Ухвала суду № 75267430, 09.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/6146/18 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія в порядку КПК України Доповідач Кіянова С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Ляшука В.В., Бережної С.В.,

з участю: секретаря Скородинської Г.В.,

прокурора Глазунова С.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 26 червня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 та застосовано до підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, -

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з 26 червня 2018 року по 25 серпня 2018 року та визначено заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі складає 440500 гривень, -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби з 22-00 год. вечора до 06-00 год. ранку за адресою його реєстрації. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та прийнятою всупереч законним правам та інтересам підозрюваного, оскільки в суді не було доведено обгрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України і недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам. Вказує, що слідчий суддя не надав належної оцінки особі підозрюваного та міцності його соціальних зв’язків, оскільки не взяв до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, працює неофіційно, має постійне місце проживання, статус учасника бойових дій та поранення.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 В обгрунтування клопотання послався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060000000083 від 13 травня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.3 ст.187, ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, у невстановлений слідством день, час, місці та обставинах ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також іншими невстановленими слідством особами, направлену на заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 05 вересня 2017 року у період часу близько 21 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням невстановлений, діючи в межах спільного злочинного умислу, спрямованого на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також іншими невстановленими слідством особами, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибули на невстановлених слідством автомобілях до території, розташованої неподалік будинку № 2 по вул. Богдана Ступки в с.Райгородок Бердичівського району Житомирської області, де стали очікувати приїзду ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі з метою подальшої реалізації свого злочинного плану.

У подальшому, близько 22 год. 30 хв. 05 вересня 2017 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме з: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, помітивши приїзд ОСОБА_4 на вказаному автомобілі до будинку №2 по вулиці Богдана Ступки в селі Райгородок Бердичівського району Житомирської області, дочекавшись повної зупинки транспортного засобу, непомітно підійшли до автомобіля та у час залишення салону автомобіля ОСОБА_4, вчинили раптовий напад на останнього, нанісши декілька ударів ногами та руками в область ніг та тулуба, від яких останній не втримався та впав на землю, де продовжили наносити останньому удари руками та ногами. У подальшому, помітивши у руці ОСОБА_4 ключі від автомобіля, ОСОБА_2 діючи в межах єдиного злочинного умислу, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, застосовуючи фізичну силу, силоміць відібрали з руки ОСОБА_8 ключі від вказаного автомобіля.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, діючи в межах єдиного злочинного умислу, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, сіли до автомобіля марки «Volkswagen Touareg» з номерним знаком республіки Литва (місце реєстрації Вільнюс) - JEA088, номер кузова НОМЕР_1, використовуючи силоміць відібрані ключі у ОСОБА_4, привели двигун у готовність та залишили місце вчинення злочину, тим самим незаконно заволоділи зазначеним транспортним засобом, вартістю 338 206,33 грн., чим завдали великої матеріальної шкоди потерпілому.

Окрім того, під час заволодіння зазначеним автомобілем ОСОБА_2, діючи в межах єдиного злочинного умислу, разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_4, заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, синців та саден на голові, струсу головного мозку, які відповідно висновку експерта №1240 від 04.06.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, і не є небезпечними для життя в момент заподіяння, тобто вчинили щодо останнього фізичне насильство, що було небезпечним для його здоров'я.

26.06.2018 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить можливість запобігання вказаним ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі. Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах клопотання, зокрема копіями: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.09.2017р. відносно ОСОБА_4; протоколу огляду місця події від 06.09.2017р., проведеному в період з 00:40 год. по 01:20 год.; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 від 06.09.2017р.; висновку судово- медичної експертизи №1240 від 04.06.2018р.; протоколу про результати спостереження за річчю або місцем; протоколу обшуку від 13.10.2017р. в період часу з 00:15 год. по 04:10 год. за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Квітуча, 18.

Доводи апелянта про те, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення необґрунтована, є безпідставними.

Так, у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Вищевказані докази, які містяться в клопотанні були досліджені слідчим суддею в засіданні суду першої інстанції з метою з’ясування наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2, кримінального правопорушення.

Отже, розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2, слідчим суддею з’ясовано, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

Слідчим суддею враховано особу підозрюваного ОСОБА_2, який не одружений, не працює, тобто немає стійких соціальних зв’язків.

Також, слідчим суддею зазначено, що фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого групою осіб, незаконне заволодіння транспортним засобом із застосуванням фізичного насильства, свідчать про його суспільну небезпеку. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, а також позиція останнього, який не визнає вину, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 та даних про особу останнього, доведення стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчій суддя дійшов обгрунтованого висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим суддею не було проведено аналіз наявності всіх ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що до підозрюваного ОСОБА_2 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має постійне місце проживання, раніше не судимий, має статус учасника бойових дій, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки вказані обставини не спростовують того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків слідчого судді.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, висновок суду про обрання підозрюваному ОСОБА_2. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтований та відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 26 червня 2018 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з 26 червня 2018 року по 25 серпня 2018 року та визначено заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі складає 440500 гривень – без зміни.

Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: