Рішення № 75264890, 04.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6761/18

Провадження №: 2-о/755/250/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/6761/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

Представники:

від заявника - ОСОБА_3,

від заінтересованих осіб - Серга Я.М.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просить встановити факт проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою АДРЕСА_1 у період з 21.12.1965 року по 10.10.1975 року.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю заявника та у період з 21.12.1965 року по 10.10.1975 року ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Після зняття з реєстрації ОСОБА_5 виїхала до Узбецької PCP.

Заявник має намір набути громадянство України за територіальним походженням, тому встановлення факту проживання його матері, ОСОБА_5, в період з 21.12.1965 року по 10.10.1975 року на території, яка стала територією України, має юридичне значення для заявника та породжує для нього юридичні наслідки.

В судовому засіданні заявник та представник заявника підтримали заявлені вимоги з підстав зазначених у заяві та відповіді на пояснення, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи ГУ ДМС України в місті Києві Серга Я.М. в судовому засіданні у вирішенні заяви поклався на розсуд суду, надав пояснення викладені в письмових поясненнях, у яких зазначено, що на підтвердження факту проживання матері ОСОБА_5, у м. Києві у період з 21.12.1965 по 10.10.1975 роки, тобто до 24 серпня 1991 року на території України заявник надав лише копію довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА від 28.12.2017р. про реєстрацію місця проживання з 21.12.1965 по 10.10.1975 рр. У своїй заяві жодних інших документів та обґрунтувань на підтвердження даного факту не наводить та не надає, посилається виключно на надану довідку.

Заслухавши пояснення заявника, представника заявника та представника заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5 в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; становлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що в період з 21.12.1965 р. по 10.10.1975 р. ОСОБА_5, громадянка Узбекистану, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тангрикул, Узбецької РСР народився ОСОБА_1, матір'ю якого є ОСОБА_5 (а.с. 6, 7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла (а.с. 9).

Як убачається з посвідки на постійне проживання, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 10-12).

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання ОСОБА_5 на території України, що необхідно для отримання громадянства ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство», особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

З аналізу наведеного слідує, що однією з умов набуття громадянства України за територіальним походженням є факт народження або постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», самого заявника або близького родича.

Порушуючи питання про встановлення факту проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 у період з 21.12.1965 року по 10.10.1975 року заявником надано лише довідку про реєстрацію місця проживання особи.

Однак довідка про місце реєстрації не підтверджує факту постійного проживання ОСОБА_5 за адресою її реєстрації.

Заявник в судовому засіданні пояснив, що його мати жила в Узбекистані та за життя розповідала йому, що в м. Київ вона була направлена по роботі, проте де саме працювала йому не відомо, після смерті матері у своїх родичів він не з'ясовував питання щодо можливої їх обізнаності проживання ОСОБА_5 на Україні, роду її занять, тощо, свідків з будинку АДРЕСА_1 на підтвердження проживання там його матері не має, в архівні установи стосовно розшуку та з'ясування обставин, що мали б значення для справи, він не звертався.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази на підтвердження фактичного постійного проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 у період часу з 21.12.1965 року по 10.10.1975 року, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим заява не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд покладає судові витрати по сплаті судового збору на заявника.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві, про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Заінтересована особа - Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 14-а.

Заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві, місце знаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37768863.

Повне судове рішення складено 09 липня 2018 року.

Суддя Л.М.Виниченко