Ухвала суду № 75272800, 13.07.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого судді Єремейчука С.В.,

суддів Полюховича О.І., Сачука В.І.,

з участю секретаря Коробчук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2018 року стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, листопада місяця, 06 дня, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

підозрюваного за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180110000314 від 23.06.2018 року у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

з участю прокурора Азізова С.А.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2018 року клопотання заступника начальника СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3, погодженого прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено та застосвано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20 серпня 2018 року з визначенням застави – у межах 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 176200 (ста сімдесяти шести тисяч двохсот) гривень.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризику - вчинення іншого кримінального правопорушення, недостатність застосування більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 23 червня 2018 року біля 12 години, прикривши лице пластмасовою білою маскою, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, проник через хвіртку на подвір'я ОСОБА_5, що розташоване по вул. Шевченка, 14а в м. Дубровиця, Рівненської області, де утримуючи в своїй правій руці пневматичний пістолет, направив його в бік ОСОБА_6 тим самим застосовував до останньої психічне насильство, яке виразилося у погрозі застосувати пістолет та висловив при цьому вимогу відкрити вхідні двері до будинку. ОСОБА_6, продемонстрований перед нею пістолет, сприйняла як бойовий і вказівку відчинити двері виконала, після чого ОСОБА_1 проник до будинку де заволодів належними ОСОБА_5 грошовими коштами в сумі 76 доларів СІЛА, монетою із зображенням ОСОБА_7, монетою один долар «Liberty 1972», п'ятьма монетами 1/4 долара 2005 року та наручним годинником «Заря», який належав ОСОБА_6. Після чого, вийшовши з вказаного будинку, та маючи можливість розпоряджатися викраденим майном, зник з місця події у невідомому напрямку.

За даним фактом відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12018180110000314 від 23.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави у значно меншому розмірі. При цьому захисник вважає, що обраний запобіжний захід не співрозмірний з ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, оскільки в ОСОБА_1 не має мети переховуватись від органів досудового розслідування. Вважає, що судом не було враховано стану здоров’я підозрюваного, який потребує постійного лікування в амбулаторних та стаціонарних умовах, яке буде не можливо забезпечити в умовах тримання під вартою.Крім того, на думку апелянта, прокурором не доведено та не надано достатніх доказів існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчий. Стверджує, що слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 достатньо не оцінено в сукупності всі обставини, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали. Додає, що призначаючи заставу у такому розмірі, судом не враховано майнового та сімейного стану підозрюваного.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1, які просять задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора Азізова С.А. про залишення ухвали без змін, перевіривши матеріали судової справи за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Із матеріалів заступника начальника СВ Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3, погодженого прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу та повідомлення про підозру у вчиненні злочину від 24 червня 2018 року (а.с.17-19) вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Із матеріалів клопотання та судової справи вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, ніде не працює, раніше не судимий, під час інкримінованого йому злочину висловлювався в присутності потерпілої про продовження протиправної діяльності, що свідчить про наявність ризику - вчинення іншого кримінального правопорушення, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчим суддею.

Не заслуговують на увагу покликання захисника про обрання ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПА у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Наявна у клопотанні слідчого інформація доводить, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, в якому він підозрюється і це не оспрюється в апеляційній скарзі захисника, і самим підозрюваним при апеляційному розгляді.

Доводи захисника ОСОБА_2 про неможливість перебування підозрюваного ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятору через його стан здоров’я, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки стороною захисту надані лише відомості про наявні захворювання у підозрюваного, однак доказів потреби такої допомоги підозрюваним на даний час та неможливості надання її в умовах слідчого ізолятору не надано.

Щодо покликання захисника ОСОБА_2 про зазначення слідчим суддею у мотивувальній частині ухвали від 25 червня 2018 року замість прізвища ОСОБА_1 іншої особи, а саме ОСОБА_8, то на думку колегії суддів, це є опискою і може бути виправлено у передбаченому законом порядку.

На думку колегії суддів, розмір застави, а саме 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , який визначений слідчим суддею в ухвалі , відповідає положенню п.3 абз.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначений в розмірі наближеному до мінімального, передбаченому цією нормою закону.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставним покликання слідчого судді на відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 соціально сталих зв’язків, оскільки як вбачається з довідки №3683 від 02 липня 2018 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, підозрюваний зареєстрований та проживає з матір’ю ОСОБА_9, сестрою ОСОБА_10 та іншими родичами за адресою: в м.Дубровиця, вул. Володимирська, 9 Рівненська область.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя врахувавши вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним злочину, можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, особу підозрюваного, інші обставини, передбачені ст.178 КПК України та перевіривши наявність достатніх підстав вважати, що ризик, на який вказує слідчий існує і підтверджуються матеріалами кримінального провадження та встановив, що для запобігання вказаному ризику , застосування більш м'якого запобіжного буде недостатнім.

При розгляді клопотання слідчого слідчий суддя дотримався вимог ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України та ухвалив законне , обґрунтоване рішення та вмотивоване судове рішення. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України , колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 25 червня 2018 року про застосування відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без зміни , а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

_____ _____ _____

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13