Ухвала суду № 75262468, 12.07.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1396/18

провадження №1-кп/619/327/18

УХВАЛА

12 липня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Носачової І.В.

прокурора - Филипюка О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018220280000247 від 18.02.2018 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за фактом скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220280000247 від 18.02.2018.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи наявністю існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховуючи, що обвинуваченим вчинено новий злочин у період звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.

Обвинувачений у судовому засіданні заявив, що вину у скоєнні злочинів визнає, однак, заперечує проти клопотання, зазначивши, що він постійно без реєстрації місця проживання проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, працює, однак офіційно не працевлаштований, обвинувального акту та судових повісток не отримував, від явки до суду не ухилявся.

Заслухавши клопотання прокурора та думку обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

У підготовчі судові засідання, які призначалися на 17.05.2018, 13.06.2018 обвинувачений не з’явився, причину неявки суду не повідомив, за місцем проживання, зазначеним в обвинувальному акті: АДРЕСА_1, фактично не проживав, про що мається рапорт о/у Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, у зв’язку з чим, ухвалою суду від 13.06.2018 був оголошений у розшук.

Як вбачається з доданого реєстру матеріалів досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

З контексту ст.177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 12.06.2017 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки і обвинувачується у вчиненні злочину в грудні 2017 року та 16.02.2018, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, відсутні докази про наявність у ОСОБА_1 законних джерел заробітку, постійного місця роботи, не надано доказів наявності у нього міцних соціальних зв’язків, які б могли гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов’язків щодо явки до суду. Крім того, обвинувачений ухилявся від суду, у зв’язку з чим, був оголошений у розшук.

У п.36 рішення «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.05.2010 року Європейський Суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.

Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 35240грн (1762,00грн х 20 = 35240).

Відповідно до ч.2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю, в т.ч., потерпілого.

Враховуючи положення ст.325 КПК України, відсутність даних про належне повідомлення потерпілих, суд відкладає судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 314, 315, 392 КПК України, суд –

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Взяти під варту ОСОБА_1 негайно в залі суду.

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)».

Визначити суму застави у розмірі 35240,00грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 негайно повідомити близького родича обвинуваченого ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 12 вересня 2018 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя І. М. Нечипоренко