Рішення № 75267068, 03.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року № 810/963/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Автомагістраль» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного господарського штрафу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство «Автомагістраль» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративного господарського штрафу від 27.12.2017 № 025196.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, до судового засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 14.11.2017 о 15 год. 18 хв. на ділянці 69 км а/д М-06 «Київ-Чоп» Житомирської області, відповідно до направлення на перевірку від 13.11.2017 № 017691 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області проведено перевірку транспортного засобу марки SCANIA 114L, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ПП «Автомагістраль» під керуванням водія ОСОБА_1

Під час перевірки посадовими особами управління виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт: управління транспортним засобом при здійсненні вантажних автомобільних перевезень без оформлення документів, а саме: не оформлена індивідуально-контрольна книжка водія, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами перевірки складено акт від 14.11.2017 № 016821, з яким був ознайомлений водій транспортного засобу, що належить ПП «Автомагістраль». ОСОБА_1, жодних зауважень або заперечень щодо проведення перевірки та складання акту не надав.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 27.12.2017 № 025196.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до абз.1 п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Управління Укртрансбезпеки відповідно до покладених повноважень здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту згідно статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки діє відповідно до Положення про Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок № 1567).

Пунктом 2 Порядку № 1567 визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник- фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Пункти 1.2, 1.3 Положення № 340 встановлюють особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 6.1 частини VI Положення № 340, зокрема, визначено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Як слідує з матеріалів справи, перевезення здійснювалося транспортним засобом, що належить ПП «Автомагістраль», повна маса якого більше 3,5 тонн, тому такий транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.

Згідно із пунктом 6.3 Положення № 340 водій, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія згідно додатку 3 Положення.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем не оспорюється факт відсутності індивідуально-контрольної книжки водія транспортного засобу.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - до автомобільних перевізників застосовується адміністративно - господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн).

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно п. 27-29 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно - господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Отже, як вбачається з оскаржуваної позивачем постанови відповідача, фактичною підставою застосування до позивача адміністративно- господарського штрафу стало надання останнім послуг з перевезень вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи те, що зазначений перелік не є вичерпним, а необхідність мати у наявності, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальну контрольну книжку водія прямо передбачена законодавством, підстави для скасування постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно - господарського штрафу від 27.12.2017 № 025196 відсутні.

Аналогічну правову позицію викладено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року К/800/16628/15 у справі №813/5710/14 за позовом Приватного підприємства «Креатех-Захід» до Управління Укртрансінспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу.

Оскільки позивач здійснював 27.12.2017 року перевезення вантажів автомобілем з повною масою понад 3,5 тонни, обов'язковим документом для позивача в даному випадку є протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальна контрольна книжка водія, а встановлення відповідачем їх відсутності під час здійснення позивачем вантажних перевезень є правовою підставою для застосування відповідного адміністративного-господарського штрафу.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 205, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.