Рішення № 75266716, 06.07.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/195/18

Справа № 760/10608/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кізюн Л.І.

при секретарі Швидченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мар’ясич Андрія Петровича, інспектора роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Подвойського Олександра Івановича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

19 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мар’ясич Андрія Петровича, інспектора роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Подвойського Олександра Івановича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому просить:

визнати протиправними дії інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мар’ясич Андрія Петровича по складанні постанови серії АР № 456976 від 10.06.2017 року;

визнати протиправними дії інспектора роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Подвойського Олександра Івановича по складанні постанови серії АР № 487502 від 10.06.2017 року;

скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 456976 від 10.06.2017 року;

скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 487502 від 10.06.2017 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 10 червня 2017 року о 15 год. 30 хв., на 41 км. а/д Київ - Ковель, керуючи транспортним засобом «MAN TGA 33.400», державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHEUERLE STGK-4531SA» державний номер НОМЕР_2, був зупинений на вимогу інспектора роти № 1 батальйону № 2 УПП в м. Києві ДПП капрала поліції Мар’ясич Андрія Петровича.

Після зупинки транспортного засобу, інспектор підійшов та оглянув його, запитав реєстраційні дані, перевірив справжність посвідчення водія, оглянув автомобіль та повідомив, що він зупинений, за вчинення правопорушення, передбаченого вимогами Кодексу про адміністративні правопорушення. На підтвердження своїх припущень, інспектор вказав рукою, що вантаж, який ним перевозиться, є великогабаритним та перевозиться нібито без належного оформлення, що є, відповідно, порушенням. На будь-які зауваження він не реагував, надалі, як зазначає позивач, він пояснив, що вчиняє усі свої дії, у суворій відповідності з вимогами ПДР України та поставив інспектора до відома, що визначити, чи відповідають габарити вантажу та автомобіля нормам можуть тільки уповноважені співробітники Укртрансбезпеки, що мають відповідні знання/фах та сертифіковане обладнання, однак він їх не прийняв до уваги та підійшовши до автомобіля дістав якусь лінійку у вигляді «рулетки» й почав обмірювати вантаж, разом з конструкцією кузову. Після чого, позивач повідомив інспектору, що будь-які вимірювання чи зважування вантажу або автомобіля - відбуваються у спеціально-відведених місцях, за допомогою спеціально призначених пристроїв, однак це його зовсім не бентежило.

Після чого, інспектором було складено постанову серії АР № 456976 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої вимогами ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення - 510 грн. 00 коп.

Через деякий час, він був повторно зупинений на вимогу поліції, а саме 10 червня 2017 року о 23 год. 15 хв. на 19 км. а/д Київ - Чоп, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_3, був зупинений на вимогу інспектора роти № 9 батальйону № 1 УПП в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Подвойського Олександра Івановича.

Після повторної зупинки поліцією транспортного засобу, інспектор Подвойський О.І. підійшов та оглянув його, запитав реєстраційні дані, перевірив справжність посвідчення водія, оглянув автомобіль та повідомив, що він зупинений, за вчинення правопорушення, передбаченого вимогами Кодексу про адміністративні правопорушення. На підтвердження своїх припущень, інспектор вказав рукою, що вантаж, який ним перевозиться, є великогабаритним та перевозиться нібито без належного оформлення, що є, відповідно, порушенням.

Він одразу ж повідомив інспектора поліції, що його напередодні вже зупиняв капрал поліції Мар’ясич А.П. та відносно нього винесена постанова АР № 456976 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої вимогами ст. 132-1 КУпАП, та особа не може бути притягнута два рази до відповідальності за одне правопорушення, на шо не було надано жодної відповіді.

Після чого, інспектором Подвойським О.І. було складено постанову серії АР № 487502 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої вимогами ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення - 510 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що вказаних порушень він не допускав, тому вважає дії інспекторів поліції Мар’ясич А.П. та Подвойського О.І. протиправними, вказані постанови незаконними, винесені без дотримання вимог чинного законодавства, вимог КУпАП, без фактичного розгляду справи, без з'ясування всіх обставин справи та без дотримання належної процедури.

Таким чином, враховуючи, що він правил дорожнього руху не порушував, враховуючи відсутність будь-яких підстав притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 23 червня 2017 року, було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мар’ясич Андрія Петровича, інспектора роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Подвойського Олександра Івановича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення /а.с.а.с. 17/.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Так, пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із тим, що провадження у даній справі було відкрито до набрання чинності редакції Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року, то вказана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку ,встановленому цим кодексом звернутись до адміністративного суду ,якщо вважає ,що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси , і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням( викликом) сторін.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 01 березня 2018 року розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження /а.с. 53/.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачам було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву, однак відповідачі не подали до суду відзив на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань, тому відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від представника третьої особи Департаменту патрульної поліції надійшли письмові пояснення щодо адміністративного позову, відповідно до яких представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що інспектори поліції при складанні постав про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанови серії АР № 456976 та серії АР № 487502 від 10.06.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП винесені уповноваженою особою з дотриманням правил чинного законодавства, тому, на його думку немає підстав для їх скасування, оскільки доказів, які спростовують факт наявності адміністративних правопорушень позивачем не надано, а доводи позивача є безпідставними /а.с.а.с. 44-47/.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

З матеріалів справи судом встановлено, що інспектором роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капралом поліції Мар’ясич Андрієм Петровичем 10 червня 2017 року була винесена постанова серії АР № 456976 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. /а.с. 7/.

Як вбачається з даних зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, 10 червня 2017 року о 15 год. 30 хв., на 41 км. а/д Київ - Ковель, керуючи транспортним засобом «MAN TGA 33.400», державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHEUERLE STGK-4531SA» державний номер НОМЕР_2, перевозив великогабаритний вантаж без відповідних дозвільних документів, чим порушив п. 22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Також встановлено, що інспектором роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Подвойським Олександром Івановичем 10 червня 2017 року була винесена постанова серії АР № 487502 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. /а.с. 8/.

Як вбачається з даних зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, 10 червня 2017 року о 23 год. 15 хв., за адресою: а/д М-06 Київ - Чоп 19 км., керуючи транспортним засобом «MAN TGA 33.400», державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHEUERLE STGK-4531SA» державний номер НОМЕР_2, перевозив великогабаритний вантаж, а саме комбайн John Deere W650 загальною шириною 3.6 м. без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, чим порушив п. 22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як зазначено вище постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Позивачем заперечується факт вчинення ним порушень, відповідальність за які передбачена ст. 132-1 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 1. 10 ПДР України, габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Згідно п.п. 7 п. 2, п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», місце здійснення габаритно-вагового контролю являється спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

З матеріалів справи встановлено, що висновок про великогабаритність вантажу поліцейським був винесений шляхом огляду автомобіля та вантажу, вимірювання його на місці не пристосованому для проведення відповідних замірів.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду будь-яких доказів на доведення законності складених постанов, не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, не було надано суду не було надано суду заперечень на позов, матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Таким чином судом встановлено що при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач та не надано доказів в спростування доводів позивача.

Позивачем заперечується факт порушення ним п. 22.5 Правил дорожнього руху України, яким встановлені правила дорожнього перевезення вантажів щодо їх габаритів та навантаження на вісь транспортних засобів.

Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Доказів, які б об'єктивно вказували на вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем до суду не надано.

Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Матеріалами справи доводи позивача не спростовуються, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження своєї позиції, викладеної у постановах про накладення адміністративного стягнення у відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Разом з цим, на думку суду позиція відповідачів у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами наявності події та складу адміністративного правопорушення, яке відповідачі вважали встановленими у постановах серії АР № 487502 та серії АР № 487502 від 10 червня 2017 року.

Таким чином, постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 не відповідають вимогам КУпАП, а тому є незаконними і підлягають скасуванню.

Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Відповідно п.п.8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07.11.2015 року, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Разом з тим, оскільки відповідачі діяли в межах своїх повноважень, вимога про визнання дій відповідачів протиправними задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ПДР України, ст.ст. 7, ст. 132-1, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 257, 258, 262, 263, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (в ред. від 03 жовтня 2017 року), суд, -

в и р і ш и в :

Позов позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мар’ясич Андрія Петровича, інспектора роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Подвойського Олександра Івановича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Мар’ясич Андрія Петровича Серії АР № 456976 від 10 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанову інспектора роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Подвойського Олександра Івановича Серії АР № 487502 від 10 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4.

Відповідач: інспектор роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Мар’ясич Андрій Петрович, адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Відповідач: інспектор роти № 9 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенант поліції Подвойський Олександр Іванович, адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Третя особа: Департамент патрульної поліції, ідентифікаційний код 40108646, адреса: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.

Суддя Л.І. Кізюн