Ухвала суду № 75272529, 12.07.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/86/18

Провадження № 1-в/545/351/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2018 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді: Гальченко О.О.,

при секретарі: Новак Ю.М.

за участю прокурора: Палія Р.П.,

та адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області заяву засудженого про застосування пільги у вигляді умовно – дострокового звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, до засудження не працював, раніше судимого :

- 17.05.2011 року Центральним-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, 75, 104, 76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 23.02.2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 152 ч.4, 71 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.02.2016 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» року № 838-VIII зараховано строк попереднього ув'язнення з 20.08.2011 року по 24.04.2012 року ( 8 місяців 4 дні ), -

в с т а н о в и в :

Засуджений гр.. ОСОБА_2 15.01.2018 року звернувся до суду із заявою про застосування щодо нього пільги у вигляді умовно – дострокового звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він на даний час має 9 заохочень та не має жодної догани, відбув 2/3 частини строку покарання, старанно працює та зразковою поведінкою довів своє виправлення.

В судовому засіданні захисник засудженого ( а. с. 54 – 57, 65 – 66, 73 – 74 ) підтримав надану заяву засудженого із викладених в ній підстав та прохав її задовольнити, оскільки засуджений продовжує працювати та має 11 заохочень.

Прокурор заперечив проти задоволення заяви засудженого, вказавши на те, що хоча засуджений і формально підпадає під дію пільги, але згідно характеристик в матеріалах справи, вважає, що засуджений ще не став на шлях виправлення, хоча має 11 заохочень та лише 2 стягнення згідно довідок, які накладені під час перебування останнім в СІЗО. Вважає, що таким чином, після скасування попередньої ухвали у даному провадженні, де в характеристиці вказувалось, що він стає на шлях виправлення, а не став, то згідно послідуючої характеристики, що став на шлях виправлення, що є дещо суперечливим, такою нестабільною поведінкою після вчиненого ним злочину, він просто спонукає суд до задоволення його заяви, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, кількість судимостей, його розумову відсталість, в зв»язку з чим має особливий психологічний стан, то він не готов до виходу в соціум, бо остаточно не став на шлях виправлення та представляє суспільну небезпеку. Тому, не можливо зробити висновок, що засуджений довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття не відбутої частини покарання, до того ж йому неодноразово рішенням комісії було відмовлено в застосуванні пільг, а саме : рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 30.03.2016 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 100, 101 КВК України, за заявою засудженого; рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 26.12.2017 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, за заявою засудженого; рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 26.12.2017 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України як особі, яка стала на шлях виправлення, але не довела його, що ще раз доводить висновок про те, що особа не стала шлях виправлення, а лише стає.

Представник адміністрації надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій поклався на розсуд суду у вирішенні даного питання.

Заслухавши думку присутніх сторін, дослідивши матеріали особової справи 315-Т-13., суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню із підстав, викладених прокурором, які повністю доводяться матеріалами справи, оскільки засуджений на даний час не досяг належного ступеня виправлення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Як встановлено судом, відповідно до характеристик на засудженого : рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 30.03.2016 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 100, 101 КВК України, за заявою засудженого.

Рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 26.12.2017 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, за заявою засудженого.

Рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» від 26.12.2017 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України як особі, яка стала на шлях виправлення але не довела його, що є додатковим доказом, що засуджений не став на шлях виправлення.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537-539, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про умовно – дострокове звільнення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: ОСОБА_3