Рішення № 7526280, 08.08.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2006 р. Справа № 4/242-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" м. Херсон

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Цареводар" м.Херсон

про стягнення 14.290грн.60коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Ващук М.В.

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму товарного кредиту 11 598 грн. 25 коп., 3 % річних у розмірі 579 грн. 90 коп., інфляційних втрат 2 112 грн. 45 коп. посилаючись на невиконання ним розрахунків за отримані нафтопродукти відповідно до договору поставки нафтопродуктів № 11 від 01.09.2005 р.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скаристався і в засідання суду не прибув, відзив на позов і витребувані судом документи не надіслав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою зазначеною в довідці головного управління статистики у Херсонській області № 13-07-435 від 29.05.2006року.

          За таких підстав відповідно до ст.75 ГПК України справа підлягає розгляду без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору, оскільки подальше відкладення справи призведе до порушення строку вирішення спору.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

          01.09.2005року між ТОВ „Нафтотранссервіс” (позивач) та СТОВ “Цареводар” (відповідач по справі) було укладено генеральний договір № 11 на поставку нафтопродуктів.

          Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов’язався поставити відповідачу нафтопродукти у кількості, асортименті та у строки, що визначені у додаткових угодах і специфікаціях які є невід’ємними частинами договору поставки.

          Специфікаціями від 1.11.2005року,10.11.2005року, 17.11.2005року передбачено обов’язок позивача поставити відповідачеві дизельне пальне в кількості 14645 літрів на загальну суму 47353грн.10коп. та обов’язок відповідача сплатити грошову суму за отримане дизельне пальне в строки зазначені в специфікаціях.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином виконав умови договору поставки нафтопродуктів від 01.09.2005року з урахуванням специфікацій . Так, за довіреністю ЯЛЕ №529216 від 11.11.2005р. (строк дії якої визначений до 30.11.2005р.) представником СТОВ "Цареводар" отримано дизпаливо за накладними: видаткова накладна РН-1560 від 01.11.2005р - 4905л дизпалива на суму 16186,50грн.; №РН -1598 від 10.11.2005р. - 4835л дизпалива на суму 15568,70грн.; №РН-1621 від 17.11.2005р. - 4905л на суму 15597,90грн.

Таким чином за договором поставки нафтопродуктів від 01.09.2005р. СТОВ "Цареводар" отримало від постачальника "ТОВ "Нафтотранссервіс" дизельне пальне в кількості 14645л на загальну суму 47353грн.10коп. Але обов'язок сплатити вартість пального відповідачем не виконано.

01.06.2006року господарським судом Херсонської області ухвалено рішення по справі №1/159-06 яким з відповідача на користь позивача стягнено основний борг у сумі 47353грн.10коп. який виник на підставі договору №11 від 01.09.2005року

Відповідно до п. 5.5 договору поставки нафтопродуктів від 01.09.2005року у разі несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець повинен сплатити постачальнику за користування грошовими коштами суму товарного кредиту з розрахунку: сума товарного кредиту = (прострочена сума заборгованості х 60% : 365 днів) х кількість прострочених днів.          

Частиною 3 ст. 198 Господарського Кодексу України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

          Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Статтею 1057 ЦК України встановлено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 694 ЦК України сторони в договорі купівлі-продажу можуть передбачити продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Таким чином, договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

          Згідно п. 1.11.2 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” товарний кредит –це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

          Позивач та відповідач, укладаючи договір від 01.09.2005року погодили, що у випадку прострочення платежу за отриманий товар, відповідач повинен сплатити відсотки за користування грошовими коштами у вигляді товарного кредиту, що не суперечить вимогам закону.

          Сума відсотків за товарним кредитом за період з 28.11.2005 року по 26.04.2006року згідно з розрахунком позивача складає 11598грн.25коп.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Таким чином, відповідно до зазначеної норми права відповідач, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити позивачу 3% річних в сумі 579грн.90коп. та інфляційні втрати в сумі 2112грн.45коп.

          З урахуванням викладеного, оскільки відповідач не надав доказів перерахування суми позову, або будь-яких заперечень проти позову, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

          В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

                     В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

          2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Цареводар" м.Херсон вул.Декабристів № 17 кв. 18 код 31759680 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" м. Херсон вул. Жовтневої революції № 3 р/р 260091994 в ХФ КБ Укрсоцбанк, МФО 352015 код 30245835 - 11.598грн.25коп. за користування товарним кредитом, 579грн.90коп. - 3 % річних, 2.112грн.45коп. втрат від інфляції, 142грн.91коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                    Суддя З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до

                                                                                ст. 84 ГПК України 09.08.2006року.