за послуги визначення експертним шляхом вартості відновлювального ремонту квартири після затоплення у розмірі 4200,00 грн. Справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з’явилася, про слухання справи повідомлялася відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Представник третьої особи ТОВ «Комбінат благоустрою» до суду не з`явився.

В порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, розташованої на другому поверсі дев`ятиповерхового будинку (а.с. 7 – копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5 (а.с. 22-23).

08.03.2017 року сталось залиття квартири позивача № 5 у будинку № 81 по пр. Гагаріна м. Кривого Рогу. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що залиття її квартири сталось з розташованої поверхом вище над її квартирою квартири №9, власником якої є відповідач.

Відповідно до акту від 09.03.2017 року, складеного комісією ТОВ «Комбінат Благоустрою » (а.с. 8) в квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття кімнати по всьому периметру де залиті м`які та корпусні меблі, телевізор, обірвано натяжну стелю . Затоплена кухня де залиті корпусні меблі кухні, пральна машина та мікрохвильова піч. Затоплений коридор. Залиття квартири № 5 сталося через халатне відношення до системи центрального опалення мешканця квартири № 9, а саме вирвана труба центрального опалення з радіатора опалення квартири.

Згідно із висновком експерта з питань будівельно-технічного дослідження № 13-17 від 29 березня 2017 року (а.с. 16-19), вартість ремонтно-відновлювальних робіт після залиття квартири № 5 в житловому будинку № 81 по пр. Гагаріна у м. Кривий Ріг складає 18307,50 грн.В коридорі спостерігаються сліди залиття: по стелі - місцями прояви темних плям; в кімнаті спостерігаються сліди залиття: по стінах місцями відшарування шпалер та прояви темних плям, по стелі – руйнування матеріалу(під вагою води, стеля з тканини відірвалась від каркасу з дерев`яних брусків ), по підлозі здуття покриття з лінолеуму; в кухні спостерігаються сліди залиття: по стінах - місцями відшарування шпалер та прояви темних плям, по стелі - при зніманні панелі пластикової спостерігається остаточне витікання рідини, та прояви темних плям, по підлозі здуття покриття з лінолеуму, відставання наличника при прорізі дверному.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно дост.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно з ч.3 ст.156 Житлового кодексу України власник квартири та члени його сім'ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

Враховуючи викладені положення діючого законодавства саме на власника покладається обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної у зв'язку із використанням належного йому майна. З огляду на наведене, оскільки об'єктивними доказами, зібраними при розгляді судом даної справи встановлено, що залиття квартири позивача відбулося внаслідок вини відповідачки то шкода, заподіяна залиттям квартири позивача, підлягає стягненню з відповідачки, як власниці квартири.

Висновок експерта з питань будівельно-технічного дослідження у суду не викликає сумнівів щодо об'єктивності викладених у ньому відомостей.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача вартості ремонтно-відновлювальних робіт у розмірі 18307,50 гривень.

За приписами статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, зазначених у пункті 3 Постанови Пленуму від 31.03.1995 № 4 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення відшкодування моральної шкоди на суму 10 000 грн., позивач посилається на те, що діями відповідача ОСОБА_3 ще завдано значну моральну шкоду, яка виразилась в суттєвих моральних стражданнях через фізичне пошкодження інтер’єру квартири та техніки яка знаходилася у квартирі. Моральні страждання полягають у тому, що після залиття її квартири, в ній постійно відчувається сирість, волога та запах цвілі, що поступово призводить до стресів, психічних розладів та нервових переживань.

Крім того має малолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка страждає на астму та перебування дитини в такому середовищі спричинило суттєве погіршення стану здоров`я.

Тому суд вважає, що дійсно у результаті встановленої вини відповідача, позивач ОСОБА_1 зазнала моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Також позивач вказує на неодноразове залиття її квартири з вин відповідача та на підтвердження додала відповідні акти складені працівниками ТОВ «Комбінат Благоустрою» від 02.08.2016 року та від 20.02.2015 року (а.с. 9-10).

Суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої судом визнано презумпцію моральної шкоди, що полягає у тому, що у разі порушення майнових або немайнових прав, «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку, людина відчуває страждання (моральну шкоду), як беззаперечну та, враховуючи наведені правові норми, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази та, дотримуючись вимог чинного законодавства, визначає розмір моральної шкоди у 5000,00 грн. з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 і тому позовна вимога у цій частині судом задовольняється частково.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат за оплату послуг експерта у вигляді визначення експертним шляхом вартості відновлювального ремонту квартири після залиття в сумі 4200,00 грн., задоволенню не підлягають оскільки їх понесення підтверджено лише копією квитанції від 10.03.2017 року по договору № 13-17 від 10.03.2017 року, що є неналежним доказом.

Таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги, слід стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири кошти в сумі 18307,50 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00грн., а всього стягнути 23307,50 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та витрат за оплату послуг експерта, відмовити.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За приписами частини 2 вказаної статті Кодексу, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню понесений та документально підтверджений сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 1280,00 грн. (по 640 грн. 00 коп. за кожну з двох задоволених вимог майнового та немайнового характеру).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,23,322,1166,1167,1192 ЦК України, ст.ст.1,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.190 ЖК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-80,141,223,247, 258,259,263-268, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартиризадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 майнову шкоду в сумі 18307 (вісімнадцять тисяч триста сім) грн. 50 коп., моральну шкоду в сумі 5000 (п’ять тисяч ) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп., а всього 24587 ( двадцять чотири тисячі п’ятсот вісімдесят сім ) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_6