Постанова № 75272040, 10.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2505/17 Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/2368/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 10.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: Лівінського С.В., Сержанюка А.С.,

при секретарі Немудрій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс Банк", про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и л а :

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого(території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2017 року позивач ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 04 грудня 2007 року з ОСОБА_2 укладено кредитний договір №5069-088/07Р, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 15 996 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,99% річних з кінцевим терміном повернення - 04.12.2014 року.

Відповідач зобов’язувався виконувати зобов’язання згідно з кредитним договором у повному обсязі, у тому числі повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитним коштами у порядку та на умовах кредитного договору, щомісячними платежами, згідно встановленого графіку сплати кредиту.

Відповідач свої зобов’язання по договору не виконав, листи-попередження про необхідність погашення простроченої заборгованості ігнорував, внаслідок чого станом на 25 березня 2016 року за відповідачем рахується заборгованість, яка складає 34438,84 доларів США (за курсом НБУ на дату складання розрахунку), з яких: сума заборгованості за кредитом - 12518,00 доларів США; сума заборгованості за відсотками - 8002,85 доларів США, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 8500,21 доларів США; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 5417,78 доларів США.

За таких обставин позивач вважав, що відповідач своїх зобов’язань по договору не виконав і просив суд стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором №5069-088/07Р від 04.12.2007 року в розмірі 20520,85 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.02.2017 року становить 558782 грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8381 грн. 74 коп.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2017 року замінено позивача ПАТ КБ «Правекс-Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансвоа компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за Кредитним Договором №5069 88/07Р від 04.12.2007 року в розмірі 19491,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.03.2018 становить 522 700 грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7840 грн. 50 коп.

У іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити позивачу у позові повністю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов’язань по договору кредиту не виконав, та стягнув на користь позивача заборгованість по договору кредиту з урахуванням пільг щодо звільнення від сплати санкцій за кредитом за період перебування відповідача на військовій службі.

Проте, рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам закону не відповідає.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що 04 грудня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір №5069-088/07Р, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 15996 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,99 % річних з кінцевим терміном повернення - 04.12.2014 року.

Відповідач зобов’язувався виконувати зобов’язання згідно з кредитним договором у повному обсязі, у тому числі, але не обмежуючись вищезазначеним повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитним коштами у порядку та на умовах кредитного договору, щомісячними платежами, згідно встановленого графіку сплати кредиту.

ОСОБА_2 свої зобов’язання по договору не виконав, внаслідок чого позивач вважав, що утворилася заборгованість в розмірі 20520,85 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.02.2017 року становило 558782 грн. 75 коп.

Сума боргу наведена в розрахунку заборгованості. Проте судом встановлено, що ОСОБА_2 у період від 2014 року по теперішній час є військовослужбовцем Збройних Сил України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій

Так, 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, яким визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду (резервістам і військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації та до закінчення особливого періоду) штрафні санкції та пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями, в тому числі банками, і фізичними особами, а також відсотки за користування кредитами не нараховуються.

Особливий період в Україні розпочався з моменту винесення Президентом України Указу №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом №1126-VIII від 17.03.2014 року, а саме від 18 березня 2014 року і триває по даний час.

Судом встановлено, що 25.04.2014 року згідно витягу з наказу №83 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини 3027 строком на 5 (п’ять) років. Від 20 лютого 2015 року до 18 травня 2015 року відповідач безпосередньо брав участь в зоні проведення антитерористичної операції, що підтверджено копією довідки №625, виданої Військовою частиною 3066 від 18.05.2015 року та копією посвідчення про відрядження, виданого ВЧ 3066 від 20.02.2015 року за №1251.

Враховуючи вищевикладене, суд вважав, що позивач до закінчення особливого періоду, безпідставно нараховував відповідачу штрафні санкції, пеню та відсотки за користування кредитом, а тому за таких умов вважав, що пред’явлені вимоги підлягали до часткового задоволення, і прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягала до стягнення заборгованість за кредитним договором у розмірі 522700 грн. 44 коп., з урахуванням періоду, за який не нараховується пеня, відсотки та штрафні санкції.

Також суд вважав, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 7840.50 гривень, виходячи із такого розрахунку. Згідно платіжного доручення від 22.02.2017 року при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 8381 грн. 74 коп. Пред’явлений позов задоволений частково на 93,54% (522700.44х100:558782,75), а тому з відповідача суд вважав необхідним стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 7840 грн. 50 коп. (8381,74х93,54:100).

Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 31.05.2017 року, право грошової вимоги за кредитним договором 5069-088/07Р від 04.12.2007 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У ст.611 ЦК України вказується, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі її прострочення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач зобов’язань по договору кредиту не виконав, суд вважав необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по договору кредиту з урахуванням пільг щодо звільнення від сплати санкцій за кредитом за період перебування відповідача на військовій службі.

Проте, судом не враховано заяву відповідача (а.с.142), подану до судового засідання, про застосування позовної давності у даній цивільній справі.

Відповідно до кредитного договору №5069-088/07Р від 4 грудня 2007 року (а.с.10-15) кредит надавався позичальникові терміном від 4 грудня 2007 року до 4 грудня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою 2 березня 2017 року (а.с.27).

Отже, з відповідача ОСОБА_2 за період від 2 березня 2014 року до 4 грудня 2014 року підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором №5069-088/07Р у розмірі 1765,58 доларів США, що станом на 27 березня 2018 року становить (1765, 58 х 26 грн. 30 коп.) 46 434 грн. 75 коп.

Щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасне повернення відсотків, то позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення, оскільки пропущено позовну давність з моменту звернення (2 березня 2017 року), а кредит був наданий терміном до 4 грудня 2014 року і відповідно розрахунки (а.с.16) наведені до 4.12.2014 року.

Як було зазначено вище, 25.04.2014 року згідно витягу з наказу №83 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини 3027 строком на 5 (п’ять) років. Від 20 лютого 2015 року до 18 травня 2015 року відповідач безпосередньо брав участь в зоні проведення антитерористичної операції.

З огляду на наведене, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за відсотками за період від 2 березня до 24 квітня 2014 року (125,17 доларів США за 30 днів березня, 4, 17 х 30; і 100,08 доларів США за 24 дні квітня, 4,17 х 24), а всього - 255,15 доларів США, що станом на 27 березня 2018 року становить 5922 грн. 23 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий спір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а оскільки позов задоволений частково, то до стягнення підлягає судовий збір у розмірі 785 грн. 35 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нової постанови.

Колегія суддів з врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів в матеріалах справи вважає необхідним позов ТОВ ФК «Довіра та гарантія» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Музичі, вулиця Шевченка, 27, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (код ЄДРПОУ 38750239, п/р №26506013098901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО:300346) заборгованість за кредитним договором №5069-088/07Р у розмірі 1765,58 доларів США, що станом на 27 березня 2018 року становить 46 434 грн. 75 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 225, 18 доларів США, що станом на 27 березня 2018 року становить 5922 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 785 грн. 35 коп., а всього - 53142 грн. 33 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2018 року скасувати і прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс Банк", про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Музичі, вулиця Шевченка, 27, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (код ЄДРПОУ 38750239, п/р №26506013098901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО:300346) заборгованість за кредитним договором №5069-088/07Р у розмірі 1765,58 доларів США, що станом на 27 березня 2018 року становить 46 434 грн. 75 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 225, 18 доларів США, що станом на 27 березня 2018 року становить 5922 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 785 грн. 35 коп., а всього - 53142 грн. 33 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: