Ухвала суду № 75272084, 02.07.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6921/18

Провадження №1-кп/369/773/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

за участю секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Юр’євої Н.В.

захисника ОСОБА_1,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42018000000001157 від 14.05.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

встановив:

Обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42018000000001157 від 14.05.2018 року, затвердженим 06.06.2018 року прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4, ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зловживанні службовим становищем – в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме в тому, що вона, будучи державним інспектором митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи – ПП «Агарта» у вигляді заниження податкових зобов’язань зі сплати ввізного мита, використовуючи службове становище, діючи всупереч інтересам служби, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 13, у період з 14.02 26.09.2014 року до 16.14 03.11.2014 у порушення вимог нормативних актів у сфері розмитнення товарів, вчинила дії, які у своїй сукупності призвели до заниження податкових зобов’язань ПП «Агарта» зі сплати ввізного мита на суму 513846,88 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який діяв у 2014 році.

Цим же обвинувальним актом ОСОБА_3 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зловживанні службовим становищем – в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме в тому, що він, будучи державним інспектором митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи – ПП «Агарта» у вигляді заниження податкових зобов’язань зі сплати ввізного мита, використовуючи службове становище, діючи всупереч інтересам служби, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 13, у період з 16.40 до 18.08 18.08.2014 року у порушення вимог нормативних актів у сфері розмитнення товарів, вчинив дії, які у своїй сукупності призвели до заниження податкових зобов’язань ПП «Агарта» зі сплати ввізного мита на суму 262041,98 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який діяв у 2014 році.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту.

Захисник обвинувачених – адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, які підтримали обвинувачені, про повернення обвинувального акту прокурору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що обвинувальний акт, який надійшов на розгляд до суду, не містить обґрунтування спричинення тяжких наслідків та не містить відомостей про те, які саме наслідки вчинених дій кожним із обвинувачених, що свідчить про відсутність опису об’єктивної сторони службового злочину, а тому є неконкретизованим та незрозумілим. Крім того, звернув увагу на безпідставність поєднання в одному обвинувальному акті обвинувачення двох різних осіб, які окремо вчинили ці діяння не у групі осіб, не будучи співучасниками одного і того ж злочину, що порушує право обвинувачених на захист, суттєво порушує становище кожного з обвинувачених, які зобов’язані захищатися від частини обвинувачення, яке їх не стосується, а також не можуть розраховувати на розгляд кримінального провадження в розумні строки через штучне збільшення об’єму обставин, які підлягають доказуванню в ході судового розгляду, та обсягу доказів, які підлягають дослідженню за обставинами, які фактично ними не вчинялись.

За таких обставин, вислухавши учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000001157 підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

В силу п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення – твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення щодо кожного обвинуваченого, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Зі змісту ч. 2 ст. 291 КПК України, якою встановлені вимоги до обвинувального акту, обвинувальний акт повинен містити чітко сформульоване обвинувачення щодо кожного обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлена безпідставність об’єднання в одне провадження матеріалів щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки діяння, в яких їм висунуто обвинувачення стосуються різних часових проміжків, мають різні наслідки та спільними діями обвинувачених не поєднують.

Наведене вище суд вважає грубим порушення права на захист обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також порушенням вимог ст. 217, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є підставою для повернення обвинувального акту прокурору для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, п. 3 ч. 2 ст. 314, ст. ст. 371, 372, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

У призначенні судового розгляду у кримінальному провадженні 42018000000001157 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України на підставі обвинувального акту, затвердженого прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 06.06.2018 року, відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000001157 від 14.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернути прокурору Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Апеляційного суду Київської області.

Суддя Омельченко М.М.