Ухвала суду № 75272168, 11.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/2994/16-к Головуючий у І інстанції Тетервак Н. А.Провадження № 11-кп/780/594/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 35 11.07.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарях - Миронець А.Л., Чорнобривець В.В.,

за участю:

прокурорів - Ткачової І.М., Яковенко І.П.,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

законного представника - ОСОБА_6,

захисника - адвоката ОСОБА_7

потерпілого - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5, захисника обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 14 березня 2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, раніше судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 289 КК України – 6 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 6 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_4 покарання шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Іванківського районного суду від 13.02.2017 року за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 призначено шляхом часткового приєднання покарання за вироком Іванківського районного суду від 31.03.2016 року за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України – 6 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_5 покарання 6 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Іванківського районного суду від 24.11.2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено ОСОБА_5А покарання 7 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин. Так, 17.03.2016 року, близько 22.00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в с. Макарівка Іванківського району Київської області, вирішив здійснити крадіжку з господарського приміщення, що розташоване за адресою: с. Макарівка вул. Радянська, 3 Іванківського району Київської області та належить ОСОБА_9

В подальшому ОСОБА_4, прибув до господарства № 3 по вул. Радянській в с. Макарівка Іванківського району Київської області де шляхом вільного доступу, у зв’язку з відсутністю паркану, який би огороджував територію даного господарства, проник на його територію. Після чого ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшов до господарської будівлі, та за допомогою сили рук витягнув скло з віконної рами на даній будівлі та через отвір, який утворився, проник до середини. Після чого ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні будівлі, з корисливих мотивів, таємно, викрав виготовленого кустарним способом зварювального апарата вартістю 1500 грн. 00 коп.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гн. 00 коп.

Окрім того, ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 31.03.2016 року Іванківським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 104 КК України був звільненим від відбуття покарання з випробувальним та іспитовим строком два роки, на шлях виправлення не став належних висновків для себе не зробив, в період іспитового строку вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин: повторно, 26.05.2016 року, близько 23:30 хв. неповнолітні ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, перебуваючи по вул. Івана Проскури в смт. Іванків Київської області, за пропозиції ОСОБА_4, вирішили здійснити незаконне заволодіння мотоциклом марки «Днепр - 11» та мопедом марки «Верховина», які знаходились в приміщенні автомийки, що розташована за адресою: смт. Іванків вул. Івана Проскури, 75 А Київської області та належить ОСОБА_8 В подальшому ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, прибули до приміщення автомийки, яка розташована за адресою: смт. Іванків вул. Івана Проскури, 75 А Київської області. Після чого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортними засобами, підійшли до вхідних дверей даної авто мийки та виявили, що вони зачинені на навісний замок, цим самим вони пересвідчилися у тому, що в приміщенні даної будівлі нікого не має, проте від своїх злочинних намірів не відмовились. В подальшому ОСОБА_4 з метою проникнення всередину, за допомогою металевого предмета, якого він знайшов на прилеглій території, зірвав навісного замка, після чого вони зайшли до середини приміщення.

Перебуваючи в приміщенні автомийки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного, протиправного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортними засобами, з метою використання вищевказаних транспортних засобів в особистих цілях, для здійснення на них поїздки, не маючи права керувати чи володіти даними транспортними засобами, без дозволу власника, викотили з даного приміщення на вулицю ОСОБА_10 мотоцикл марки «Днепр - 11» вартістю 4770 грн. 00 коп. та мопед марки «Верховина» вартістю 2366 грн. 66 коп. та в подальшому відкотили їх на територію місцевого цвинтаря в смт. Іванків Київської області де і заховали.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 вчинили незаконне заволодіння транспортними засобами, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 7136 грн. 66 коп.

Повторно, 26.05.2016 року, близько 23:30 хв. неповнолітні ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, перебуваючи по вул. Івана Проскури в смт. Іванків Київської області, за пропозиції ОСОБА_4, вирішили здійснити крадіжку з приміщенні авто мийки, що розташована за адресою: смт. Іванків вул. Івана Проскури, 75 А Київської області та належить ОСОБА_8

В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, прибули до приміщення авто мийки, яке розташоване за адресою: смт. Іванків вул. Івана Проскури, 75 А Київської області. Після чого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшли до вхідних дверей даної авто мийки та виявили, що вони зачинені на навісний замок, цим самим вони пересвідчилися у тому, що в приміщенні даної будівлі нікого не має, проте від своїх злочинних намірів не відмовились. В подальшому ОСОБА_4 з метою проникнення всередину, за допомогою металевого предмета, якого він знайшов на прилеглій території, зірвав навісного замка, після чого вони зайшли до середини приміщенні.

Перебуваючи в приміщенні авто мийки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, викрали гідравлічного домкрата торгової марки «Vigol» у комплектації з кейсом вартістю 410 грн. 37 коп., світлодіодного аварійного ліхтаря торгової марки «Yajia» вартістю 137 грн. 41 коп., порошкового переносного вогнегасника закачаного «ВП-1(3)» ТОВ «Рубеж» вартістю 161 грн. 67 коп., серветку з мікрофірби торгової марки «КОТО» вартістю 69 грн. 00 коп.; сигнального жилета вартістю 28 грн. 26 коп., одну пару рукавичок вартістю 34 грн. 78 коп., буксирувального троса торгової марки «Vitol» вартістю 132 грн. 67 коп., знак аварійної зупинки торгової марки «Vitol» вартістю 79 грн. 07 коп.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1053 грн. 23 коп.

Повторно, 28.07.2016 року, близько 22 год 00 хв. неповнолітній ОСОБА_4 разом з двома не встановленими слідством особами, перебуваючи по вул. Івана Проскури в смт. Іванків Київської області, неподалік магазину «Калина» вирішили, за пропозиції ОСОБА_4, здійснити крадіжку з приміщенні виробничого цеху ФОП ОСОБА_11, який розташований в с. Дитятки вул. Колгоспна, 1 Г Іванківського району Київської області.

В подальшому ОСОБА_4 разом з невстановленими слідством особами за попередньою змовою між собою, на автомобілі служби таксі марки «ДачіяЛоган», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_12, прибули до приміщення виробничого цеху, яке розташоване за адресою: с. Дитятки вул. Колоспна, 1 Г Іванківського району Київської області. Після чого, ОСОБА_4 разом не встановленими слідством особами, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшли до вхідних дверей виробничого цеху та виявили, що вони зачинені на навісний замок, цим самим вони пересвідчилися у тому, що в приміщенні даної будівлі нікого не має, проте від своїх злочинних намірів не відмовились. В подальшому ОСОБА_4 разом з невстановленими слідством та судом особами з метою проникнення всередину, за допомогою металевого предмета, якого ОСОБА_13 знайшов на прилеглій території, пошкодив навісні замки, однак повністю їх розбити не зміг, після чого він разом з не встановленими особами відігнули частину металевих вхідних дверей і через отвір який утворився вони зайшли до середини приміщенні.

Перебуваючи в приміщенні виробничого цеха ОСОБА_4 разом з не встановленими слідством та судом особами з метою реалізації свого злочинного протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, викрали камеру відеоспостереження торгової марки «Partizan»v моделі «COD - VF3SE» серії «HD 3/1» вартістю 1444 грн. 67 коп.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 та не встановлені слідством особи спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1444 грн. 67 коп.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок у зв’язку з недоведеністю в його діях ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційні скарги. В апеляційній скарзі щодо ОСОБА_5 захисник просить вирок суду скасувати та виправдати ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, у зв’язку з недоведеністю участі ОСОБА_5 у скоєнні даних злочинів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що обвинувачений ОСОБА_4 фактично заперечував винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зазначених вище злочинів. Крім того, зазначає, що висновок експертизи № 19-4-04/963 від 7.07.2016 року є неналежним доказом, оскільки не містить прямих доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

В апеляційній скарзі щодо обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду змінити та виправдати ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та по епізоду заволодіння транспортних засобів та викрадення інструментів у потерпілого ОСОБА_8 по ч. 3 ст. 185 КК України, у зв’язку з недоведеністю участі ОСОБА_4 у скоєнні даних злочинів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду є незаконним, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та по епізоду заволодіння транспортних засобів та викрадення інструментів у потерпілого ОСОБА_8 по ч. 3 ст. 185 КК України. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що обвинувачений ОСОБА_5 фактично заперечував винуватість ОСОБА_4 по даним епізодам. Крім того, зазначає, що висновок експертизи № 19-4-04/963 від 7.07.2016 року є неналежним доказом, оскільки не містить прямих доказів винуватості ОСОБА_4 у скоєнні вказаних злочинів. Крім того, зазначає, що оскільки ОСОБА_4 свою вину визнав частково, тому йому слід пом’якшити призначене покарання.

В запереченнях, поданих до Апеляційного суду Київської області, прокурор просить апеляційні скарги обвинуваченого та захисника залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думки обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, законного представника та захисника, які підтримали апеляційні скарги, думки прокурорів, які заперечували проти всіх апеляційних скарг, думку потерпілого, який поклався щодо вирішення апеляційних скарг на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність винності обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 289 КК України по епізоду заволодіння транспортними засобами та викрадення інструментів у потерпілого ОСОБА_8 за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Посилання в апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 про відсутність належних та достовірних доказів винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованих їм злочинів по епізоду заволодіння транспортних засобів та викрадення інструментів у потерпілого ОСОБА_8, та невідповідності висновків суду по даному епізоду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування кримінального закону, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

По факту заволодіння мотоциклом марки «Днепр-11» та мопедом «Верховина», що належать потерпілому ОСОБА_8 вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_8, який в судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що в смт. Іванків мав автомийку, яка розташована біля «Сільгосптехніки». Приміщення авто мийки умовно розділялося на дві половини: там,де милися машини, а ще було приміщення, де відвідувачі могли відпочити, почекати,поки виконаються їх робота,попити чаю, чи кави. В цьому, другому приміщенні, знаходилися мопед і мотоцикл. Мотоцикл стояв за перегородкою, його ремонтували, а мопед був на «ходу», тобто, робочий. Відвідувачі авто мийки мали доступ до мотоцикла та мопеда, але без його дозволу ніхто нічого не брав. В цьому приміщенні знаходилися і інші його особисті речі,але відвідувачам дозволялося лише чекати в цьому приміщенні,а не чіпати його речі. На авто мийці він був постійно, кожного дня. ОСОБА_4 він ніколи на авто мийці не бачив, не обслуговував і ОСОБА_4 у нього ніколи не працював. ОСОБА_5 у нього не працював, але він декілька разів його бачив на території «Сільгосптехніки». Автомийка мала четверо дверей, але вони закривалися зсередини. Щоб їх відкрити, треба було зайти через одні вузенькі двері. Крадіжку мопеда і мотоцикла та автозапчастин з авто мийки вчинили декілька осіб, так як одна людина не довела б мотоцикл до того місця, де їх виявили. Мотоцикл важкий, на спущених колесах, так як був в ремонті. На територію автомийки злодії проникли пошкодивши двері, вирвали ломом. Потім мотоцикл і мопед тягли прямо по дорозі, по траві, так як на той час вже була висока трава. Вони з працівниками поліції йшли по сліду, а також по всій дорозі були розкидані запчастини від ТЗ;

- показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18;

- рапортом оперативного чергового ОСОБА_19, з якого слідує що повідомлення по телефону від ОСОБА_8 щодо незаконного заволодіння непрацюючим мотоциклом, що перебував в користуванні заявника, марки «Днепр-11» зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Іванківського РВ 27.05.2016 року за № 2435 (а.с.167 том 1);

- протоколом огляду місця події від 27.05.2016 року з ілюстративними таблицями до нього, об’єктом огляду якого являється приміщення автомийки, що знаходиться в смт. Іванків вул. І.Проскури,75 ОСОБА_20 даного приміщення було виявлено слід взуття, який в подальшому за допомогою гіпсу відкопійовано та виготовлено знімок, який в подальшому вилучено (а.с.168-173 том 1);

- протоколом огляду місця події від 28.05.2016 року, відповідно до якого слідча дія проводиться в приміщенні ОСОБА_21 В ході проведення даної слідчої дії у ОСОБА_5 було вилучено його кросівки (а.с.174-175 том 1);

- висновком експерта № 19/4-04/963 від 07.07.2016 року з ілюстративними таблицями до нього, з якого слідує, що наданий на дослідження слід низу підошви взуття, виявлений під час огляду місця події 27.05.2016 року за адресою: Київська область смт.Іванків вул.Івана Проскури,75-а: на гіпсовому зліпку – придатний для визначення належності взуття, що його залишило, за груповими ознаками. Даний слід ймовірно залишений наданим на дослідження взуттям, вилученим у гр.ОСОБА_5 (а.с.180-185 том 1);

- постановою про визнання речовими доказом та передачу його на зберігання від 20.07.2016 року, відповідно до якої гіпсовий слід взуття та кросівки, які належать ОСОБА_5 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016110180000397. Крім того, постановою також постановлено, що гіпсовий слід взуття та кросівки, які упаковані в спеціальний пакет «Експертна служба МВС України» № 3182065 передати до кімнати зберігання речових доказів ОСОБА_21 Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області (а.с.186 том 1);

- протоколом огляду місця події від 27.05.2016 року з ілюстративними таблицями до нього, об’єктом огляду якого являється територія ОСОБА_21 кладовищ, що по вул.Івана Проскури в смт.Іванків Київської області, де було виявлено та вилучено до ОСОБА_21: сумку з надписом «Тойота» в середині якої світло-відображаюча жилетка, вогнегасник, знак аварійної зупинки, рукавиці, буксировочний трос. Футляр чорного кольору в середині якого домкрат зеленого кольору, білий поліетиленовий пакет, в середині якого знаходились 6 металевих валів, заводна педаль, трос з замком синього кольору, 2 тормозні колодки, бабіна та поліетиленовий пакет в середині якого бензонасос, 2 металеві вилки, 1 металева ложка, металевий балончик зі спреєм, 3 лампочки, плафон зі світлодіодами, мотоцикл марки «Днепр», мопед марки «Верховина», сліди папілярних візерунків (а.с.188-195 том 1);

- постановою про призначення судово-дактилоскопічної експертизи від 16.06.2016 року (а.с.197 том 1);

- висновком експерта № 19/4-03/911 від 30.06.2016 року з ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого два сліди пальців рук з найбільшими розмірами по вісях: 25х15 мм, 24х13 мм та слід долонної поверхні руки з найбільшими розмірами по вісях 26х21 мм, придатні для ідентифікації за ними осіб. Слід пальця руки з найбільшими розмірами по вісях 27х13 мм, не придатний для ідентифікації з ним особи (а.с.200-205 том 1);

- висновком експерта № 19/4-03/966 від 22.07.2016 року з ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого слід пальця руки з найбільшими розмірами по вісях: 25х15 мм залишений вказівним пальцем лівої руки, слід пальця руки з найбільшими розмірами по вісях 24х13 мм залишений вказівним пальцем правої руки, слід долоні руки з найбільшими розмірами по вісях 26х21 залишений під пальцевою ділянкою долоні правої руки гр.ОСОБА_4 (а.с.209-218 том 1);

- спецпакетом № 2469710 зі слідами папілярних візерунків (а.с.219 том 1);

- постановою про визнання речовими доказу та передачу їх на зберігання від 20.07.2016 року, відповідно до якої сліди папілярних візерунків пальців рук та сліди долонної поверхні руки визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016110180000397, упаковані в спеціальний пакет «Експертна служба МВС України № 2469710 та приєднано до матеріалів кримінального провадження (а.с.220 том 1);

- висновком експерта № 19/8-04/292 від 06.07.2016 року, відповідно до якого середня вартість мотоцикла «Днепр 11», червоного кольору, 1992 року випуску, номерний знак: 6413 КХЕ станом на 27.05.2016 року могла становити: 4770,00 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят гривень) (а.с.224-225 том 1);

- висновком експерта № 19/8-04/293 від 18.07.2016 року, відповідно до якого середня вартість мопеда «Верховина», зеленого кольору, станом на 27.05.2016 року, який зі слів потерпілого перебуває в справному робочому стані і якого він придбав в 2013 році при умові, що рік його випуску 1987, могла становити: 2366,66 грн. (дві тисячі триста шістдесят шість гривень шістдесят шість копійок) (а.с.229-230 том 1);

- висновком експерта № 19/8-04/291 від 11.07.2016 року з ілюстративними таблицями до нього, відповідно до якого залишкова вартість представленого на експертизу гідравлічного домкрата торгової марки «Vigol» модель «Т82008» у комплектації з кейсом, при умові працездатності, станом на 27.05.2016, могла становити 410,37 грн. (чотириста десять гривень тридцять сім копійок), за умови, що товарний стан об’єкта експертизи на момент проведення експертизи, відповідає товарному стану на дату оцінки.

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 16.07.2016 року, відповідно до якої мотоцикл марки «Днепр», мопед марки «Верховина», чорний пластиковий ящик всередині якого знаходиться гідравлічний домкрат марки «Vitol», сумку в якій знаходяться вогнегасник порошковий, серветку з мікрофірби універсальну, жилетку на якій мається напис «High-Vision», одну пару рукавичок, буксирувальний трос жовтого кольору довжиною 6 метрів, знак аварійної зупинки та світильник марки «YAJIА» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016110180000397 та передано під розписку потерпілому ОСОБА_8 (а.с.247-248 том 1);

- та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по факту викрадення інструментів у потерпілого ОСОБА_8 підтверджується:

- витягом з кримінального правопорушення № 12016110180000572, відповідно до якого заява (повідомлення) про кримінальне правопорушення, щодо викрадення інструментів, при цьому спричинивши матеріальну шкоду гр. ОСОБА_8, внесена до ЄРДР 12.08.2016 року (а.с.69 том 2);

- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 15.08.2016 року, за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно та поєднаному з проникненням в приміщення (а.с.79-81 том 2);

- повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 06.10.2016 року, за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно та поєднаному з проникненням в приміщення (а.с.82-84 том 2);

- висновком судово-психіатричного експерта № 330 від 10.08.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_5 в період інкримінованих йому діянь і в теперішній час на психічне захворювання, передбачене ознаками ст.ст.19, 20 КК України, в тому числі на тимчасовий розлад психічної діяльності, не страждав і не страждає, тому він міг та може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування медичних заходів, передбачених ст.94 КК України, ОСОБА_5 не потребує. ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій, як відомо з матеріалів кримінальної справи та результатів проведеного обстеження, у стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував. ОСОБА_5 з урахуванням його індивідуально-психологічних і вікових особливостей та стану розумового розвитку може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати щодо них відповідні показання. Підвищеної схильності до фантазування та брехні у ОСОБА_5А . при теперішньому огляді не виявлено (а.с.102-103 том 2);

- висновком судово-психіатричного експерта № 361 від 07.09.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав і страждає в даний час на несоцілізовані розлади поведінки (за МКХ-F91.1). ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій міг та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував. Притаманні ОСОБА_4 стереотипні форми поведінки у вигляді схильності до правопорушень знайшли своє відображення в його поведінці в досліджуваній ситуації, але не позбавили його здатності зрозуміти характер та значення свої дій, керувати ними та передбачати їх наслідки. ОСОБА_4 не притаманна схильність до фантазування (а.с.118-119 том 2);

- та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім того в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_8 показав, що в кінці травня 2016 року після виявлення ним факту проникнення до автомийки та викрадення належних йому транспортних засобів та інших речей, він був запрошений працівниками поліції на територію кладовища в смт. Іванків, де обвинувачений ОСОБА_5 показав слідчому місце, де знаходились викрадені транспортні засоби та особисті речі ОСОБА_8

Також потерпілий зазначив про те, що вхід до приміщення, де зберігалися мотоцикл «Днепр-11» та мопед «Верховина» для сторонніх осіб був обмежений. Після викрадення, ОСОБА_8 побачив сліди протекторів шин мотоцикла та мопеда, та чіткий відбиток від підошви взуття.

Відповідно до висновку експерта №19/4-04/963 від 7.07.2016 року, наданий на дослідження слід низу підошви взуття, виявлений під час огляду місця події 27.05.2016 року на гіпсовому зліпку, ймовірно залишений наданим на дослідження взуттям, вилученим у гр. ОСОБА_5

Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що ним можливо були залишені сліди пальців рук на транспортних засобах, належних ОСОБА_8, оскільки він (ОСОБА_4Л.) раніше був в приміщенні де вони зберігалися та торкався їх, колегія суддів вважає такими, що надані з метою уникнення відповідальності за вчинення незаконного заволодіння транспортними засобами обвинуваченими, оскільки потерпілий ОСОБА_8 категорично заперечив можливість знаходження без його дозволу сторонніх осіб в приміщенні, де він зберігав особисті речі та транспортні засоби.

При цьому потерпілий пояснив, що мотоцикл «Днепр-11» він поставив в підсобне приміщення приблизно за один місяць до викрадення, а тому твердження ОСОБА_4 про те, що він раніше мав можливість доступу до зазначеного мотоциклу, колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Враховуючи наведене, зазначеним у вироку доказам суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку і вірно дійшов висновку про винність обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 289 КК України по епізоду заволодіння транспортними засобами та викрадення інструментів у потерпілого ОСОБА_8

Посилання захисника ОСОБА_7 в апеляційній скарзі про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 занадто суворого покарання, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

З вироку суду вбачається, що при призначенні ОСОБА_4 покарання суд врахував конкретні обставини справи та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно із ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, дані про особу обвинуваченого, який згідно наданих характеристик характеризується негативно. В сільську раду надходили скарги від жителів села, замічений у крадіжках, на зауваження сільського голови та дільничного не реагує. Виховується матір’ю та вітчимом. За місцем навчання характеризується, як дитина, що має складний характер, скритний, легко попадає під вплив знайомих за межами школи, схильний до непередбачуваних дій. У лікарів нарколога та психіатра на обліках не перебуває. Крім того, судом враховано обставини, які пом’якшують покарання – скоєння злочину неповнолітнім. Обставин, що обтяжують покарання – судом не встановлено.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 (ОСОБА_14 змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. ОСОБА_20 суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом першої інстанції покарання за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення, а також запобіганню вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б могли бути підставою для скасування чи зміни вироку, судом не допущено.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5, захисника обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 14 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – залишити без зміни.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Суддя: Суддя: