Ухвала суду № 75266873, 11.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 641/5553/17

н/п 1-кп/640/257/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

"11" липня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Прокопенко А.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників - адвокатів:

Пономаренко Д.В., Кузьміна Д.В.,Федорова О.В.,

Баранова Т.О., Лазебного Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні вказаних злочинів.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про направлення справи до апеляційного суду з метою визначення підсудності, посилаючись на те, що стороною обвинувачення на підтвердження обвинувачення будуть заявлятися для допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які брали участь у проведенні негласних (слідчих) розшукових дій та до них постановами слідчого застосовано заходи забезпечення безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності даних про особу відповідно до Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". Оскільки відповідно до вимог ст. 6 Закону відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом, вищевказаній постанові слідчого надано гриф секретності зі ступенем секретності "Цілком таємно". Однак, через відсутність доступу до державної таємниці у судді Золотарьової, то суддя позбавлена можливості відповідно до ч.1 ст.352 КПК України перед допитом вказаних свідків встановити відомості про їх осіб. Відтак суддя не має права на доступ до секретної інформації про дійсні дані щодо осіб вказаних свідків. Водночас жоден суддя Київського районного суду м. Харкова не має допуску до державної таємниці. Таким чином, у Київському районному суді м. Харкова неможливо утворити склад суду для судового розгляду обвинувального акту, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України є підставою для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, судді якого мають допуск до державної таємниці.

Враховуючи, що у обвинувачених закінчується запобіжний захід, прокурор також просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені будуть переховуватися від суду та продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується; ще не допитані свідки, тому обвинувачені будуть вчиняти на них тиск за для впливу на їх показання. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже засуджені за аналогічний злочин та в період іспитового строку вчинили новий злочин, також необхідно врахувати тяжкість вчинення злочину. Джерелом отримання доходів у обвинувачених було вчинення інкримінованих злочинних дій, обвинувачені не мають достатніх стійких соціальних зв'язків.

Обвинувачені та їх захисники проти задоволення клопотання щодо зміни підсудності заперечували, зазначили, що справа перебуває на стадії судового розгляду, раніше вже визначалось питання щодо визначення підсудності розгляду справи.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти продовження строку тримання під вартою заперечували, зазначили, що жодні ризики не доведені стороною обвинувачення, ухилятися від суду він не буде, а здійснювати плив на свідків не може, оскільки свідки засекречені, тому необхідно змінити запобіжний захід на домашній арешт. ОСОБА_1 раніше не судимий, має тісні соціальні зв'язки, стан його здоров'я значно погіршився, він хворіє і в СІЗО не надають належну медичну допомогу. Тому необхідно призначити більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, або зменшити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник проти продовження строку тримання під вартою заперечували. Захисник просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки обвинуваченому встановлено важкий діагноз, йому потрібно лікуватися. Якщо ж не буде змінено міру запобіжного заходу, то зобов'язати СІЗО надати обвинуваченому належну медичну допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники проти продовження строку тримання під вартою заперечували, зазначивши, що ризики прокурором не доведені. Можливості впливати на свідків немає. ОСОБА_3 має тісні соціальні зв'язки, має сім'ю.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Лазебний Ю.О. щодо продовження запобіжного заходу заперечували.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Як вбачається з клопотання прокурора, для підтримання державного обвинувачення стороною обвинувачення будуть заявлятися для допиту свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які брали участь у проведенні негласних (слідчих) розшукових дій та до них постановами слідчого застосовано заходи забезпечення безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності даних про особу відповідно до п. "ж" ч. 1 ст. 7, п. "а" ч. 1 ст. 15 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Оскільки відповідно до вимог ст. 6 Закону відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом, вищевказаній постанові слідчого надано гриф секретності зі ступенем секретності "Цілком таємно". Однак, через відсутність доступу до державної таємниці у судді Золотарьової Л.І., то суддя позбавлена можливості відповідно до ч.1 ст.352 КПК України перед допитом вказаних свідків встановити відомості про їх осіб. Відтак суддя не має права на доступ до секретної інформації про дійсні дані щодо осіб вказаних свідків.

Відповідно до положень ч. ч.1, 3 ст.517 КПК України досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності. До участі в такому провадженні допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Суддя, який проводить розгляд кримінального провадження, повинен мати можливість установити особу свідка, особисто дослідити надані докази (у тому числі показання свідка), що відповідає принципу безпосередності дослідження показань, закріпленому ст. 23 КПК України. В іншому разі суддя не зможе бути впевненим, що він приводить до присяги та допитує особу, яка дійсно є свідком у кримінальному провадженні, а це, у свою чергу, може бути підставою для визнання показань такого свідка недопустимим доказом.

Жоден суддя Київського районного суду м. Харкова не має допуску до державної таємниці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Враховуючи, що у Київському районному суді м. Харкова неможливо утворити склад суду для судового розгляду обвинувального акту через вищевказані обставини, беручи до уваги відсутність заборони нормами КПК зміни підсудності на стадії судового розгляду, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України є підставою для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, судді якого мають допуск до державної таємниці.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора щодо звернення до апеляційного суду з приводу вирішення питання щодо зміни підсудності.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Також суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у скоєні вказаного злочину (від 7 до 10 років позбавлення волі); обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачуються у вчиненні злочину, в період відбування іспитового строку, будучи засудженими 09.11.2016 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 332 КК України до 5 років позбавлення волі; у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні постійне офіційне місце роботи та офіційні джерела отримання прибутку, у зв'язку з цим суд проходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів на теперішній час неможливе, ризики, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою, не зменшилися, тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи суд продовжує строк тримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, з правом внесення суми застави, визначеної ухвалою слідчого судді від 27.05.2017 року.

Суд враховує Рішення Європейського суду з прав людини «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, можливість незаконного впливу на свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує (від 7 до 10 років позбавлення волі), не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, беручи до уваги суворість передбаченого покарання за інкримінований злочин у взаємозв'язку з невідбутим покаранням у виді 5-ти років позбавлення волі за попереднім вироком, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.

Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, оскільки суд враховує, що дійсно ОСОБА_1 не судимий, має місце реєстрації, однак вказані обставини не є достатніми для зміни міри запобіжного заходу за наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доводи обвинувачених та захисників є також такими, що не можуть бути на теперішній час взяті до уваги як підстава для зміни запобіжного заходу, оскільки більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. При цьому, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже засуджені за аналогічний злочин, та в період умовного відбування призначеного покарання обвинувачуються у вчиненні аналогічного злочину.

На підставі викладеного, суд проходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи суд продовжує строк тримання обвинувачених під вартою на 60 днів, з правом внесення застави.

Разом з тим, враховуючи надані захисником обвинуваченого ОСОБА_2 відомості щодо стану його здоров'я, тому суд вважає необхідним зобов'язати начальника Державної установи «Харківська установа виконання покарань (27)» повідомити суду відомості щодо стану здоров'я ОСОБА_2; чи потребує він лікування; чи отримує він належну медичну допомогу; чи може за станом здоров'я перебувати в умовах СІЗО.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Звернутись з поданням до апеляційного суду Харківської області щодо вирішення питання про передачу кримінального провадженнями №12016220000000141 за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 332 КК України з Київського районного суду м. Харкова до іншого суду.

Зобов'язати начальника Державної установи «Харківська установа виконання покарань (27)» повідомити суду відомості щодо стану здоров'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; чи потребує він лікування; чи отримує він належну медичну допомогу; чи може за станом здоров'я перебувати в умовах СІЗО.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» продовжити на 60 діб - до 08.09.2018 року включно.

Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.05.2017 року були визначені застави у розмірах: ОСОБА_1 - 128000 (сто двадцять вісім тисяч) грн., ОСОБА_2 - 208000 (двісті вісім тисяч) грн., ОСОБА_3 - 208000 (двісті вісім тисяч) грн., які необхідно внести відповідно на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава, справа №641/5553/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування;

4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченим, що у разі невиконання покладених на них обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Золотарьова