Рішення № 75272794, 12.07.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/4291/17

Номер провадження 2/570/241/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ КБ "Приватбанк", звернувшись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0707/85 від 27.07.2007 року у розмірі 146 000 доларів США, що за курсом 27,18 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.03.2017 року складає 3 968 280 грн., яка складається з 70815,83 доларів США заборгованість за кредитом, 75184,17 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 27.07.2007 року ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідач ОСОБА_3 уклали кредитний договір №0707/85.

Згідно договору позивач зобов’язався надати відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 95000 доларів США на термін до 23.07.2012 р., а відповідач ОСОБА_3 зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов’язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач зобов’язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_3 не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором №0707/85. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_3 зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за вказаним договором відповідач станом на 02.03.2017 року має заборгованість - 278317,63 доларів США, яка складається: з 70815,83 доларів США заборгованість за кредитом, 75400,23 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 132101,57 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. У зв’язку з тим, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач просить стягнути 70815,83 доларів США заборгованість за кредитом, 75184,17 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

06.02.2018 р. відповідач ОСОБА_3 подав відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову внаслідок пропуску строку позовної давності. Вказував, що згідно п.6.8 кредитної угоди строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, за цією угодою встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Позовна давність у даному договорі обчислюється з 23.07.2012 року і закінчується 23.07.2017 року. До суду позивач звернувся 16.03.2017 року. Отже, під позовну давність не потрапляють п"ять останніх платежів, зазначених у графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди встановлених у додатку №1 до Договору про видачу траншу №0707/85 від 27.07.2007 року (а.с.12.) Позивач не надав суду доказів, що він ОСОБА_5 вносив особисто грошові кошти для погашення кредитної заборгованості відповідача перед позивачем за укладеним кредитним договором 09.07.2014 р. у розмірі 531,82 доларів США та 14.07.2016 р. у розмірі 806,12 доларів США. Вказує, якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 вже 02.07.2018 р. подав до суду письмові пояснення, згідно яких визнає позов частково та вважає, що позовна давність у договорі обчислюється з 23.07.2012 року і закінчується 23.07.2017 року. Позивач звернувся до суду 16.03.2017 р. Отже, під позовну давність не потрапляють п’ять останніх платежів зазначених у графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди встановлених у додатку №1 до Договору про видачу траншу №0707/85 від 27.07.2007 року. Позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині 10 652,08 доларів США заборгованості по кредиту, 16 254,6 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом. Загальна сума складає 26 906,68 доларів США. У решті вимог просить відмовити, застосувавши наслідки спливу строку позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала та просить суд його задоволити. Крім того, пояснила, що 22.04.2013 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 було посвідчено довіреність підписану ОСОБА_3, якою останній надав позивачу право бути представником в державних та інших підприємствах, установах і організаціях з питань відчуження, користування предмету застави - бортового напівпричепу марки KRONE SDP 27, 2000 року випуску з правом одержувати належні ОСОБА_3 грошові кошти. 18.09.2015 р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 було посвідчено довіреність підписану ОСОБА_3, якою останній надав позивачу право бути представником в державних та інших підприємствах, установах і організаціях з питань відчуження, користування предмету застави – сідлового тягача марки DAF 95FX, 1999 року випуску з правом одержувати належні відповідачу грошові кошти. За вказаними довіреностями позивач здійснив відчуження предметів застави, а кошти, виручені від реалізації було направлено на погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується меморіальними ордерами від 09.07.2014 р. та 14.07.2016 р. Пояснює, що позивач 24.10.2011 р. надіслав повідомлення ОСОБА_3 з проханням погасити прострочену заборгованість, однак доказів отримання останнім вказаного повідомлення до суду не надала.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позов визнав частково, посилаючись на письмові заперечення від 02.07.2018 р. Заперечує внесення відповідачем 09.07.2014 р. та 14.07.2016 р. коштів на погашення боргу за кредитом, оскільки він особисто їх не вносив, а довіреності, на які посилається позивач не містять повноважень на внесення банком таких коштів на погашення боргу відповідача. Пояснив, що відповідач не отримував повідомлення позивача від 24.10.2011 р. щодо дострокового погашення простроченої заборгованості за кредитом.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0707/85, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 95 000 доларів США на термін до 23.07.2012 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно п.1.3 договору термін повернення кредиту й окремих частин – Траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу Траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід’ємними додатками до договорів про видачу Траншів, але не пізніше 23.07.2012 р. Зазначений термін може бути змінений згідно п.п. 2.3.3, 2.4.1 даної Угоди.

При цьому сторони погодили, що видача частин кредиту здійснюється після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених у даній угоді, а також у договорі про видачу траншу (п.п.1.1 - 1.3 кредитної угоди). Пунктом 6.8 цієї угоди сторони узгодили термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів тривалістю у п'ять років.

31 липня 2007 року між сторонами укладено договір про видачу траншу № 0707/85/1, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 95000 дол США відповідно до кредитної угоди № 0707/85 від 27.07.2007 року.

Згідно Додатку №1 до Договору про видачу Траншу від 27.07.2007 р. погашення Траншу кредиту і сплата відсотків за користування Траншем кредиту здійснюється в сумі й у терміни відповідно до Графіка погашення кредиту відсотків і винагороди згідно таблиці Графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, де термін повернення кредитних коштів даного траншу - 23.07.12 року, що відповідає встановленому у кредитній угоді № 0707/85 від 27.07.2007 року терміну повернення усієї суми кредитних коштів.

Виконання зобов'язання позичальника за кредитною угодою від 27.07 2007 року забезпечено згідно п.3.1.1 Договором застави автотранспорту №0707/85ТЗ від 30.07.2007 р.

У зв'язку із неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, розмір, якої станом на 02.03.2017 р. становить, за договором № 0707/85 від 27.07.2007 року – 278317,63 доларів США, з яких 70815,83 доларів США заборгованість за кредитом, 75400,23 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 132101,57 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

На думку суду, відповідачем не доведено відсутності вини за порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 264 ЦК Україн и передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку – свідчить про переривання перебігу позовної давності.

Отже, оформлення відповідачем довіреностей (одностороннього правочину) від 22.04.2013 року та 18.09.2015 року на реалізацію рухомого майна позивачем після закінчення строку дії договору – 23.07.2012 р., на думку суду, свідчить про визнання відповідачем наявності невиконаних зобов’язань щодо кредитного договору та вчинення ним дій в односторонньому порядку у такий спосіб для погашення боргу. Тому наявність здійснення платежів 09.07.2014 р. та 14.07.2016 р. на погашення заборгованості після закінчення дії договору – 23.07.2012 р., свідчить про відсутність підстав для застосування строків позовної давності, про які просить відповідач.

Представником позивача доказів про отримання надісланого позивачем повідомлення від 24.10.2011 р. про дострокове погашення кредиту, не надано. Представник відповідача пояснив, що відповідач такого повідомлення не отримував.

На пiдставi ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК Укpаїни, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № 0707/85 від 27.07.2007 року, яка становить 146000,00 (сто сорок шість тисяч) доларів США, що за курсом 27,18 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.03.2017 р., складає 3968280,00 грн., яка складається з: 70815,83 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 75184,17 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 59524 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гнатущенко Ю.В.