Ухвала суду № 75264850, 12.07.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2-ар/754/25/18

Справа № 754/15612/16-а

У Х В А Л А

Іменем України

12 липня 2018 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про роз'яснення постанови суду.

В своїй заяві заявник вказує на те, що постановою Деснянського районного суду м.Києва від 28.03.2017 року зобов'язано Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту ЛО УПФУ в м.Києві) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань відповідно довідки Верховного Суду України № 98 від 18.03.2014 року з урахуванням інших витрат починаючи з 15.06.2016 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року вказану постанову залишено без змін. Копії вказаних судових рішень разом з виконавчим листом було направлено до ЛО УПФУ в м.Києві для виконання.

Як зазначає заявник, згідно повідомлень ЛО УПФУ в м.Києві від 26.01.2018 року та ГУ ПФУ в м.Києві від 05.06.2018 року, їй проведено перерахунок пенсії з 15.06.2016 року в розмірі 80 % від заробітної плати державного службовця, включивши до сум заробітної плати, з якої нараховувалась пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення з розрахунку 60 місяців відповідно до даних довідки від 18.03.2014 року № 98.

Заявник не погоджується з вказаними листами та нарахуванням, оскільки вважає, що при перерахунку пенсії ЛО УПФУ в м.Києві керується постановою КМУ від 25.03.2014 року № 112, яка втратила чинність 01.05.2016 року. Крім того, не вбачається жодних підстав для застосування до перерахунку її пенсії законодавства, яке не було чинним на момент призначення пенсії. Оскільки на момент призначення пенсії діяла норма, відповідно до якої розмір виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, розраховувались за бажанням особи за 24 або 60 календарних місяців та відповідно суми виплат ділились на 24 або на 60, при призначенні пенсії в розрахунок для обчислення пенсії бралась довідка № 98 від 18.03.2014 року саме за 24 місяці, а тому перерахунок пенсії має проводитись за 24 календарні місяці роботи.

Посилаючись на викладені обставини, заявник просить роз'яснити постанову Деснянського районного суду м.Києва від 28.03.2017 року в частині здійснення перерахунку пенсії шляхом ділення загальної суми виплат, зазначених в графі «інші виплати» в довідці від 18.03.2014 року № 98 за період з 01.03.2012 року по 28.02.2014 року на 24 місяці.

В судовому засіданні заявник заяву підтримала та просила про її задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 28.03.2017 року зобов'язано ЛО УПФУ в м.Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань відповідно довідки Верховного Суду України № 98 від 18.03.2014 року з урахуванням інших витрат починаючи з 15.06.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року вказану постанову залишено без змін.

Підстави та порядок роз'яснення судового рішення визначені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.

При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Водночас, зі змісту заяви вбачається, що по суті заявник оскаржує дії ЛО УПФУ в м.Києві, вчинені при проведенні перерахунку пенсії під час виконання постанови суду. Оскарження таких дій, а також надання рекомендацій щодо способу і порядку її виконання не передбачено вимогами ст. 254 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судове рішення в даній справі є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз'яснення, резолютивна частина постанови суду повністю узгоджується із вимогами КАС України, в зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205, 248, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України та в порядку, передбаченому ст. 297 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо ухвалу оскаржено не було, протягом 15 днів з моменту її підписання суддею.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд м.Києва.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 липня 2018 року.

Суддя: