Рішення № 75270231, 13.07.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2018 року Справа №927/414/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Зеленбуд" Чернігівської обласної ради, вул. 1 Травня, 168А, м. Чернігів, 14034

до Фізичної особи-підприємця Хроленка Віталія Олександровича, АДРЕСА_1, 14035

про стягнення 7296 грн. 70 коп.

Без виклику сторін

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Чернігівської області звернулося Комунальне підприємство "Зеленбуд" Чернігівської обласної ради з позовом до фізичної особи-підприємця Хроленка Віталія Олександровича про стягнення заборгованості у сумі 5753 грн. 22 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про пайову участь в утримання об?єкта благоустрою №63 від 22.06.2017, пені у сумі 1049 грн. 26 коп., інфляційних нарахувань у сумі 390 грн. 22 коп. та 3% річних у сумі 104 грон.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 927/414/18 без повідомлення учасників сторін.

Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від сторін заяв та клопотань не надійшло, відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

13.06.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду, надіслана судом відповідачеві за даним позовом - фізичній особі-підприємцю Хроленку Віталію Олександровичу (юридична адреса: АДРЕСА_1, 14035), із зазначенням причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідач у справі належним чином повідомлений про строк, наданий судом, для подання відзиву на позов.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

22.06.2017 сторонами у справі, відповідно до норм Законом України «Про благоустрій населених пунктів" №2807 від 06.09.2005, Порядком користування об'єктами благоустрою у місті Чернігові, затвердженим рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №143 від 24.05.2011 та рішенням Комісії з погодження розміщення тимчасових об'єктів на об'єктах благоустрою від 07.06.2017, протокол №5, укладено договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 63 (далі за текстом - договір) (а.с. 9-10), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач як уповноважений орган передає, а відповідач як суб'єкт користування приймає право користування об'єктами благоустрою, що наведені у специфікації тимчасових об'єктів (додаток №1) та згідно з паспортом розміщення тимчасового об'єкту (додаток №2) зобов'язався використовувати об'єкти благоустрою у порядку та строки, передбачені договором, здійснювати оплату пайової участі у їх утриманні та підтримувати об'єкти благоустрою і прилеглу територію у належному стані.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що строк користування об'єктом благоустрою встановлюється з 08.06.2017 та діє по 15.09.2017.

Відповідно до п.2.1 договору розмір пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою на місяць відповідно до Порядку розрахунку пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, затвердженому рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №143 від 24.05.2011, і наведений у специфікації тимчасових об'єктів.

Розмір пайової участі може бути змінений уповноваженим органом протягом дії договору в односторонньому порядку у випадку перегляду виконавчим комітетом Чернігівської міської ради базового місячного розміру пайової участі або коригуючи коефіцієнтів. У цьому випадку нарахування нового розміру пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою здійснюється з дня опублікування відповідного рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради у засобах масової інформації.

Пунктом 2.3 договору визначено, що суб'єкт користування сплачує свою пайову участь, визначену пунктом 2.1 договору на рахунок уповноваженого органу щомісяця до 28 числа поточного місяця протягом строку визначеного п. 1.3 договору.

До пайової участі не входить плата за користування послугами з постачання електричної енергії, з холодного водопостачання та водовідведення, вивіз та знешкодження твердих побутових відходів та інших, що компенсуються суб'єктом користування надавачам послуг на підставі укладених з ними окремих договорів.

У Специфікації тимчасових об'єктів (додаток №1) зазначено, що об'єкт благоустрою знаходиться за адресою: вул. П'ятницька, 50, площею 122,00 м. кв, оплата пайової участі за місяць користування становить 7883 грн. 64 коп. (а.с. 11).

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 5.1 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши об'єкти благоустрою відповідачу для розміщення літнього майданчику (користування), що підтверджується наявним у матеріалах справи Паспортом розміщення тимчасового об'єкту від 08.06.2017, виданого фізичній особі-підприємцю Хроленку В.О.(а.с. 12).

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовуються.

Позивачем зазначено, що відповідач у порушення умов договору оплату пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою здійснив частково, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 5753 грн. 22 коп.

26.10.2017 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №645 від 26.10.2017 з вимогою сплатити заборгованість у розмір 5753 грн. 22 коп.

Претензія отримана відповідачем 06.11.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.10.2018 (а.с. 14-15) та залишена без відповіді і задоволення.

Заборгованість у розмірі 5753 грн. 22 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Відповідно до п. 4.4 договору за прострочку сплати пайової участі суб'єкт користування сплачує уповноваженому органу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

В межах провадження у даній справі на підставі умов пункту 4.4 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з сплати пайової участі за період з 01.10.2017 по 10.05.2018 у розмірі 1049 грн. 26 коп., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком. (а.с. 18).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.10.2017 по 10.05.2018 на суму 104 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування за жовтень 2017 - травень 2018 на суму 390 грн. 22 коп. В обґрунтування заявлених до стягнення сум позивачем наведені відповідні розрахунки.

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частиною 4 статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою.

Судом встановлено, що 23.04.2014 між сторонами укладено договір пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою №576, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Таким чином, між сторонами виникли договірні відносини спільної господарської діяльності по утриманню території та об'єкту благоустрою на підставі письмового, строкового, оплатного, двостороннього договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, договором було узгоджено розмір (7883 грн. 64 коп. ) та строк сплати за пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою - щомісяця до 28 числа поточного місяця протягом строку визначеного п. 1.3 договору.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи Паспортом розміщення тимчасового об'єкту від 08.06.2017, виданого фізичній особі-підприємцю Хроленку В.О.(а.с. 12).

У встановлені п. 2.3 договору строки відповідач за оплату пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою здійснив частково. Сума заборгованості склала 5753 грн. 22 коп.

Претензія №645 від 26.10.2017 надіслана позивачем на адресу відповідача (отримана 06.11.2017) відповідачем залишена без відповіді і задоволення.

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою у сумі 5753 грн. 22 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.4 договору за прострочку сплати пайової участі суб'єкт користування сплачує уповноваженому органу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на підставі пункту 4.4 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов'язку з сплати пайової участі за період з 01.10.2017 по 10.05.2018 у розмірі 1049 грн. 26 коп.

За висновком суду позивачем необґрунтовано визначено період нарахування пені за період з 01.10.2017 по 10.05.2018, оскільки вказаний період визначено з порушенням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, правомірним є нарахування пені за період прострочення з 01.10.2017 по 01.03.2018 включно.

З урахуванням зазначених обставин судом здійснено перерахунок належної до стягнення суми пені.

За таких обстави, позовна вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню за період 01.10.2017 по 01.03.2018 включно у розмірі 679 грн. 49 коп.

В решті вимоги щодо стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.10.2017 по 10.05.2018 на суму 104 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування за жовтень 2017 - травень 2018 на суму 390 грн. 22 коп.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.10.2017 по 10.05.2018 на суму 104 грн. 00 коп. та інфляційні нарахування за жовтень 2017 - травень 2018 на суму 390 грн. 22 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині вимог щодо стягнення заборгованості з оплати пайової участі в утриманні об'єкту благоустрою у сумі 5753 грн. 22 коп., пені за період 01.10.2017 по 01.03.2018 включно у розмірі 679 грн. 49 коп., 3% річних за період з 01.10.2017 по 10.05.2018 у сумі 104 грн. 00 коп. та інфляційних нарахувань за жовтень 2017 - травень 2018 у сумі 390 грн. 22 коп.

Судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хроленка Віталія Олександровича, АДРЕСА_1, 14035, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства "Зеленбуд" Чернігівської обласної ради, вул. 1 Травня, 168А, м. Чернігів, 14034, код ЄДРПОУ 05388629, заборгованість у розмірі 5753 грн. 22 коп., пеню у розмірі 679 грн. 49 коп., 3% річних у сумі 104 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 390 грн. 22 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1672 грн. 69 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписаний 13.07.2018.

Суддя М.О. Демидова

.