Ухвала суду № 75270652, 13.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9857/18 Провадження №11-сс/773/316/18 Головуючий у 1 інстанції:Ясельський І.В. Категорія: запобіжний західДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Денісова В.П.,

суддів – Гапончука В.В., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю секретаря – Гладкого В.В.,

прокурора – Смалюка Т.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2018 в кримінальному провадженні №1201803001000324 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів щодо ОСОБА_1.

Клопотання умотивоване тим, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДСР за №12018030010000324 за ч.1, 2 ст.307 КК України, в якому ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відноситься до категорії тяжких умисних злочинів, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Також просить врахувати, що ОСОБА_1 ніде не працює, а тому наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким, на думку слідчого , шляхом застосування інших запобіжних заходів неможливо, тому існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість покарання, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23.06.2018 задоволено клопотання слідчого. Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 серпня 2018 року включно. Строк тримання під вартою визначено обчислювати з 02 год.00 хв. 22 червня 2018 року.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків в сумі 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликами до суду, а також до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №1201803001000324;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає – Волинська область, місто Луцьк без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що передбачено ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову, якою обрати щодо ОСОБА_1 більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначає, що взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків і належної поведінки. Вказує на те, жодних доказів, які б підтверджували причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів, немає.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив обрати більш м’який запобіжний захід, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

З матеріалів провадження вбачається , що 22 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, протоколами допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколом обшуку від 22.06.2018, висновками експерта № 62, 372, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином мотивував своє рішення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких. Також він ніде не працює, не навчається, не має постійного джерела заробітку.

Із урахуванням наведеного, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який свідчить про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Апеляційний суд погоджується із думкою слідчого судді про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_1, оскільки останній проживає разом із своїм батьком ОСОБА_4, який є підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні та якому ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2018 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, а тому дані особи можуть перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, знищити, спотворити речі, які мають значення для досудового розслідування, впливати на свідків.

Тому слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Посилання підозрюваного в судовому засідання на не привальне визначення слідчим суддею розміру застави при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є безпідставним.

Так, відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, слідчий суддя визначив ОСОБА_1 розмір застави в сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Підстав для зменшення розміру застави в даному випадку, апеляційний суд не вбачає.

Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: