Постанова № 75270474, 12.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1160/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, 14) в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрації Херсонського морського порту) (73000, м.Херсон, пр.-т Ушакова, 4)

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018 року по справі №915/1160/17

за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.-т Перемоги, 14) в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрації Херсонського морського порту) (73000, м.Херсон, пр.-т Ушакова, 4),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (юридична адреса: 54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, 1; поштова адреса: 54030, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 9-Б),

про стягнення заборгованості 2658,92 грн.,

суддя першої інстанції: Мавродієва М.В.

дата ухвалення рішення: 16.03.2018р.

повний текст рішення складений: 26.03.2018 р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.07.2018р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 р. Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (далі – ДП “АМПУ”) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі – ТОВ СП "Нібулон") про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості по договору про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 №30-П-ХЕФ-14 в сумі 2658,92 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 №30-П-ХЕФ-14, зокрема несплатою портових зборів (канального та корабельного).

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 09.11.2017р. порушено провадження у справі №915/1160/17.

24.11.2017 до суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (а.с.61-67), в яких відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач просить зобов'язати відповідача виконати договірні зобов'язання в той час, як предметом позову є стягнення портових зборів, зобов'язання по сплаті яких виникають з нормативно-правового акту. Відсутні підстави для нарахування і стягнення корабельного збору, оскільки відповідно термінології і визначень морського торговельного мореплавства судно в даному конкретному рейсі рухалось по судновому ходу і відповідно не здійснювало входу в “Акваторію порту”. Вхід в Акваторію порту та вхід в порт передбачають здійснення в цих ділянках водного простору певних дій, перелік яких вказаний в самому визначені терміну “акваторія порту”, “захід в порт”. При транзитному проході судно не здійснювало швартування до причалів порту, постановку на якірну стоянку порту, вантажних операцій на акваторії порту. Судно рухалось судновим шляхом “транзитом” - без заходу в порт та не використовувало водну поверхню в цій ділянці як “Акваторію морського порту”. Додатком 3 до Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 “Про портові збори” (далі – Порядок № 316) чітко визначено, до яких саме каналів встановлені ставки за прохід по ним транзитом. Херсонський морський канал до цього переліку не входить. Встановлення плати за проходження суден Херсонським морським каналом та вхід в акваторію морського порту Херсон і вихід з акваторії морського порту Херсон відноситься до виключної компетенції Міністерства інфраструктури України і оплачується канальним і корабельним зборами. Позивач не має повноважень в договірному порядку встановлювати плату за проходження суден Херсонським морським каналом та вхід в акваторію морського порту Херсон і вихід з акваторії морського порту Херсон. Компетенція встановлювати плату за вхід судна в акваторію порту належить Міністерству інфраструктури України, зобов'язання по сплаті портових зборів виникли на підставі нормативного акту, а позивач безпідставно послався на ст.629 ЦК України відносно того, що зобов'язання виникли з договору, який є обов'язковим для виконання сторонами. Зазначені в позові судна не здійснювали вхід в морський порт Херсон в розумінні морського права. Судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії порту, що підтверджує службова записка Суднохідної компанії ТОВ СП “Нібулон”. Судно рухалось внутрішніми водними шляхами загального користування. При цьому русі воно використовувало рекомендований шлях та судновий хід. Судно не здійснювало входу в порт що передбачає постановку на якорі або швартування біля причалу, не здійснювало користування акваторією порту за її призначенням (підходу, маневрування, стоянки і відходу суден) для здійснення вантажних операцій в порту Херсон, взагалі не здійснювало вантажні операції в морському порту Херсон, оскільки прямувало до зовнішнього рейду морського порту Миколаїв. Тобто судно не користувалось водним простором внутрішніх водних шляхів (загального користування), дозволених для судноплавства як об'єктом портової інфраструктури - Акваторією. Проходження водним простором суднового ходу не є заходом в акваторію порту. Судновий хід виключений з поняття “акваторія порту”. Отже, судно не користувалось акваторією порту під час свого руху. Відповідно Порядку №316 канальний збір стягується на користь власника каналу. Херсонський морський канал, який заявлений в позові знаходиться на балансі Дельта-лоцман, тому безпідставними є вимоги про стягнення канального збору на користь позивача.

24.11.2017 до суду від відповідача надійшли доповнення до заперечень на позовну заяву (а.с.57-59), в яких зазначено, що станом на сьогоднішній день заборгованість по Договору про агентське обслуговування суден №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 відсутня у зв’язку з тим, що відповідач не замовляв та не отримував жодних послуг у позивача під час проходження суден по судновому ходу внутрішніх водних шляхів - р.Дніпро (транзитом). Єдиною умовою, за якою можливе надання послуг за Договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором. У зв'язку з цим відповідач звертає увагу суду, що жодних заявок на надання послуг, обумовлених Договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 ТОВ СП “НІБУЛОН” не надавало, що є підставою для відмови у позові.

28.11.2017 від відповідача на адресу суду надійшла заява про застосування строку позовної давності (а.с.127), в якій він просив на підставі ч.4 ст.267 ЦК України застосувати позовну давність у даній справі в частині позовних вимог на загальну суму 2658,92 грн. В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що позивачем у позовній заяві зазначено, що судна пройшли «транзитом» в наступні дати: Маріуполець з баржею НБЛ-009 – 29.10.2014; Маріуполець з баржею НБЛ-014 - 30.10.2014. Відповідно п.1.4. Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, який затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту. Позов направлено до суду 03.11.2017. Відтак, навіть якщо б позовні вимоги у даній справі були б обґрунтованими – то позовні вимоги по портовим зборам (корабельного та канального) відносно даних суден не можуть бути задоволенні у зв’язку зі спливом позовної давності.

27.11.2017 та 28.11.2017 від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 24.11.2017 про зміну підстав позову щодо нарахування канального збору з суден відповідача, де зазначає, що підставою для нарахування канального збору є проходження суден відповідача по підхідному каналу Херсонського морського порту, а не проходження суден Херсонським морським каналом, як помилково зазначено у позові (а.с.85-86, 128-129).

В обґрунтування заявленого клопотання про зміну підстав щодо нарахування канального збору з суден відповідача та зазначає про наступне. Так в п.1.2. Порядку справляння та розміри ставок портових зборів (далі - Порядок), що затверджений наказом Мінінфраструктури України від 27.05.2013 №316 «Про портові збори», зазначено, що канальний збір справляється на користь власника каналу. В п.3.3. Порядку встановлено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в Додатку 4 до цього Порядку. Відповідно до Додатку 4 до Ставки канального збору (підхідні канали)

по морському порту Херсон для суден у каботажному плаванні встановлена

ставка 0,0158 у дол. США, відповідно до якої проводився розрахунок

портових зборів, що відображено у розрахунку заборгованості до позовної заяви. Підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина) за проходження якого нарахований канальний збір відповідачу, включений до акваторії морського порту Херсон постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон». Відповідно до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України власником (балансоутримувачем) підхідного каналу (річкова частина) до Херсонського морського порту є ДП «Адміністрація морських портів України», а експлуатуючою організацією є Херсонська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Херсон), що підтверджується довідкою про включення ГСТ до бази даних гідротехнічних споруд від 02.12.2015 №104-4-268-15 та свідоцтвом про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації від 28.11.2016 №СП-22-107.1-4-138-15.

20.12.2017 від відповідача надійшли заперечення (а.с.199-203), в яких ТОВ СП “НІБУЛОН” в частині позовних вимог щодо корабельного збору заперечує з наступних підстав:

- корабельний збір нараховується судну у разі заходу судна в порт. Зазначені в позові судна не здійснювали вхід в морський порт Херсон в розумінні морського судноплавства, що підтверджується самим позивачем;

- судна відповідача проходили водний простір р.Дніпро транзитом без виконання на ділянці акваторії порту вантажних робіт, без швартування до причалів у цій ділянці водного простору, без постановки на якір, тобто не використовували водну поверхню як “акваторію порту”;

- відповідно до п.п.2 п.1 ст.1 Закону України “Про морські порти України” акваторія морського порту (портова акваторія) – це визначена межами частина водного об’єкту, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і виходу суден. Рух судна відповідача по судновому ходу підтверджується навігаційними картами даного регіону та змістом Лоційного опису річки Дніпро. Таким чином, сам лише факт руху суден по водній поверхні р.Дніпро не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судна відповідача рухались по судновому ходу внутрішніх водних шляхів, які є об’єктами загального користування. Зазначені в позові судна зареєстровані під прапором України, це надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України. Таким чином, судна ТОВ СП “НІБУЛОН” при транзитному проході р.Дніпро не є суб’єктами сплати корабельного збору чи об’єктами нарахування корабельного збору;

- проходження судном по водній поверхні р.Дніпро в частині розташування гідротехнічної споруди морського порту Херсон не є беззаперечним доказом обов’язку сплачувати корабельний збір. Оскільки за прохід каналом стягується канальний збір; судна мали осадку, яка не потребує використання гідротехнічної споруди – каналу, а передбачає використання природних глибин р.Дніпро та гарантованих габаритів внутрішніх водних шляхів (3,65 м); наявність каналу (споруди на дні річки, ями) не впливає на той факт, що по її поверхні проходить судновий шлях, яким і рухались судна; виходячи із судової практики судно проходячи каналом не використовує водну поверхню в якості акваторії порту, а проходить своїм судновим ходом внутрішніх водних шляхів.

В частині позовних вимог щодо канального збору ТОВ СП “НІБУЛОН” (а.с.221-222) заперечує з наступних підстав:

- відповідно до Довідки (свідоцтва) про реєстрацію Підхідного каналу до Херсонського морського порту Регістра судноплавства України від 02.12.2015 дана гідротехнічна споруда була зареєстрована 02.12.2015, Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації отримано 28.11.2016, а судна заявлені в позові проходили по р.Дніпро у 2014 році, тобто на момент їх проходу такої гідротехнічної споруди як Підхідний каналу до Херсонського морського порту взагалі не існувало;

- проходження гідротехнічною спорудою – підхідним каналом порту взагалі не має ніякого відношення до баржебуксирних складів суден, оскільки їх осадка дозволяє прохід з використанням природних глибин р.Дніпро і не потребує користування гідротехнічними спорудами. В подальшому наказом Міністерства інфраструктури України №281 від 24.07.2015 судна з осадкою не більше 4,0 м, які здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та за кваліфікаційним свідоцтвом віднесені до суден внутрішнього або змішаного плавання, були звільнені від сплати канального збору, оскільки такі гідротехнічні споруди як канали створюються для великотоннажних суден з осадкою від 7,1 м.

20.12.2017 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо формування, підписання та направлення заявок на електронну адресу ХФ ДП “АМПУ”, отримання підприємством відповідача на електронну пошту актів та рахунків (а.с.196).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018р. у справі №915/1166/17 (суддя Мавродієва М.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем до позовної заяви не надано належним чином оформлених відповідних актів наданих послуг хоча б з боку позивача, а також належних доказів направлення актів на адресу ТОВ СП “НІБУЛОН”, оскільки додані до позовної заяви докази направлення рахунків (копії фіскальних чеків, списків) не можуть вважатись належними та допустимими доказами, враховуючи, що з цих документів не можливо встановити, які саме акти, та по яким послугам направлялись на адресу ТОВ СП “НІБУЛОН”.

В частині відмови у стягненні канального збору судом зазначено, що 04.09.2015 набрали чинності зміни до Наказу №316 від 27.05.2013 (пункт 3.5 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства інфраструктури України №281 від 24.07.2015), згідно яких судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.

В частині відмови у стягненні корабельного збору місцевий господарський суд послався на те, що зазначені в позові судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії порту Херсон, а проходили морський порт Херсон “транзитом” та рухались по судовому каналу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018р. у справі №915/1160/17 повністю скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції необґрунтовано ототожнює поняття «вхід в акваторію морського порту» та «вихід з акваторії морського порту», «заходження в морський порт» з поняттям «вихід судна», «прихід судна» та приходить до безпідставного висновку, що лише у випадку постановки на якір та швартування судна до причалу відбувається вхід в акваторію морського порту і лише у разі відправлення від причалу або з якірної стоянки відбувається вихід з акваторії морського порту. Таке трактування, за твердженням скаржника, суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1132 "Про межі акваторії морського порту Херсон".

Крім того, апелянт вказує на те, що підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина), за проходження якого нарахований канальний збір відповідачу, включений до акваторії морського порту Херсон постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р. №1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон».

Посилання суду першої інстанції на той факт, що осадка суден відповідача дозволяє прохід з використання природних глибин р. Дніпро і не потребує гідротехнічної споруди взагалі необґрунтоване, адже канальний збір стягується не лише для забезпечення габаритів каналу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.05.2018р. апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018р. у справі № 915/1160/17 залишено без руху. Роз’яснено, що Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” має право усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: викласти поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018 року у справі № 915/1160/17 з урахування присутності представника скаржника у судовому засіданні при винесені оскаржуваного рішення протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

07.05.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” надійшли заперечення проти відкриття провадження у справі №915/1160/17 мотивовані тим, що у позивача було достатньо часу на складання апеляційної скарги у передбачений ГПК України 20-й строк.

16.05.2018р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” надійшло клопотання про усунення недоліків, в якій на виконання вимог ухвали суду від 02.05.2018р. скаржником зазначено, що 16.03.2018р. Господарським судом Миколаївської області було проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №915/1160/17, а повний текст рішення оформлено 26.03.2018р., рішення по справі в день проголошення не вручалось.

Вказане рішення, згідно штемпеля на конверті поштового зв’язку з трек номером 5400132779020 направлено Господарським судом Миколаївської області 29.03.2018р., а вручено кур’єру 02.04.2018р. та зареєстровано ХФ ДП «АМПУ» 03.04.20187р. Отже, скаржник зазначає, що перебіг 20-го строку на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження почався наступного дня після вручення, а саме 03.04.2018р., а закінчувався 22.04.2018р. Згідно опису вкладення у цінний лист апеляційна скарга була направлена до Господарського суду Миколаївської області 20.04.2018р.., тобто до закінчення 20-го строку на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2018р. поновлено ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018 року у справі № 915/1160/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018 року у справі № 915/1160/17. Зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018 року у справі №915/1160/17.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. призначено справу №915/1160/17 до розгляду на 19.06.2018р. о 14:00 год.

У зв’язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Величко Т.А., судове засідання 19.06.2018р. у справі №915/1160/17 не відбулось, про що складено Довідку від 19.06.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2018р. повідомлено сторони, що розгляд справи №915/1160/17 відбудеться 12.07.2018р. о 11.30 год.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2018р. прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрації Херсонського морського порту) на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018 року у справі № 915/1160/17 до провадження у новому складі колегії суддів. Призначено розгляд справи на 12 липня 2018р. о 11:30.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу висловив заперечення щодо її задоволення, посилаючись на те, позивачем не надано суду належних доказів надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.

Крім того, відповідач вказує на те, що відсутність факту заходу судна в морський порт Херсон підтверджується тим, що адміністрацією не нараховувався адміністративний збір, який нараховується судну при його заході в порт.

У судове засідання 12.07.2018р. представник сторін не з’явились, про дату судового засідання повідомлені належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

04.02.2014 між ДП "АМПУ" в особі Херсонської філії ДП "АМПУ" («адміністрація») та ТОВ СП “Нібулон” («агент») укладено договір про агентське обслуговування суден №30-П-ХЕФ-14 (далі- договір №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014).

Даний договір визначає порядок взаємовідносин між адміністрацією та агентом у разі здійснення агентом обслуговування суден, як під іноземним прапором, так і під Державним прапором України, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту транзитом (пункт 1 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014).

Відповідно до пункту 2.1 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 адміністрація обслуговує судна в порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, обов'язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України “Про морські порти України” та іншими нормативно-правовими актами.

В силу пункту 2.3 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 адміністрація нараховує та стягує згідно з чинним законодавством України, портові збори, збори та плати з суден, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії морського порту Херсон, або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом.

Положеннями пункту 2.4 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 передбачено, що адміністрація надає послуги за письмовою заявкою і з оплатою за рахунок агента за тарифами, які діють в адміністрації на момент надання цих послуг, а саме: надає послуги з оформлення приходу/відходу суден і засвідчення вантажних документів печаткою службою капітана морського порту (підпункт 2.4.1); оформляє і видає постійні і разові перепустки співробітникам агента для обслуговування суден на території адміністрації, а також в’їзду на території адміністрації автотранспорту агента (підпункт 2.4.2); надає послуги з чергування пожежної автомашини (підпункт 2.4.3); здійснює бункерування технічною водою суден, які обслуговує агент, за допомогою пожежного автомобіля (підпункт 2.4.4); надає послуги з приймання та послідуючої передачі спецорганізаціям на утилізацію підсланенних/пьяльних, фекальних вод, карантинного сміття і харчових відходів (підпункт 2.4.5).

Пунктами 2.10, 2.11 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 передбачено, що адміністрація надає агенту відповідно до пунктів 4.1, 4.2 і 4.3 розділу 4 договору, рахунки за нараховані портові збори, збори і плати, а також рахунки та інші необхідні документи за послуги, що надаються адміністрацією суднам; направляє агенту у відповідності до пункту 4.5 оформлені та підписані уповноваженою особою адміністрації акти виконання робіт (надання послуг).

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 агент оформляє приход і відхід суден в порядку черги та відповідно до вимог обов’язкових постанов Херсонського морського порту; до початку проведення вантажних або інших операцій на суднах, а в інших випадках-заздалегідь до виходу/відходу судна з/від акваторії морського порту Херсон, подає у відділ зборів і доходів адміністрації заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.20 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 агент зобов'язаний підписати надані адміністрацією акти виконаних робіт (надання послуг) належно вповноваженою особою, скріпити печаткою та повернути адміністрації по одному примірнику таких актів у строк протягом п'яти банківських днів з дати отримання актів виконання робіт (надання послуг) агентом під підпис, або у строк десяти банківських днів з дати відправлення актів поштою на адресу агента; у випадку відмови від підписання, неповернення таких актів виконаних робіт (надання послуг) протягом десяти банківських днів від дати надсилання адміністрацією/або протягом п'яти банківських днів з дати отримання під підпис представником агента, вважається, що акти є погодженими сторонами та надані послуги підлягають сплаті.

Положеннями пункту 4.1 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 передбачено, що порядок справлення, розмір ставок портових зборів, зборів і плати, плати за забезпечення проведення криголамних робіт суден та інших спеціалізованих тарифів адміністрації, підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів згідно чинного законодавства; у разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні портові збори, зборів і плати, плати за забезпечення проведення криголамних робіт суден, льодове проведення суден та інші спеціалізовані тарифи адміністрації, під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності та (або) доповненнями; оплати портових зборів здійснюється агентом до виходу суден з/від акваторії/причалів морського порту Херсона на підставі дисбурсменських рахунків адміністрації відповідно вимог чинного законодавства України; у разі не сплати агентом зборів у встановленому порядку капітан порту може відмовити у вигляді дозволу на вихід судна з порту згідно статті 91 КТМ України; витрати, пов’язані капітаном порту цього права покладається на агента.

У пункті 4.3 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 сторонами узгоджено перелік послуг адміністрації, які надаються за письмовою заявкою агента та оплачуються агентом згідно діючих на момент надання цих послуг тарифів адміністрації.

Пунктом 4.4 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 визначено, що оплата зборів і плат за послуги, що надаються суднам згідно чинного законодавства України, та оплата інших додаткових послуг адміністрації та зборів проводиться агентом згідно остаточних рахунків адміністрації з додаванням підтверджуючих документів, в тому числі актів виконання робіт (надання послуг), які попередньо направляються факсом або по електронній пошті на адресу агента, потім протягом доби вручається представнику агента під підпис (при цьому представник агента повинен бути належним чином уповноважений і мати довіреність для одержання від адміністрації документів (для агента) або направляє адміністрація направляє рахунки, підтверджуючі документи та акти виконання робіт (надання послуг) поштою на адресу агента; якщо рахунок, підтверджуючі документи та акти виконання робіт (надання послуг) надаються агенту адміністрацією під підпис-оплата повинна бути здійснена протягом п’яти банківських днів з дати отримання таких документів, а якщо зазначені документи відправляються поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення таких документів.

Оплату рахунків адміністрації агент здійснює відповідно до чинного законодавства України про здійснення розрахунків: для суден, які плавають під іноземним прапором – у доларах США; для суден, які плавають під прапором України – в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату надання послуг (пункт 4.5 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014).

Договір набирає чинності з 04 лютого 2014 року та діє по 31 грудня 2014 року; сторони погодили, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що виникли між ними з 01 січня 2014 року; договір може бути пролонгований на наступний рік, за умови направлення відповідного листа на адресу адміністрації протягом 30 діб до позначеного терміну припинення дії договору та за умови обов’язкового укладення відповідної додаткової угоди до цього договору (пункти 9.1, 9. 2 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014).

18.03.2014 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до вказаного договору, якою внесено зміни до пункту 4.3.2 розділу 4 відносно порядку розрахунків.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2014 до договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 сторонами доповнено вказаний договір пунктом 2.12 та викладено його у наступній редакції: «З 01 січня 2015 року адміністрація зобов’язується надавати агенту податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в ЄРПН; податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань адміністрації; адміністрація забезпечує реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та її надання агенту протягом 14 календарних днів з моменту виникнення податкових зобов’язань; підтвердженням про реєстрацію податкової накладної адміністрації та/або розрахунку коригування до ЄРПН є повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування з ЄРПН; у разі невиконання (неналежного виконання) зазначених зобов’язань, у тому числі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених Податковим кодексом України, адміністрація сплачує агенту штраф у розмірі суми ПДВ, зазначеної (що підлягають зазначенню) у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування».

Крім того, додатковою угодою №2 від 30.12.2014 сторонами також змінено пункти 9.1, 9.2 та продовжено строк дії договору до 31 грудня 2015 року.

Згідно даних з журналу реєстрації виходів служби капітана морського порту Херсон 29.10.2014 за номером приходу 1178 зареєстровано судно “Маріуполець” з НБЛ-009, тип судна – буксир, час приходу 16:20, час оформлення приходу 17:20. Згідно даних з журналу реєстрації виходів служби капітана морського порту Херсон, 30.10.2014 за номером приходу 1163 зареєстровано судно “Маріуполець” з НБЛ-014, тип судна – буксир, час приходу 15:10, час оформлення приходу 15:50 (а.с.133).

В матеріалах справи наявні копії обмірних свідоцтв на судно “Маріуполець” та баржі НБЛ-009, НБЛ-014 (а.с.24-26).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору та положень пунктів 2.7, 3.1, 3.2 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України №316 від 27.05.2013 “Про портові збори”, Адміністрацією виставлено рахунки на сплату корабельного та канального збору з судна “Маріуполець” з баржами НБЛ-009 та НБЛ-014 №7180 від 31.10.2014 на суму 1329,36 грн. та №7186 від 31.10.2014 на суму 1329,56 грн. (а.с.27, 28). Вказані рахунки підписані з боку позивача та скріплені печаткою акти надіслані на електрону пошту та факс відповідача, а потім в двох примірниках підписаних з боку позивача та скріплених печаткою відправлені для підписання на адресу відповідача: 54002, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 9-Б. На підтвердження відправлення рахунків та актів позивачем наданий реєстр поштових відправлень (а.с.29).

Однак, ТОВ СП “Нібулон” Акти виконаних робіт не повернуло, не надало зауважень щодо нарахування зборів з судна “Маріуполець” з НБЛ-009 та НБЛ-014 та не сплатило нараховані Адміністрацією портові збори (корабельний та канальний) згідно виставлених рахунків, що стало підставою звернення позивача до суду. Відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Розмір портових зборів та порядок їх сплати встановлені Порядком про портові збори, затвердженим наказом Міністерством інфраструктури України №316 від 27.05.2013 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462 (далі- Порядок №316).

Пунктом 1.2 вказаного Порядку передбачено, що згідно з частинами третьою-п'ятою статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України».

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №316 портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами , за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №316 із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

У пункті 2.7 Порядку №316 від 27.05.2013 встановлено, що із суден групи В корабельний збір справляється за кожне заходження в морський порт і вихід з нього за такими ставками:1)у закордонному плаванні: 64 долари США - із судна, буксира; 32 долари США - з одиниці (баржа, ліхтер); 2)у каботажному плаванні: 16 доларів США - із судна, буксира; 8 доларів США - з одиниці (баржа, ліхтер).

На підставі даних з журналу реєстрації виходів і приходів служби капітана морського порту Херсон із посиланням на умови договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по вказаному договору про агенське обслуговування суден, що складається в тому числі з нарахованого корабельного збору.

Виходячи з системного аналізу пунктів 2.4, 3.20, 4.3 договору №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 умовою, за якою можливе надання послуг за вказаним договором є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором, а факт надання послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 повинен підтверджуватись актами приймання-передачі, які свідчать про реальність здійснення операцій та які адміністрація надає агенту під підпис або направляє поштою.

У позовній заяві позивач зазначив, що заявки з боку ТОВ СП “Нібулон” перестали надходити з липня 2014 року.

Відповідно до довідки начальника служби системного адміністрування ТОВ СП "Нібулон" відсутній факт передачі даних в електронному вигляді між електронними адресами сторін в період з 01.07.2014 по 31.12.2014.

Згідно з поясненнями начальника розрахункового центру Херсонської філії ДП "АМПУ" від 12.12.2017 відомості щодо дати надходження заявок, інформація щодо надсилання рахунків та актів до ТОВ СП "Нібулон" електронною поштою відсутня, оскільки база даних знищена комп'ютерною вірусною атакою "Реtуа".

Не надано позивачем і належним чином оформлених відповідних актів наданих послуг, а також доказів направлення таких актів на адресу ТОВ СП “Нібулон”, оскільки наявні в матеріалах справи докази направлення рахунків (копії фіскальних чеків, списків) не можуть вважатись належними та допустимими доказами, враховуючи, що з цих документів не можливо встановити, які саме акти, по яким послугам направлялись на адресу ТОВ СП «Нібулон».

Крім того, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду враховує, що зазначені в позові судна зареєстровані під прапором України. Держава прапору вказана в документах на судно. Це надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України.

Відповідно до статті 67 Водного кодексу України внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних" від 12.06.1996 №640 річка Дніпро відноситься до судноплавних внутрішніх водних шляхів.

Судна ТОВ СП "Нібулон" проходили морський порт Херсон та рухались по судновому ходу.

Відповідно до Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.06.2007 №498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2007 р. за N 905/14172 судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.

Доказами розташування суднового ходу на річці Дніпро є наступні документи: витяг з «Умовних знаків для карт внутрішніх водних шляхів №908», де зазначено, як на картах відображається судновий шлях; витяг з Лоційного опису річки Дніпро №105 з позначками основного суднового ходу; навігаційна річкова карта Нижнього Дніпра від Каховської ГЕС до гирла №3528.

Отже, сам лише факт руху судна по водній поверхні річки Дніпро не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судно фактично рухалось по судновому ходу внутрішніх вод, які є об’єктами загального користування.

Необгрунтованими є також доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково ототожнює поняття «вхід в акваторію морського порту» та «вихід з акваторії морського порту», «заходження в морський порт» з поняттям «вихід судна», «прихід судна».

Термін “вхід судна в порт” регулюється нормами міжнародного і національного права, що неможливо ототожнювати з “фактичним перетином координат порту”.

Відповідно розділу 2 Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р. (Конвенцію прийнято постановою Кабінету Міністрів України №775 від 21.09.1993) прибуття судна - це постановка судна, яке прибуло в порт, на якірну стоянку або біля причалу “час прибуття: час постановки судна, яке прибуло в порт на якірну стоянку або біля причалу”.

Аналогічна норма міститься в національному нормативно-правовому акті, так 27.06.2013 Міністерство інфраструктури наказом від 27.06.2013 №430 затвердило Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 р. за N 1230/23762. Цей Порядок розроблений відповідно до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (з поправками), статей 78, 90, 91 Кодексу торговельного мореплавства України та статті 14 Закону України "Про морські порти України".

Дія цього Порядку поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту: прихід судна - постановка судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у визначеному адміністрацією морського порту місці; вихід судна - відправлення судна від причалу, розташованого в акваторії порту, або з якірної стоянки в акваторії порту.

З огляду на викладене, а також те, що судна ТОВ СП “Нібулон” не заходили до морського порту Херсон, не швартувались до причалів, не ставали на якір в акваторії порту Херсон та не здійснювали вантажних операцій, враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статтей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів надання відповідачу послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів складання та надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення, місцевим господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача корабельного збору.

Обґрунтовано відмовлено господарським судом Миколаївської області також і в задоволенні позовних вимог про стягнення канального збору за проходження суднами відповідача по Херсонському морському каналу з огляду на наступне.

Нарахування канального збору здійснено позивачем відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Порядку №316.

Відповідно пункту 3.1 Порядку №316 канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь суб'єкта, визначеного пунктом 1.2 розділу 1 цього Порядку.

Пунктом 1.2 статті 1 Порядку №316 встановлено, що канальний збір справляється на користь власника каналу.

Відповідно до Бази даних гідротехнічних споруд Регістра судноплавства України Херсонський морський канал, номер свідоцтва про реєстрацію ГТС СР-104-4-207-13, індивідуальний номер ГТС ГТС-2103, належить філії “Дельта-лоцман” ДП “АМПУ”.

Херсонський морський канал (ХМК) місце розташування - Херсонська область, Миколаївська обл., Дніпровський лиман, призначення - підхід до порту Херсон; довжина: 40000 м; проектна глибина: 8,25 м; номер ГТС-2103, порядковий номер ГТС - Г1АМК029 належить Філія “Дельта-лоцман” ДП “Адміністрація морських портів України” акт приймання - передачі майна від 13.06.2013, розподільчий баланс майна від 13.06.2013 ДП “Адміністрація морських портів України”. Інформація розміщена в Реєстрі ГТС морських портів на офіційній сторінці ДП “АМПУ”.

Отже, Херсонський морський канал належить іншій особі, а саме: філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», а не Херсонській філії ДП «АМПУ», що виключає можливість стягнення з відповідача канального збору за прохід судна за канал, який йому не належить та не знаходиться у нього на балансі.

Доводи апеляційної скарги про те, що канальний збір нарахований відповідачеві за вхід та вихід з акваторії порту суден ТОВ СП “Нібулон” та канального збору за прохід Підхідним каналом до Херсонського морського порту, до уваги колегією суддів не приймаються.

Згідно п.1.3 Порядку №316 портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п.2.1 Порядку №316 із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку. Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним Прапором України.

Згідно пункту 3.2. Порядку №316, нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до цього Порядку.

Відповідно до ст.67 Водного кодексу України внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Постанови КМ України "Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних" №640 від 12.06.1996 річка Дніпро відноситься до судноплавних внутрішніх водних шляхів.

Гарантовані габарити внутрішніх водних шляхів в даній частині р.Дніпро 3,65м.

28.09.2009 Україна приєдналась до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ), учиненої 19 січня 1996 року у м. Женеві (Указ президента України "Про приєднання України до Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ)" від 28.09.2009 № 767/2009).

Відповідно даного міжнародного документу внутрішні водні шляхи мають забезпечувати прохід суден з осадкою до 4,5м.

Осадка суден відповідача дозволяє прохід з використанням природних глибин р.Дніпро і не потребують гідротехнічної споруди.

З 04.09.2015 набрали чинності зміни до Наказу №316 від 27.05.2013 (пункт 3.5 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства інфраструктури України №281 від 24.07.2015), згідно яких судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при прийнятті рішення від 16.03.2018р. не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 270, 275, 276, 281, 282, 283,284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2018р. у справі №915/1160/17 – без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.07.2018р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді В.В. Бєляновський

ОСОБА_1