Постанова № 75270292, 10.07.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018 справа № 908/2038/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: секретар судового засідання: за участю представників: від апелянта: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 Не з’явився ОСОБА_5 ОСОБА_6розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Логіст – Хім”, м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від12.03.2018 (повний текст складено та підписано 19.03.18 р.)у справі№ 908/2038/17 (суддя - Проскуряков К.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Логіст-хім”, м. Запоріжжядо третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя ОСОБА_7 митниця Державної фіскальної служби України, м. Запоріжжяпростягнення матеріальної шкоди в розмірі 1 653,60 грн.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.06.2018р. оголошено перерву до 10.07.2018р. о 12:15 годині.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Логіст-хім”, м. Запоріжжя (далі за текстом – ТОВ “Логіст-хім”) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя, в якій просило суд стягнути з відповідача 1 653,60 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями державних органів та незаконними діями їх посадових осіб.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ “Логіст-хім” посилалося на те, що йому було завдано шкоду протиправною поведінкою (прийнятими рішеннями) органів державної влади, яка полягає у наступному:

- 22.11.2016р. господарський суд міста Києва та 20.03.2017р. Київський апеляційний господарський суд прийняли рішення у справі №910/1023/16, які в подальшому були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 р;

- ОСОБА_7 митниця ДФС України при поданні касаційної скарги до Вищого господарського суду України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017р. у справі №910/1023/16 заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 1653,60 грн. до закінчення розгляду справи;

- Вищий господарський суд України, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» відстрочив сплату судового збору у розмірі 1653,60 грн. ОСОБА_7 митниці ДФС до закінчення розгляду касаційної скарги у справі №910/1023/16, та за результатами розгляду справи №910/1023/16 у постанові від 27.06.2017р. стягнув з ТОВ "Логіст-Хім" судові витрати за подання ОСОБА_7 митницею ДФС касаційної скарги.

Позивач звернувся з позовом про відшкодування шкоди у розмірі 1653,60 грн., завданої протиправним рішенням державного органу, яка складалася з суми судового збору у розмірі 1653,60 грн., стягнутої з ТОВ "Логіст-Хім" постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017р. у справі №910/1023/16.

Позивач вважає, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою державних органів і шкодою, завданою позивачу у формі компенсації митниці витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги, полягає у наступному:

- якщо б державні органи у справі №910/1023/16 прийняли законні рішення, то вони б не були скасовані Вищим господарським судом України, а тому Вищий господарський суд України не стягував з ТОВ "Логіст-Хім" 1653,60 грн. витрат судового збору;

- у випадку перевірки Вищим господарським судом України обрахування ОСОБА_7 митницею суми судового збору, Вищий господарський суд України повернув би митниці помилково сплачений судовий збір та не мав би підстав здійснювати розподіл судових витрат.

Нормативно обгрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ “Логіст-хім” у позові посилається тільки на ст.56 Конституції України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду та залучено до участі у справі №908/2038/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 митницю Державної фіскальної служби України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2018 у справі №908/2038/17 за позовом ТОВ “Логіст-хім” до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 митниці Державної фіскальної служби України, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними засобами доказування наявність завданої йому майнової шкоди державними органами (стягнення судового збору в сумі 1653,60 грн. за результатами розгляду касаційної скарги у справі №910/1023/16) та підстав для настання деліктної відповідальності державних органів за її завдання, передбаченої ст.1166, 1173, 1176 ЦК України.

Господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що зазначені позивачем витрати не є збитками у розумінні ст.224 ГК України та ст.22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Суд першої інстанції послався на те, що у випадку незгоди ТОВ “Логіст-хім” з постановою Вищого господарського суду України у справі №910/1023/16 про стягнення з нього судового збору за перегляд в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, позивач мав право звернутися до відповідного суду з клопотанням про виправлення чи роз’яснення судового рішення або оскаржити судове рішення у встановленому законодавством порядку, та зазначив, що господарський суд Запорізької області - як суд першої інстанції, не наділений повноваженнями давати оцінку судовим рішенням, прийнятим судами апеляційної та касаційної інстанції у справі №910/1023/16.

ТОВ “Логіст–Хім” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.18 р. по справі №908/2038/17, в якій просить його змінити та відшкодувати позивачу за рахунок держави 1653,60 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями державних органів та незаконними діями їх посадових осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Логіст–Хім”, м. Запоріжжя посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не залучено за власною ініціативою належного відповідача – Державну казначейську службу України, замість зазначеного позивачем у позові територіального органу Державного казначейства України, та вважає, що саме це є підставою для прийняття іншого рішення на користь позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 митниця ДФС вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, оскільки судом всебічно, повно та об’єктивно досліджено всі обставини справи, які свідчать про те, що відсутні підстави для повернення коштів позивачу.

ОСОБА_7 митниця ДФС посилається на те, що вона, при зверненні з касаційною скаргою, скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими нормами ст.107 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017р., та зазначає, що не вирішувала питання про стягнення судового збору з ТОВ «Логіст-Хім». Дане питання вирішено Вищим господарським судом України у зв’язку з розподілом судових витрат за результатами перегляду в касаційному порядку оскаржуваного рішення у справі №910/1023/16.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя вважає, що апелянтом не надано належних доказів, які б підтверджували заявлені вимоги до управління та не вказано, які дії чи бездіяльність були допущені відповідачем, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2018 року було визначено склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді: Сгара Е.В., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.18 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Логіст–Хім”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.18 р. по справі №908/2038/17.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2018р. розгляд справи призначено на 05.06.2018р.

У зв’язку із перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_8 у відпустці на призначену дату судового засідання, на підставі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та за наявності строків розгляду апеляційної скарги, автоматизований розподіл справи не призначався, судове засідання 05.06.2018 року не проводилося.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2018р. розгляд справи №908/2038/17 призначено на 19.06.2018р.

У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії ОСОБА_9 у період з 18.06.2018р. по 22.06.2018р. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді: Дучал Н.М., Склярук О.І.

У зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею зі складу колегії ОСОБА_8 (перебування у відпустці на день розгляду справи - 19.06.2018) протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді: Дучал Н.М., Москальова І.В.

19.06.2018р. у судовому засіданні апеляційної інстанції оголошено перерву до 10.07.2018р.

Учасники провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Явка представників учасників справи не визнавалася обов’язковою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судових засідання представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.11.2016 р. у справі № 910/1023/16 за позовом ТОВ “Логіст-Хім” до ДКСУ, ОСОБА_7 митниці ДФС про стягнення 29 294,16 гри. матеріальної шкоди, завданої протиправним рішенням та діями ОСОБА_7 митниці, припинено провадження у справі в частині стягнення 24411,88 грн. боргу, позов задоволено, стягнуто із державного бюджету України із ОСОБА_7 митниці ДФС з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь ТОВ “Логіст-Хім” 4 882,28 грн. матеріальної шкоди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_7 митниці ДФС на рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2016 р. у справі №910/1023/16 задоволено частково; пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2016 р. у справі № 910/1023/16 змінено, виклавши в наступній редакції: “Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ шкоду завдану незаконним рішенням ОСОБА_7 митниці ДФС на корись ТОВ “Логіст-Хім” 4882,28 грн. матеріальної шкоди; в решті рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2016 р. у справі № 910/1023/16 в частині припинення провадження у справі про стягнення 24411,88 грн. боргу та задоволення позову (п. 1,2 резолютивної частини) залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2017 р. у справі №910/1023/16 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_7 митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 у справі № 910/1023/16 до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів, на 13.06.2017 р. Відстрочено ОСОБА_7 митниці Державної фіскальної служби сплату судового збору у розмірі 1 653,60 грн. до закінчення розгляду касаційної скарги по справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 р. у справі №910/1023/16 касаційну скаргу ОСОБА_7 митниці Державної фіскальної служби України задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2016 у справі № 910/1023/16 скасовано в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням ОСОБА_7 митниці Державної фіскальної служби України у сумі 4 882, 28 грн., у позові в цій частині відмовлено. В решті рішення та постанову залишено без змін.

Стягнуто з ТОВ "Логіст-Хім" на користь ОСОБА_7 митниці Державної фіскальної служби України 1 653,60 грн. витрат судового збору за подання касаційної скарги. Доручено господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

У постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2017 р. у справі №910/1023/16 зазначено, що статтею 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття відповідної постанови) передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги в межах суми, встановленої вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір" підлягав стягненню з позивача (ТОВ "Логіст-Хім") в рахунок відшкодування судових витрат.

Статтею 56 Конституції України, якою нормативно обґрунтовано позов ТОВ "Логіст-Хім", встановлено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

ТОВ “Логіст-Хім” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 1653,60 грн. (судовий збір, який стягнуто постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017р. у справі №910/1023/16 за результатом розгляду касаційної скарги).

Позивач вважає, що йому було завдано шкоду протиправною поведінкою (прийнятими рішеннями) державних органів, що полягала у зобов’язанні ТОВ “Логіст-Хім” сплатити судовий збір, покладений на нього постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 р. у справі №910/1023/16 за результатом розгляду касаційної скарги.

Частиною другою статті 44 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З преамбули Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону № 3674-VI.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних та касаційних скарг.

З вищенаведеного вбачається, що судовий збір не справляється при поданні відповідної заяви чи позовної заяви, проте це не є підставою для нездійснення розподілу останнього (та інших сум судових витрат) між сторонами в подальшому згідно з судовим рішенням, прийнятим по суті справи, з урахуванням загальних норм ст. 49 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017р.

Частиною 5 статті 49 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017р., визначено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Статтею 49 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017р. встановлено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1). Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч.2). Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч.3). Якщо у спорі про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь товариства, то вони стягуються на користь учасників (акціонерів) такого товариства, зазначених у частині восьмій статті 28 цього Кодексу, у тій частині, в якій вони понесені цими учасниками (акціонерами) (ч.4).

Вищий господарський суд України, керуючись приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у постанові від 27.06.2017 р. у справі №910/1023/16 cтягнув з позивача – ТОВ “Логіст-Хім” судовий збір за подання касаційної скарги в межах суми, встановленої у статті 4 Закону України "Про судовий збір", у розмірі 1653,60 грн.

Частиною 1 ст. 18 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017р., встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Доказів перерахування суми судового збору у розмірі 1653,60 грн., який стягнутий з ТОВ “Логіст-Хім” постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017р. у справі №910/1023/16, до позовної заяви не додано та в матеріалах справи №908/2038/17 відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що обов’язок відшкодування понесених судових витрат виник у ТОВ “Логіст-Хім” на підставі постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 р. у справі №910/1023/16, а не в наслідок неправомірної поведінки Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя або ОСОБА_7 митниці ДФС України.

У п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Судова колегія дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду від 12.03.18 р. у справі №908/2038/17 про відмову в позові ТОВ “Логіст-хім” до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 митниці Державної фіскальної служби України, про стягнення з Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя на користь ТОВ “Логіст-хім” 1653,60 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями державних органів та незаконними діями їх посадових осіб, в його резолютивній частині є правильним, тому підлягає залишенню без змін за мотивами, викладеними у постанові суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга ТОВ “Логіст–Хім” на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.18 р. по справі №908/2038/17 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Логіст–Хім”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.18 р. по справі №908/2038/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.18 р. по справі №908/2038/17 – залишити без змін за мотивами, викладеними у постанові.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

У судовому засіданні 10.07.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2018р.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3