Ухвала суду № 75264594, 25.06.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11761/18

провадження № 1-кс/753/3432/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Заболотній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову у визнанні потерпілим по кримінальному провадженню №12016100020005577,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 23.06.2018 р. звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову про відмову у визнанні потерпілим від 26.05.2018 р., винесену у кримінальному провадженні №12016100020005577 від 21.05.2016 року начальником відділенні СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Підгорним М.В.

В обґрунтування вимог скарги зазначив про те, що в провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016100020005577 від 21.05.2016 року, за ознаками злочину,передбаченого ст. 190 ч.1 КК України. Приводом внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, оскільки у квітні 2016 року він звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації його фізичною особою-підприємцем і під час реєстрації йому стало відомо, що невстановлена особа використавши його паспорт, який він втратив в 2008 р., 24.06.2014 р. зареєструвала приватне підприємство «Реотолі» (код СДРІІОУ 33014942), зазначивши його в статусі керівника та власника даного підприємства та здійснює діяльність. В межах вказаного кримінального провадження 25.05.2018 року ним була подана слідчому Дарницького УП ГУНП у м. Києві заява про залучення його у якості потерпілого, відповідно до положень ст. 55 КК України. Однак, начальник відділення слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві Підгорний М.В. своєю постановою від 26.05.2018 року відмовив йому у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12016100020005577. ОСОБА_2 у скарзі вказує, що діями невстановленої особи, яка використала його паспорт під час реєстрації ПП «Реотолі» спричинено моральну та майнову шкоду. За наведених підстав вважає постанову від 26.05.2018 р. незаконною, необґрунтованою, та такою, що порушує конституційні права та законні інтереси скаржника, та просить скасувати оскаржувану постанову та зобов'язати начальника відділення СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Підгорного М.В. залучити його у якості потерпілого та вручити під розписку пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.

В судовому засідання представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 вимоги визначені в скарзі підтримала, просила їх задовольнити, також зазначивши, що оскаржувану постанову ОСОБА_2 отримав лише 15.06.2018 р., а тому, просить поновити строк для подачі скарги.

Начальник відділення СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Підгорний М.В. в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, матеріали кримінального провадження № 12016100020005577 від 21.05.2016 року на вимогу суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Приписом ч.1 ст. 24 КПК України гарантовано право кожному на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Отже, дану скаргу подано належною особою, у строки, передбачені КПК України.

Також встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016100020005577 від 21.05.2016 року, за ознаками злочину,передбаченого ст. 190 ч.1 КК України. Приводом внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, оскільки у квітні 2016 року він звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації його фізичною особою-підприємцем і під час реєстрації йому стало відомо, що невстановлена особа використавши його паспорт, який він втратив в 2008 р., 24.06.2014 р. зареєструвала приватне підприємство «Реотолі» (код СДРІІОУ 33014942), зазначивши його в статусі керівника та власника даного підприємства та здійснює діяльність. (а.с. 5)

В межах вказаного кримінального провадження 25.05.2018 року ОСОБА_2 була подана слідчому Дарницького УП ГУНП у м. Києві заява про залучення його у якості потерпілого, відповідно до положень ст. 55 КК України. (а.с.6)

26.05.2018 р. начальником відділення СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Підгорним М.В. винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016100020005577, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. (а.с. 8-9)

Виносячи вказану постанову начальник відділення СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Підгорний М.В. виходив з того, що відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим. Крім того, злочин, передбачений ст. 358 КК України відновиться до злочинів проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян і злочинів проти журналістів.

З таким висновком погодитись не є за можливе виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, ч. 3 ст. 55 КПК України передбачено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Разом з тим, ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або якщо особі кримінальним правопорушенням завдана шкода.

У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Дослідивши постанову про відмову у визнанні потерпілим від 26.05.2018 року на предмет її обґрунтованості, слідчий суддя приходить до висновку, що окрім посилання на положення ст. 55 КПК України та 23 ЦК України, начальником відділення СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Підгорним М.В. зроблено загальне посилання на відсутність у матеріалах провадження даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 було завдано шкоди, однак на підтвердження такого свого висновку не навів та не послався, які саме матеріали досудового розслідування дають підстави прийти до такого висновку, які слідчі дії були ним проведені, та у сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 не було завдано шкоди.

Крім того, в даному випадку слід врахувати також і те, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні стали відомості, з заяви ОСОБА_2, що невстановлені особи, незаконно заволодівши його паспортом, зареєстрували на нього приватне підприємство шляхом підроблення реєстраційних документів.

Отже, є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 в межах кримінального провадження може здобути статус потерпілої особи. При цьому слідчий формально розглянув подану заяву, вказаних обставин не врахував, та постановив невмотивоване рішення.

З урахуванням вищезазначеного та з огляду на те, що слідчий у судове засідання не з'явився, матеріали кримінального провадження та доказів на спростовування доводів викладених у скарзі не надав, викладені у скарзі ОСОБА_2 фактичні обставини справи, дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що вимоги скарги є обґрунтованими, доведеними, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22,24,24, 55,11,303-307, 309, 372, 376 слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову від 26.05.2018 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12016100020005577 від 21.05.2016 року.

Зобов'язати начальника відділення СВ Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві Підгорного М.В. визнати ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні №12016100020005577 від 21.05.2016 року, вручити йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: