Постанова № 75266063, 03.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40971/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5328/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Савицького О.А., -

встановила:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на рішення державного виконавця.

Просила скасувати постанову державного виконавця від 23 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження, оскільки строк пред'явлення виконавчого документу до виконання сплив.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Телявського Анатолія Миколайовича від 23 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 48207905 з примусового виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2010 року в справі № 2-9524/10 за виконавчим листом від 13 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 1 594 687 грн 44 коп.

В апеляційній скарзі Дніпровський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду.

В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, був пред'явлений до виконання поза межами строків встановлених законом.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» 1 592 867 грн 44 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн 00 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 120 грн 00 коп., а всього 1 594 687 грн 44 коп.

13 лютого 2013 року судом видано виконавчий лист.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначила, що виконавчий лист пред'явлено банком до виконання 21 липня 2015 року, тобто поза межами річного строку, передбаченого ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження». Просила визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки стягувачем порушені строки пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно ст. 383 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час подання скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка діяла на час видачі виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Згідно ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 13 лютого 2013 року судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» коштів.

Після повернення державним виконавцем 19 жовтня 2014 року виконавчого листа, на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 139), 21 липня 2015 року банком повторно пред'явлено виконавчий лист до виконання.

23 липня 2015 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Вищенаведені фактичні обставини дають підстави вважати, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривався.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Таким чином, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 25 липня 2015 року винесена державним виконавцем у відповідності до вимог закону.

Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.

В порядку розподілу судових витрат, з ОСОБА_1 на користь Дніпровського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 762 грн 00 коп. (за подання апеляційної скарги).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, ухвала суду від 07 лютого 2018 року постановлена з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києв судовий збір в розмірі 1 762 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: Г.М. Кирилюк

І.М. Рейнарт