Ухвала суду № 75267469, 13.07.2018, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/2/17

1-кп/379/79/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря: Іванченко Т.Б., Різник Н.В.,

прокурора: Новохацького В.О.,

захисника: ОСОБА_1

відкрито провівши в залі суду в м. Тараща підготовче засідання по кримінальному провадженню № 42016110000000471 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2018 року до Таращанського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до даних автоматизованого розподілу справ головуючим у даному кримінальному провадженні визначений суддя Зінкін В.І.

Ухвалою судді від 07.07.2018 року призначено підготовче судове засідання на 12.07.2017 року.

Під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, тому підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.

В судовому засіданні прокурор заявив про відповідність обвинувального акту вимогам закону та у зв’язку із цим можливості призначення кримінального провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заперечив щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт по пошті не отримував, обвинувальний акт був йому вручений лише безпосередньо перед підготовчим судовим засіданням 12.07.2018 року, крім того зазначені в ухвалі Таращанського районного суду Київської області від 02.08.2017 року недоліки прокурором не усунуті, стороною обвинувачення застосовано невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, а також у обвинувальному акті відсутні описи суб'єктивної та об'єктивної сторони вчиненого правопорушення. Так, в обвинувальному акті знову не розмежоване поняття таких важливих для вірної кваліфікації діянь ОСОБА_2, як «технічна документація» та «проект землеустрою», зокрема в обвинувальному акті, відповідно до вимог до об'єктивної сторони складу злочину, відсутнє роз'яснення поняття «Проект землеустрою». Крім цього не вказано, коли та за яких обставин ОСОБА_3 розробляла та подавала вказані документи у Відділ Держгеокадастру у Таращанському районі Київської області. Встановивши, що ОСОБА_2 не має можливості впливати на Державного реєстратора, відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», вказані дані просто прибрали з обвинувального акту. Для утворення складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України, ОСОБА_2 повинен скористатися, або не скористатися своїми повноваженням, але про вказані обставини жодним чином не згадується в обвинувальному акті. Не визначено, що саме мав вчинити ОСОБА_2, яким чином погодити, або вплинути на державного реєстратора. Таким чином знову відсутність об’єктивної сторони складу злочину, позбавляє можливості здійснення ефективного захисту, оскільки важливі ознаки стороною обвинувачення не зазначені. В зв’язку з цим просить суд повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши обвинувальний акт, вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов до висновку, що під час підготовчого судового засідання встановлені підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме - про необхідність повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною першою статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Також, частиною другою даної статті передбачений перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.

Однак, в порушення зазначеної норми обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, оскільки не містить зрозумілого та конкретного обвинувачення та правильної правової кваліфікації кримінального правопорушення, крім того не усунуті в повному обсязі недоліки, вказані в ухвалах Таращанського районного суду Київської області від 02.08.2017 року та 20.01.2017 року, якими обвинувальний акт повертався прокурору прокуратури Київської області.

В обвинувальному акті знову не розмежоване поняття таких важливих для вірної кваліфікації діянь ОСОБА_2, як «технічна документація» та «проект землеустрою», не роз’яснено поняття «проект землеустрою».

Крім цього не вказано, коли та за яких обставин громадянка ОСОБА_3 розробляла та подавала вказані документи у Відділ Держгеокадастру у Таращанському районі Київської області. У обвинувальному акті (відповідно до вимог до об'єктивної сторони складу злочину) відсутнє поняття «Державний кадастровий реєстратор». Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів здійснюються державними кадастровими реєстраторами. Вказана норма запроваджує механізм персоніфікації відповідальності посадових осіб, що здійснюють ведення державного земельного кадастру, шляхом визначення особливого правового статусу державного кадастрового реєстратора, що здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання відомостей із нього у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів. Крім цього відсутнє поняття «Кадастровий землеустрій», а саме: комплекс робіт, що виконуються для визначення правового режиму земельних ділянок та відновлення їх меж.

В обвинувальному акті зазначено, що «ОСОБА_2, використовуючи своє службове становище та надані з цим можливості висунув вимогу ОСОБА_3 про надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 78 000 грн за надання вказівки працівнику відділу Держгеокадастру у Таращанському районі на підготовку необхідних документів для відведення земельної ділянки. Однак, не зазначено, яких саме необхідних документів, та чи потребують необхідні документи затвердженню державними органами і для створення складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України, ОСОБА_2 повинен скористатися, або не скористатися своїми повноваженням, але про вказані обставини жодним чином не згадується в обвинувальному акті. Таким чином знову відсутність об’єктивної сторони складу злочину, позбавляє можливості здійснення ефективного захисту, оскільки важливі ознаки стороною обвинувачення не зазначені.

Питання форми та змісту обвинувального акту регулюється ст.ст.109, 110, 291 КПК. Як правило, всупереч п. 5 ч.2 ст.291 КПК, в цьому документі не повністю викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор та слідчий уважають установленими, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є неприпустимим.

Зокрема, він має містити викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор уважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення й статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст.291 КПК).

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.

Вказані вище недоліки свідчать про неконкретність пред’явленого обвинувачення ОСОБА_2І, що, як наслідок, є порушенням його права на захист.

Відповідно до ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику.

Однак, вказаних вимог Закону прокурор не виконав, не вручив захиснику копію обвинувального акту одночасно з переданням обвинувального акту до суду. При цьому, суд враховує, що направлення копій вказаних документів поштою, не ґрунтується на Законі. Аналогічного правового висновку дійшла колегія Апеляційного суду Київської області 04 квітня 2018 року у справі № 359/4032/17.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 395 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт від 26.06.2018 року у кримінальному провадженні № 42016110000000471 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернути прокурору першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її оголошення через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:ОСОБА_4