Постанова № 7527257, 24.10.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2006 р. Справа № 8/338-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом'якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Славія"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача - ю/к Кучинська О.С., дов. №21 від 06.03.06.

від відповідача - ГДПІ Красовська І.Г., дов. №12213/9/10-039 від 22.09.06., СДПІ Шевченко О.А., дов. №6/9/10-139 від 10.01.06.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Славія” (позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0004762301/0 від 14 червня 2006 року та № 0004762301/1 від 18 липня 2006 року про визначення товариству податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 68748 грн. 61 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 34374 грн. 30 коп. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать нормам діючого законодавства України і підлягають скасуванню. Повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту від 07.06.2006 та даних перевірок господарських операцій по ланцюгах постачальників до товаровиробника. Вказаний період - лютий 2004 р. податковою інспекцією вже перевірявся в серпні місяці 2004 р., тоді ж були направлені запити по другому ланцюгу постачальників і отримані відповіді. В результаті даної перевірки порушень не виявлено, що підтверджується актом № 3755/23-1/23-4081/21292952. Позивач вважає, що підставою для прийняття податкового рішення стали дані повторної камеральної перевірки господарських операцій по ланцюгах постачальників до товаровиробника. При проведенні перевірки встановлено, що ТОВ фірма "Славія" придбала соняшник у ТОВ "Митра-Агро". Податкові накладні, видані ТОВ "Митра-Агро" складені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", що підтверджує не тільки правильність формування суми податкового кредиту ТОВ фірми "Славія", а й податкового зобов'язання ТОВ „Митра-Агро”. Згідно п.7.2.6 ст. 7 Закону про ПДВ підставою для визначення суми податкового кредиту є податкова накладна. ТОВ "Митра - Агро" зареєстровано як платник ПДВ, тому має право нараховувати ПДВ, складати і видавати податкові накладні. Продавець надав позивачу оформлені належним чином податкові накладні, отже, позивач мав повне право на підставі даних накладних віднести вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за отриману продукцію повністю розрахувалися. ТОВ "Митра-Агро" є посередником придбаного товару, оскільки по другому ланцюгу придбало соняшник у ТОВ "Орвен" та у ТОВ "Троп - Сап" , по яких, за даними ДПІ у м. Херсоні установчі та фінансові документи, свідоцтва про державну реєстрацію платників податку на додану вартість зазначених товариств визнані у судовому порядку недійсними з моменту їх державної реєстрації . Факт визнання в судовому порядку недійсними установчих документів ТОВ "Орвен" та ТОВ "Троп - Сап" з моменту їх реєстрації ніяк не стосується ТОВ фірми "Славія" , оскільки в господарських відносинах позивач перебував виключно з ТОВ "Митра-Агро". Законом не встановлений обов'язок платника податку підтверджувати фактичне внесення сум податку до Державного бюджету постачальниками товарів, які є самостійними платниками податків. Солідарна відповідальність за сплату ПДВ всіма постачальниками по ланцюгам до виробника законодавством не передбачена. В діях ТОВ фірми "Славія" відсутні порушення договірних зобов'язань та норм податкового законодавства.

Ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на лютий 2004 р.) визначає порядок обчислення, сплати та відшкодування податку на додану вартість. Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону встановлено, що суми податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Відповідно до пп.7.7.3. п.7.7. ст. 7 Закону в разі, коли за результатами звітного періоду сума ПДВ має від" ємне значення , така сума підлягає відшкодуванню з державного бюджету . Підставою для відшкодування є дані тільки податкової декларації платника податків за звітний період. Факт отримання податкової декларації з ПДВ за лютий 2004 р. ДПІ не заперечується. ПДВ підлягає відшкодуванню з державного бюджету впродовж місяця, наступного після подачі декларації, а не з моменту надходження до бюджету сум податку, сплаченого окремими суб'єктами господарювання. Крім того, джерелом відшкодування ПДВ є Державний бюджет України взагалі, а не конкретна сума ПДВ, сплачена конкретними постачальниками до Державного бюджету.

          Сума ПДВ за лютий 2004 р., що є предметом спору, була відшкодована на розрахунковий рахунок позивача 23.05.2005 на підставі рішення Господарського суду Херсонської області № 8/276 від 14 вересня 2004 року та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 року, судові рішення набули законної сили і є обов'язковими до виконання. На час розгляду апеляційної скарги податкова інспекція вже отримала довідку про діяльність ТОВ „Орвен”, але апеляційному суду за неясних причин не надала.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, вважає податкове повідомлення-рішення такими, що відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи. ТОВ фірма „Славія" придбано соняшник у ТОВ „Митра-Агро" та включено суми ПДВ до податкового кредиту по податковим накладним постачальника. По результатам зустрічної перевірки ТОВ „Митра-Агро" встановлено, що ТОВ „Митра-Агро" є посередником, придбавало соняшник у ТОВ „Орвен" по податковій накладній № 18 від 27.02.2004р. на загальну суму 204931,70грн., в т.ч. ПДВ - 34155,28грн., та у ТОВ „Троп-Сап" по податковій накладній № 101 від 18.02.2004р. на загальну суму 207560,0грн., в т.ч. ПДВ - 34593,33грн. ТОВ „Орвен" останній звіт подано за травень 2003р. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2005р. визнано недійсними статут ТОВ „Орвен", установчий договір про створення та діяльність ТОВ "Орвен" з 27.02.2003. та свідоцтво ТОВ „Орвен" про реєстрацію платника податку на додану вартість з 16.05.2003. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва також повідомило, що ТОВ „Троп-Сап" не звітує з моменту реєстрації, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2002р. визнані недійсними установчі документи ТОВ „Троп-Сап" з моменту державної реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. виданого ТОВ „Троп-Сап" з моменту видачі. Таким чином, ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники позивача ТОВ „Орвен" та ТОВ „Троп-Сап" у відповідному податковому періоді таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов'язання" не відображали, а відповідно і не сплачували ПДВ до Державного бюджету України.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг). Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону № 168 платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснити отримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. У відповідності до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону про ПДВ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. У контрагентів позивача ТОВ „Орвен" та ТОВ „Троп-Сап" на момент укладання угод були анульовані свідоцтва платників ПДВ, і вони не мали ніяких законних: підстав для складання податкових накладних, які засвідчують факт придбання соняшнику, нарахування ПДВ на вартість товару. Ці податкові накладні на придбання товару вважаються недійсними. Отже, формування податкового кредиту на підставі цих накладних є неправомірним. Такий висновок підтверджується також п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, у відповідності до якого податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно абзацу 1 пункту 5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не із самого факту існування від'ємного значення ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 14.06.2006 № 0004762301/0 прийнято по висновкам акту від 07.06.2006р. № 1872/23-6/21292952 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ фірма „Славія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2004р.

Перевіркою встановлені порушення пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" , в результаті яких підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2004р. на 68748,61 грн. Встановлено, що ТОВ фірма „Славія" придбано соняшник у ТОВ „Митра-Агро" (код 30380253) та включено суми ПДВ до податкового кредиту по податковим накладним:

№ 22 від 18.02.2004р. (соняшник 85 тн.) на загальну суму 130645,0грн., в т.ч. ПДВ-21774,17грн.; № 27 від 26.02.2004р. (соняшник 372,166 тн.) на загальну суму 576857,30грн., в т.ч.ПДВ-96142,88грн.; № 29 від 25.02.2004р. (соняшник 81,845 тн.) на загальну суму 126859,75грн., в т.ч. ПДВ - 21143,29грн.; № ЗО від 27.02.2004р. (соняшник 101,818 тн.) на загальну суму 160872,44грн., в т.ч. ПДВ - 26812,07грн.; № 32 від 27.02.2004р. (соняшник 98,709 тн.) на загальну суму 155960,50грн., в т.ч. ПДВ - 25993,42грн.

По результатам зустрічної перевірки ТОВ „Митра-Агро" з питань взаємовідносин з ТОВ фірма „Славія" за лютий 2004р. податковою інспекцією виявлено, що ТОВ „Митра-Агро" є посередником, придбало соняшник у ТОВ „Орвен" (код 32384328) по податковій накладній № 18 від 27.02.2004р. на загальну суму 204931,70грн., в т.ч. ПДВ - 34155,28грн., та у ТОВ „Троп-Сап" (код 31744103) по податковій накладній № 101 від 18.02.2004р. на загальну суму 207560,0грн., в т.ч. ПДВ - 34593,33грн., що підтверджується довідкою від 13.07.2004р. № 3159/23-1/23-405/30380253.

На запити ДШ у м. Херсоні щодо проведення перевірки з питання взаємовідносин ТОВ „Орвен" з ТОВ „Митра-Агро" ДПІ у Святошинському району м. Києва листом від 16.09.2004 № 4358/7/15-430 повідомлено, що ТОВ „Орвен" (код 32384328) останній звіт подано за травень 2003р. Листом від 13.10.2005 № 6129/7/10-006 ДПІ у Святошинському районі м. Києва надіслано копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2005р. по справі № 2-374-1/05, яким визнано недійсними статут ТОВ „Орвен". зареєстрований 27.02.2003р. за № 1856. установчий договір про створення та діяльність ТОВ "Орвен" з 27.02.2003р. та свідоцтво ТОВ "Орвен" про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36361336 з 16.05.2003р.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомлено, що ТОВ „Троп-Сап" (код 31744103) не звітує з моменту реєстрації, та надіслано копію рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2002р. по справі № 2-3837 про визнання недійсними установчих документів ТОВ „Троп-Сап" з моменту державної реєстрації та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36055301, виданого ТОВ „Троп-Сап" з моменту видачі.

Таким чином, постачальники ТОВ “Митра-Агро” - ТОВ „Орвен" та ТОВ „Троп-Сап" у відповідному податковому періоді суму ПДВ в податкових деклараціях з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов'язання" не відображали, а відповідно і не сплачували ПДВ до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Отже, Закон України ""Про податок на додану вартість" на дату здійснення позивачем операцій з придбання товарів у ТОВ “Митра-Агро визначав два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду:

- у разі, коли вартість придбаних товарі не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковим накладними.

Позивач виконав всі зобов'язання перед постачальником продукції –ТОВ «Митра-Агро», будь-яких претензій від органів податкової служби щодо відсутності соняшника в натурі немає, сплата вартості продукції здійснена в безготівковій формі. Вартість придбаного соняшника віднесена до складу валових витрат; сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем у складі ціни придбаної продукції. немає претензій зі сторони податкової інспекції до податкових накладних ТОВ «Митра-Агро», зареєстрованого платником податку на додану вартість, які стали підставою для включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, сума податкового кредиту позивача у розмірі 68748 грн. 61 коп. сформована належним чином у відповідності до вимог діючого законодавства.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Іншою такою нормою Закону України "Про податок на додану вартість" є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, який в період, до якого відносяться спірні правовідносини, передбачав, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, на підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкова зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Доводи відповідача про те, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету, є надуманими. Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України). Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язок покупця сплачувати ПДВ, крім як продавцю товару у складі вартості товару, ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі всупереч вимогам чинного законодавства такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, який є добросовісним платником податків. ДПІ не враховано принципу індивідуалізації відповідальності, кожен суб’єкт відповідає за скоєне економічне правопорушення за наявності складу такого порушення (об’єктивної та суб’єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб’єкта.

Суд приймає до уваги ту обставину, що податкова інспекція не надала доказів вжиття заходів щодо зменшення податкового кредиту та застосування фінсанкцій до постачальника соняшника, ДПІ не заперечує, що постачальником позивача - ТОВ «Митра –Агро»був задекларований. ПДВ до сплати у бюджет. Відсутні докази визнання угод купівлі-продажу недійсними. Немає доказів того, що за фактом фіктивного підприємництва або іншим злочином в даному випадку було притягнено до кримінальної відповідальності засновників ТОВ «Троп-Сан»та ТОВ «Орвен»або будь-яку іншу особу позивача або ТОВ «Митра-Агро». Податковим органом не доведено обізнаність керівників ТОВ «Славія»з фактом несплати податків постачальниками соняшника в другому ланцюгу.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до пп.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за результатами розгляду скарги платника податків контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення, про що повідомити платника податків. Відповідно до п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 р. № 247) у разі, якщо за результатами розгляду скарги сума податкового зобов’язання залишається без змін, раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається, а з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання податковим органом складається та надсилається платнику податків податкове повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо). Відповідно до п. 1.9. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом.

Таким чином, вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0004762301/1 від 18 липня 2006 року, яке є по суті похідним від податкового повідомлення-рішення № 0004762301/0, є підставними, оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем з тих же підстав, що й первинне податкове повідомлення-рішення.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати в сумі 6 грн. 90 коп. відшкодовуються позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст. 94, 159-163, 167, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0004762301/0 від 14 червня 2006 року та № 0004762301/1 від 18 липня 2006 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю “Славія” податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 68748 грн. 61 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 34374 грн. 30 коп.

2. Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю “Славія” (м.Херсон, вул. Московська, 5-а, кв.87, р/р 26009300369 в ХФ КБ "Західінкомбанк", МФО 352327, код ЗКПО 21292952) з Державного бюджету 6 грн. 80 коп. державного мита, виконавчий лист надіслати позивачу.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Хом'якова

постанова оформлена та підписана

27 жовтня 2006 року.