Рішення № 75267224, 27.06.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3449/18

2/357/1874/18

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір № б/н від 05.03.2012 року, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 16.10.2016 року позичальник ОСОБА_3 помер. Однак, позичальник умови договору не виконав, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед банком з нарахуванням процентів станом на день його смерті становить 8 509 грн. 17 коп. 25.05.2017 року позивач направив претензію кредитора до Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори, на що отримав відповідь, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після його смерті була заведена нотаріальною конторою на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк». Посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивач просить суд стягнути із відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 8 509 грн. 17 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 04.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі, які належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в судове засідання не з’явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, проти задоволення позову заперечували, просили відмовити.

Одночасно відповідачі скористались своїм правом подати відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що факт реєстрації місця проживання не є належними та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли після померлого ОСОБА_3 спадщину. Крім того, позивачем не зазначено вартість майна, отриманого у спадщину та часток прийнятого спадкового майна кожним спадкоємцем.

Позивач, у свою чергу, скористався своїм правом подати відповідь на відзив, текст якого є аналогічним, викладеному у позовній заяві.

Суд, повно та всебічно з’ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 05.03.2012 року було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, тарифами банку складають між нею та банком договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2000 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків згідно умов договору, в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та Умовах строки, що стверджується копією заяви позичальника, яка підписана позичальником, та тарифами банку.

В заяві позичальника, яка була підписана ОСОБА_3, передбачені наступні гарантії: останній підтвердив своїм підписом, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, із запропонованими банком Умовами та правилами, тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг; що він ознайомився і погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Таким чином, підписавши заяву позичальника, ОСОБА_3, підтвердив, що між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір на вказаних вище умовах.

В п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінювати (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

А згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та правил при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

В тарифах банку передбачено також нарахування комісії за зняття грошових коштів та за несвоєчасне внесення мінімального щомісячного платежу.

Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту за приписами п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Судом встановлено, що 16.10.2016 року позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОК №381090.

Однак, останній умови вище зазначеного кредитного договору щодо своєчасної сплати коштів на погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконав, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед банком з нарахуванням процентів станом на день його смерті становить 8 509 грн. 17 коп.

Наведене підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який було проведено позивачем станом на 31.10.2017 року.

Сума заборгованості згідно розрахунку складає 8 509 грн.17 коп.,яка складається із: 2 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 6 509 грн. 17 коп. - заборгованість за відсотками.

25.05.2017 року позивач направив претензію кредитора до Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори.

Як вбачається із відповіді заступника завідувача Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 22.06.2017 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена нотаріальною конторою на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк» під №166/2017.

В подальшому, 21.10.2017 року позивач направив відповідачам лист-претензію.

Судом також встановлено, що на час розгляду справи спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2свідоцтво про право власності на спадкове майно не отримали.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Аналіз положень статей 608, 1218, 1219 в поєднанні зі статтею 1282 ЦК України щодо заміни боржника в зобов'язанні спадкоємцем та переходу до спадкоємця усіх прав і обов'язків боржника, дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором спадкоємець несе відповідальність лише у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №533/370/16-ц.

Згідно із положеннями ч.ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Всупереч зазначеному позивачем не надано доказів існування спадкового майна та його вартості, доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від оформлення спадщини та частки відповідачів у можливому спадковому майні, а тому суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Понесені судові витрати суд залишає за позивачем, що відповідає приписам ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 608, 610, 1054, 1216, 1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_5