Рішення № 75264114, 11.07.2018, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/384/18

Провадження № 2/710/366/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Бараненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу

за позовом органу опіки та піклування Лип'янської сільської ради в інтересах ОСОБА_1

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - служба в справах дітей Шполянської районної державної адміністрації

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 до суду надійшов даний позов, в якому орган опіки та піклування Лип'янської сільської ради просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносно їх малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі ? від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь фізичної особи або установи, яка в подальшому буде утримувати дитину.

Свій позов позивач мотивує тим, що ОСОБА_3 є матір'ю малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_2 є батьком дитини. Громадянка ОСОБА_3 з 2009 року зареєстрована та проживала на території с. Лип'янка Шполянського району, разом зі своїм сином та співмешканцем ОСОБА_2 в приватному будинку. ОСОБА_3 за місцем проживання в с. Лип'янка характеризується негативно. 19.02.2017 в результаті чергової сварки ОСОБА_3 зібравши речі, залишила сина з батьком ОСОБА_4 та виїхала до с. Петроострів, Новомиргородського району, Кіровоградської області, де проживає і в даний час. З 19.02.2017 ОСОБА_3 не цікавиться життям сина, не допомагає матеріально, не піклується про його стан здоров'я, фізичний та духовний розвиток, жодного разу не відвідала сина. Умов для проживання та забезпечення дитини ОСОБА_3 не має, власне житло та інше майно відсутнє. ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1. На даний час ніде не працює, підсобного господарства не утримує, присадибну земельну ділянку не обробляє, вживає алкоголь, палить, коштів на утримання дитини не має. В будинку, де проживають хлопчик з батьком, часто перебувають сторонні особи, які з відповідачем вживають алкоголь. Малолітній ОСОБА_1 навчається у 3 класі Лип'янської загальноосвітньої школи I-III, на даний час проживає у своєї тітки ОСОБА_5. Зважаючи на те, що батьки ОСОБА_1 не піклуються про свою дитину, не створюють належні умови для її проживання і розвитку та ухиляються від виконання батьківських обов'язків, позивач подав позов до суду в інтересах ОСОБА_1

В судове засідання представник органу опіки та піклування Лип'янської сільської ради не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вказав що позовні вимоги підтримує.

В судове засідання представник органу опіки та піклування Шполянської районної державної адміністрації не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вказав що позовні вимоги підтримує.

Відповідачі в судове засідання в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, надали заяви про те що позов визнають та просять розглядати справу без їх участі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 25.04.2018 відкрито провадження по справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 21.06.2018 закрите підготовче засідання.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 6, батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24.09.2009, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області (а.с.10).

Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому будинку/приміщенні осіб №147 від 14.02.2018, виданої виконавчим комітетом Лип'янської сільської ради Шполянського району Черкаської області, до складу сім'ї/зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1, входять власник ОСОБА_6 (помер), мешканець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с.13).

Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому будинку/приміщенні осіб №92 від 08.02.2018, виданої Петроострівською сільською радою, Новомиргородського району, Кіровоградської області, ОСОБА_7 до складу сім'ї/зареєстрованих за адресою АДРЕСА_2, входять власник ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, співмешканка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, сестра власника ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8. (а.с.14).

Згідно з актами обстеження матеріально побутових умов сім'ї від 15.08.2017, 22.01.2018, 08.02.2018, 06.03.2018, за адресою АДРЕСА_1, в будинку брудно, умов для проживання малолітньої дитини немає, сім'я не забезпечена запасами продуктів, взимку в будинку холодно. З моменту проживання ОСОБА_1 з тіткою ОСОБА_5, а саме з 21.01.2018 житлові умови дитини покращились: ОСОБА_1 забезпечений власним ліжком, чистою постіллю, одягом та продуктами харчування. Зі слів вчителя дитина завжди охайна, радісна, вчасно виконує домашнє завдання, покращилась і поведінка дитини (а.с.15,18,23,29).

30.01.2018 Лип'янською загальноосвітньою школою I-III ст. була видана довідка про те, що ОСОБА_1 дійсно навчається в 3 класі Лип'янської загальноосвітньої школи I-III ст. (а.с. 21).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Петроострівської сільської ради Новомиргородського району, Кіровоградської області, в ОСОБА_3 на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району, Кіровоградської області, власний житловий будинок та майно відсутнє (а.с. 16).

Згідно з характеристикою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, виданою сільським головою Лип'янської сільської ради Іщенком С.Ю., ОСОБА_2 ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, участі у вихованні дитини не приймає. Син, ОСОБА_1, тимчасово проживає у тітки ОСОБА_5 (а.с. 17).

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 23.01.2018, необхідно тимчасово влаштувати дитину, яка залишилася без батьківського піклування, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сім'ю тітки ОСОБА_5, яка проживає в с. Лип’янка, Шполянського району (а.с.19).

26.09.2017 Лип'янська сільська рада Шполянського району Черкаської області подала клопотання до Шполянського відділення поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за невиконання ними батьківських обов'язків відносно свого сина ОСОБА_1 (а.с. 20).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Лип'янської сільської ради Шполянського району Черкаської області №15 від 16.03.2017 було вирішено клопотати перед службою у справах дітей Шполянської РДА про поставлення на облік дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка потрапила в складні життєві обставини у зв'язку з невиконанням батьківських обов'язків (а.с.25).

Відповідно до довідки від 16.03.2017 №15 про стан виховання дитини в сім'ї ОСОБА_2, фахівцем з соціальної роботи ОСОБА_10 було запропоновано клопотати перед службою у справах дітей Шполянської РДА про поставлення на облік дитини ОСОБА_1, який потрапив в складні життєві обставини (а.с. 26).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Лип'янської сільської ради №44 від 16.08.2017 вирішенозобов'язати ОСОБА_2 в термін до 31.08.2017 навести належний санітарний стан у будинку, створити задовільні умови для проживання та виховання сина (а.с.27).

Відповідно до довідки від 16.08.2018 №44 про стан виховання та забезпечення дитини в сім'ї ОСОБА_2, фахівцем з соціальної роботи ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_2 вихованням та забезпеченням дитини не займається, мати ОСОБА_3, за період її відсутності, допомоги не надає (а.с. 28).

16.08.2017 комісія в складі Іщенка С.Ю., ОСОБА_10, ОСОБА_11 провела обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та надала пропозиції ОСОБА_2, в разі невиконання яких комісія зобов'язалась клопотати про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності (а.с. 30).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Лип'янської сільської ради №5 від 22.01.2018 вирішено позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_1 (а.с. 31).

Відповідно до повідомлення сільського голови Лип'янської сільської ради №9/02-05 від 22.01.2018 до начальника служби у справах дітей Шполянської РДА, було вирішено готувати позовну заяву та висновок органу опіки і піклування про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 (а.с. 33).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 (а.с.5-7).

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені вище фактичні дані свідчать про безпричинне, свідоме ухилення відповідачів від виконання своїх обов'язків повихованню малолітньої дитини, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.п.15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24.02.1995, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві".

Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).

Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (справа "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (справа "Скоццарі та Дж'юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитини від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я (див. справи "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, від 26.10.2006 і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21.06.2007 ).

З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21.06.2006; згадані вище рішення у справі "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).

Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 08.01.2002; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20.03.2007; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8.01.2007). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62, і Хазе, п. 97).

Згідно з наданими доказами та поясненнями позивача суд приходить до висновку, що відповідачі дійсно ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а тому суд вважає, що відповідачі свідомо нехтують своїми батьківськими обов'язками і не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклуються про стан її здоров'я, хоча б мали це робити, тобто по своїй вині ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, не збільшив або не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Таким чином, з метою захисту прав і інтересів малолітніх дітей, суд вважає, що позбавлення відповідачів батьківських прав буде вчинене в інтересах ОСОБА_1.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01.07.2018 становить 1944 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що відповідачі не надали доказів щодо їх непрацездатності, наявності інших утриманців, а тому суд задовольняє позов і стягує з відповідачів аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідачів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття ОСОБА_1, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9.

Аліменти стягувати на користь фізичної особи або установи, яка в подальшому буде утримувати дітей.

Аліменти стягувати на користь фізичної особи або установи, яка в подальшому буде утримувати дітей.

З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідачів за один місяць підлягає негайному виконанню, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позов задовольняється, суд стягує з відповідачів судовий збір в розмірі 2819,20 грн. на користь держави.

На підставі ст. 60 ЦК України, п.2 ч.1 ст. 164, ст. ст. 164, 165, 166,179, 180-182, 191 СК України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку с. Петроострів, Новомиргородського району, Черкаської області, що проживає по АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Новомиргородським РВ ГУМВС України в Кіровоградській області 05.02.2002, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші відомості про особу суду невідомі, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Лип’янка, Шполянського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 10.11.1999, інші відомості про особу суду невідомі, батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Петроострів, Новомиргородського району, Черкаської області, що проживає по АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Новомиргородським РВ ГУМВС України в Кіровоградській області 05.02.2002, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші дані про особу суду невідомі, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідачів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття ОСОБА_1, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь фізичної особи або установи, яка в подальшому буде утримувати дитину.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Лип’янка, Шполянського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 10.11.1999, інші відомості про особу суду невідомі, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідачів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття ОСОБА_1, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь фізичної особи або установи, яка в подальшому буде утримувати дитину.

Стягнення аліментів розпочати з часу звернення позивача до суду, тобто з 02.04.2018.

Рішення в частині стягнення з відповідачів аліментів за один місяць в розмірі ? з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Петроострів, Новомиргородського району, Черкаської області, що проживає по АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Новомиргородським РВ ГУМВС України в Кіровоградській області 05.02.2002, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Лип’янка, Шполянського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 10.11.1999, інші відомості про особу невідомі, судовий збір в розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання до Шполянського районного суду Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.184 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та згідно ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішеннямсуду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Суддя Шполянського

районного суду Н.П. Побережна