Ухвала суду № 75272278, 12.07.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1462/18

Провадження № 1-кс/541/583/2018

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Полтавська область, Україна, 37600

У Х В А Л А

12 липня 2018 рокум.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

слідчого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Калініченко Л.О.,

з участю: прокурора - Орел О.І.,

захисника - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого СВ Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

12.07.2018 року слідчий СВ Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду з клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України,

При розгляді даного клопотання слідчим суддею прокурор просив його задовольнити, пославшись на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу та ризику вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Слідчий Івашина М.Р. клопотання просив задовольнити, підтримавши думку прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вбачав підстав для задоволення клопотання, просив застосувати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі, зобов’язувався з’являтися на виклики слідчого та суду.

Захисник ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого у зв’язку з не доведенням прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та звернула увагу суду на ту обставину, що підозрюваний є неповнолітнім, раніше не засуджувався, а тому є всі підстави для обрання йому запобіжного заходу не пов’язаного з позбавленням волі.

Представник органу опіки та піклування Миргородської міської ради ОСОБА_5 підтримала позицію захисника та просила не обирати підозрюваному такий запобіжний захід як тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, підозрюваного ОСОБА_6, заслухавши позицію захисника, представника органу опіки та піклування при Миргородській міській раді, вивчивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 10.07.2018 року слідчим Миргородського ВП внесено відомості до ЄРДР за №12018170260000503 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст. 186 КК України по факту зґвалтування потерпілої ОСОБА_7 із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування, що мало місце в смт. Ромодан Миргородського району поблизу залізничної станції 10 липня 2018 року та по факту відкритого викрадення належного потерпілій майна з погрозою застосування насильства.

З клопотання наданого на розгляд слідчого судді вбачається, що 10 липня 2018 року, ОСОБА_3 близько 16 год. 30 хв. перебуваючи в смт. Ромодан Миргородського району поблизу залізничної станції зґвалтував потерпілу ОСОБА_7 та здійснив відкрите викрадення належного їй майна із застосуванням погрози застосування насильства.

ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України 12 липня 2018 року.

Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

З матеріалів долучених до клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України, є обґрунтованою. Ця підозра підтверджується в повному об’ємі поясненнями підозрюваного ОСОБА_3, при судовому розгляді клопотання. Також обґрунтованість пред’явленої підозри підтверджується заявою потерпілої ОСОБА_7 про вчинення відносно неї 10.07.2018 року зґвалтування та відкритого викрадення її мобільного телефону невідомим чоловіком (а.с.8,9), показаннями потерпілої ОСОБА_7 про обставини зґвалтування та відкритого викрадення належного їй майна (а.с.14-15); протоколом огляду місця пригоди –території поблизу залізничної станції Ромодан Миргородського району, де виявлено та зафіксовано сліди злочину, що підтверджує показання потерпілої ОСОБА_7 стосовно вчинених відносно неї невідомим чоловіком насильницьких дій (а.с.12); протоколом затримання ОСОБА_3 від 10.07.2018 року в ході якого у нього було виявлено та вилучено належне потерпілій майно (а.с.16-17); показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які пояснили про обставини за яких вони дізналися про насильницькі дії вчинені відносно потерпілої та про те, як після вчинення злочину виглядала потерпіла (а.с. 24-27).

Суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_3, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, адже проживає з опікуном, який на нього позитивного впливу не має, що вбачається з пояснень самого підозрюваного, який самостійно, всупереч волі опікуна неодноразово залишав місце проживання, засобів до існування не має, в той же час бажає вести самостійне життя та приймати самостійні рішення, не прислуховуючись до думки опікуна, що вказує на наявність ризику продовження злочинної діяльності. Також суд вважає, що підозрюваний може здійснювати вплив на потерпілу, з метою добитися зміни її показань у власних інтересах, що вбачається з поведінки підозрюваного при вчиненні ним злочинів, що зазначена в показаннях потерпілої досліджених судом в судовому засіданні.

Обираючи запобіжний захід неповнолітньому, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні насильницьких злочинів, серед яких є тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6-ти років, стійких соціальних зв’язків не має, опікун не має на підозрюваного належного позитивного впливу, який міг би забезпечити його належну поведінку та явку до органів досудового розслідування і суду, а отже, існують ризики невиконання ним процесуальних обов'язків, а також ухилення від органів досудового розслідування, суду, продовження злочинної діяльності, впливу на потерпілу, зважаючи на що, суд приходить до переконання, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і домашнього арешту, є недостатнім для запобігання вказаним ризикам.

Отже, на даному етапі досудового розслідування, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.

Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, про те, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є підвищена суспільна небезпека інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення-злочину, тому необхідно погодитися з думкою прокурора, що такі ознаки дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 буде переховуватися від слідства та суду, може продовжити злочинну діяльність, впливати на потерпілу.

В той же час, слідчий суддя враховує, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише як винятковий захід з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»).

Слід зазначити, що на міжнародному рівні існує консенсус стосовно того, що для дітей, які перебувають у конфлікті із законом, період часу між вчиненням злочину й остаточним реагуванням на цей вчинок має бути якомога коротшим. Чим триваліший цей період, тим більшою є імовірність того, що захід реагування втратить свій позитивний і виховний вплив, і тим більше шкоди буде завдано репутації дитини (п.51 Зауваження загального порядку №10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей у системі юстиції щодо дітей»). Із часом неповнолітній особі все важче, а іноді й неможливо логічно та психологічно пов’язати процедуру судового розгляду та винесення рішення із самим правопорушенням (п.20.1 Мінімальних стандартних правил ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх).

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне зменшити строк який неповнолітній за даною ухвалою буде перебувати під вартою до 40 днів, щоб мати можливість вирішити питання про доцільність продовження тримання неповнолітнього під вартою в даному кримінальному провадженні.

Одночасно з триманням під вартою суд вважає, що ОСОБА_3 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, грошову суму в розмірі 35240 грн., що становить 20 прожиткових мінімумів встановлених законом, з покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176 – 178, 183, 193, 194, 196, 198, 205 КПК України, слідчий суддя , -

у х в а л и в :

1. Клопотання слідчого СВ Миргородського ВП ГУНП України в Полтавській області ОСОБА_2 від 12 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном сорок днів: з 10 липня 2018 року по 18 серпня 2018 року.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_4 заставу в розмірі 35240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37314008015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУДСАУ в Полтавській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до слідчого або суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілою у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 18 серпня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

4. Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського ВП ГУНП України в Полтавській області.

5. Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, проте відповідно до положень ст. 205 КПК України дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_10