Постанова № 75261523, 10.07.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 682/2008/16-ц

Провадження № 22-ц/792/943/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач),

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю : позивача, його представника

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/2008/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року в складі судді Мацюка Ю.І. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги, щодо предмета спору, - ОСОБА_6, Славутська міська рада Хмельницької області, ОСОБА_7 про встановлення постійного земельного сервітуту, зобов’язання до вчинення дій.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В серпні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про встановлення постійного земельного сервітуту, в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що він, та його рідний брат ОСОБА_5, є власниками по 1/2 частині житлового будинку з надвірними будівлями № 88 по вулиці Козацькій, в місті Славута Хмельницької області, який знаходиться на відстані 28,3 м. від вулиці, та мав проїзд до вказаного будинку довжиною 28,3 м., шириною 3,94 м., загальною площею 111,5 кв.м. Позивач зазначав, що цим проїздом користувалися, як власники житлового будинку № 88 по вулиці Козацька в місті Славута Хмельницької області, так і власники житлового будинку № 90 по вулиці Козацька в місті Славута Хмельницької області. В червні 2016 року позивачу стало відомо, про те, що ОСОБА_4 приватизувала земельну ділянку, яка використовувалась для проїзду між вказаними будинками та встановила на ній огорожу, чим спричинила йому та його брату перешкоди у проїзді до їхнього житлового будинку. Тому, позивач після збільшення позовних вимог просив встановити право на безоплатне, безстрокове користування земельною ділянкою ( сервітут), в якості проїзду з вулиці Козацька до належного йому будинку, з надвірними будівлями, шириною 3,94 м., довжиною 28,30 м. загальною площею 111,5 кв.м., приватизованою ОСОБА_8 відповідно до державного акту на право власності на 28.072009, власником якої є ОСОБА_4 та зобов’язати ОСОБА_4 відновити становище, яке існувало до порушення нею земельного законодавства, шляхом знесення, спорудженої нею на території проїзду огорожі.

Відповідно до ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року було вирішено допустити до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року позов задоволено, встановлено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, земельний сервітут на безстрокове безоплатне право проїзду з дороги по вулиці Козацька в місті Славута Хмельницької області до будинку № 88 по вулиці Козацька в місті

_________________

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_9 Провадження № 22-ц/792/943/18

Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 10

ОСОБА_10 області, через земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:01:004:0090, яка розташована в місті Славута по вулиці Козацька, 90/1 Хмельницької області, та перебуває у власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2.

Зобов’язано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, перемістити паркан з проїзду до будинку № 88, по вулиці Козацька в місті Славута Хмельницької області через земельну ділянку з кадастровим номером 6810600000:01:004:0090, розташовану по вулиці Козацька, 90/1 Хмельницької області.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

ОСОБА_4 не погодилася з таким рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, посилалася на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначає, що позивачем не було взагалі ніяк аргументовано необхідність встановлення земельного сервітуту, пояснення позивача, що нею було обмежено його права на користування належною йому власністю ніяк не були підтвердженні в ході розгляду справи. Судом не було прийнято до уваги висновок експерта № 02-102/17, згідно якого встановлено, що земельна ділянка, яка належить їй відповідно до Державного акту фактично виявилася меншою ніж є насправді і це підтверджує, що вона ніяким чином не могла здійснити захват неналежної їй частини землі за рахунок проїзду. Також, судом не перевірено чи не відбулося зменшення проїзду за рахунок захвату землі з боку інших сусідів, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Крім того, на думку апелянта, судом не враховано можливість задоволення потреб позивача в інший спосіб, не визначено конкретно обсяг прав позивача щодо її власної земельної ділянки, не обґрунтовано, чому використання її земельної ділянки має відбуватися постійно і на безоплатній основі, не визначено конкретно які саме дії вона має здійснити по переміщенню паркану і на яку відстань.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_4 просила скасувати рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_13 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначав, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки між будинками, які розташовані за адресами вул. Козацька, 88 та вул. Козацька, 90/1, завжди був проїзд, який перебував в загальному користуванні, що було підтверджено викопіюванням з генерального плану забудови міста ОСОБА_10. Відповідно до зібраного кадастрового плану фактичного використання земельних ділянок № 86, № 90/1, № 88 по вулиці Козацька в місті Славута, що є проїздом до будинку № 88, встановлена огорожа, яка зменшила ширину проїзду на 2,26 м., чим порушила протипожежні вимоги, тому встановлення земельного сервітут для проходу, проїзду до земельної ділянки ОСОБА_5 є необхідним. Позивач неодноразово пропонував ОСОБА_4 укласти договір у добровільному порядку на право земельного сервітут, однак вона відмовилася.

Славутська міська рада надіслала повідомлення, що при розгляді даної справи вони покладаються на думку суду.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 14 липня 2009 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, кожний по ? частині, є власниками житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться по вул. Козацькій, 88 в м. Славута Хмельницької області.

Рішенням Славутської міської ради Хмельницької області № 7.1-9/2016 від 01 липня 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з наступною передачею земельної ділянки площею до 1000 кв.м. по вулиці Козацька, 88 в місті Славута Хмельницької області безоплатно у власність.

Рішення ХХ сесії п’ятого скликання Славутської міської ради Хмельницької області «Про земельні питання» № 10.5-20/2008 від 20 червня 2008 року, земельна ділянка площею 471 кв.м. по вулиці Козацька, 90/1 в місті Славута Хмельницької області була передана громадянці ОСОБА_14 у власність згідно технічної документації земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 18 лютого 2009 року їй було видано Державний акт про право власності на дану земельну ділянку.

Згідно договору міни земельних ділянок від 04 квітня 2009 року, посвідченого нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснили обмін земельними ділянками за адресами місто Славута вулиця Чкалова, 59 Хмельницької області, та місто Славута вулиця Козацька, 90/1 Хмельницької області.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Славутського міського нотаріального округу Хмельницької області, за реєстровим № 1743, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:01:004:0090 площею 0,0592 га., що в місті Славута по вулиці Козацька, 90/1 Хмельницької області.

Як вбачається з Плану зареєстрованого кварталу № 50, розробленого Шепетівським міжміським бюро технічної інвентаризації, до приватизації земельної ділянки по вул. Козацькій № 90/1 в м.Славута з вул. Козацької до домоволодіння № 88 між земельними ділянками по вул. Козацькій в м. Славута № 86 та № 90/1 значиться проїзд та земельна ділянка загального користування, шириною 3.94 м., що відповідає протипожежним вимогам згідно ДБН.

Межі земельної ділянки по вулиці Козацька, 88 в місті Славута Хмельницької області, які перейшли до позивача ОСОБА_5 на праві користування, проходять між буквами Г-Р-С-Т-У-П-Н-О-Г позначеними на копії Плану забудованого кварталу № 50. Двір позначений на Плані буквами Г-Д-Е-Ж-З-К-Л-М-П-У-Т-С-Р-Г-Д є двором загального користування між власниками житлових будівель, що розташовані на ділянках № 86 та № 88. Прохід позначений на Плані буквами А-Г-В-Б-А є проходом загального користування між власниками ділянок № 88 та № 59 по вулиці Чкалова в місті Славута Хмельницької області. Використовувати земельні ділянки необхідно до зазначених меж.

При приватизації земельної ділянки по вул. Козацькій 90/1 в м. Славута ширину проїзду було зменшено до 2.26 м. та відповідач ОСОБА_4 встановила огорожу, що призвело до зменшення ширину проїзду.

Відповідно до від листа від 04 липня 2016 року, виданого уповноваженою особою виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, щодо загородження земельної ділянки суміжним землевласником встановлено, що земельна ділянка по вулиці Козацька, 90/1 в місті Славута Хмельницької області, належить ОСОБА_14 відповідно до державного акта на право власності від 28 липня 2009 року. Загородження вказаної земельної ділянки здійснено в межах чинного законодавства. З метою врегулювання прав та інтересів на проїзд до свого житлового будинку, господарських будівель та споруд, ОСОБА_5 має право встановити земельний сервітут на право проходу, проїзду до своєї земельної ділянки.

Також як вбачається з матеріалів справи і Плану зареєстрованого кварталу № 50 існує лише один проїзд та прохід до домоволодіння по вул. Козацькій, 88 в м. Славута між земельними ділянками по вул. Козацькій в м. Славута № 86 та № 90/1, інших проїздів і проходів до даного домолодіння немає і саме цим проїздом і проходом мають користуватись власники домоволодіння по вул. Козацькій, 88 в м. Славута.

За висновком судової земельно-технічної експертизи на земельній ділянці між будинками № 86 та № 90/1 по вул. Козацькій в м. Славута, що є проїздом до будинку № 88 по цій же вулиці, встановлена огорожа, яка зменшила ширину проїзду до 2.26 м. що не відповідає протипожежним вимогам згідно норм ДБН. Постійний сервітут на земельну ділянку для проїзду шириною не менше 3,5 м. з дорого по вул. Козацька в м. Славута до будинку № 88 через земельну ділянку ОСОБА_4 по вул. Козацька 90/1 в м. Славута можливо встановити у відповідності до Земельного кодексу України.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, правовстановлюючими документами, висновком експерта та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст..401-404 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Як вбачається ст.ст. 98-100 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення такого земельного сервітуту як право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

У відповідності до п. 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16 квітня 2004 року зі змінами, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне господарське використання своєї земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Отже, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Крім того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється.

Сторонами не досягнуто домовленості щодо встановлення земельного сервітуту.

Як вбачається з матеріалів справи, висновку експерта задоволення потреб землекористувачів земельної ділянки по вул. Козацькій, 88 в м. Славута для ефективного її використання неможливо в інший спосіб, ніж встановлення земельного сервітуту на безстроковий безоплатний проїзд з дороги по вул. Козацькій до будинку № 88 через земельну ділянку, яка належить відповідачу ОСОБА_4, та зобов’язання ОСОБА_4 перемістити огорожу для здійснення проїзду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не були взагалі не аргументовано необхідність встановлення земельного сервітуту, пояснення позивача, що нею було обмежено його права на користування належною йому власністю ніяк не були підтвердженні в ході розгляду справи, що вона ніяким чином не могла здійснити захват неналежної їй частини землі за рахунок проїзду, не перевірено чи не відбулося зменшення проїзду за рахунок захвату землі з боку інших сусідів, не враховано можливість задоволення потреб позивача в інший спосіб, не визначено конкретно які саме дії вона має здійснити по переміщенню паркану і на яку відстань слід відхилити.

Вказані доводи апелянта спростовуються дослідженими матеріалами справи, доказами та висновком експерта.

Зі здобутих та наданих судом доказів не вбачається, що можливий інший спосіб задоволення потреб позивача щодо користування його земельною ділянкою, ніж встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача, навпаки як видно з плану забудови кварталу проїзд та прохід до домоволодіння по вул. Козацькій, 88 з дороги існує лише між домоволодіннями по вул. Козацькій №№ 86 та 90/1.

Зменшення ширини проїзду робить неможливим проїзд власників домоволодіння по вул. Козацькій, 88 з дороги до свого домоволодіння, що є порушенням прав позивача в розумінні норм Земельного кодексу України на користування своєю земельною ділянкою. Крім того це є порушенням і норм протипожежної безпеки відповідно до норм ДБН. Отже вказані обставини спростовують твердження апелянта про недоведеність позивачем порушення його прав та необхідності встановлення земельного сервітуту.

При цьому за висновком експерта зменшення ширини проїзду стало саме через встановлення паркану і як видно з фотографій, кадастрового плату, аерофотозйомки розмір проїзду зменшився саме за рахунок паркану, встановленого відповідачем, оскільки межа та паркан між домоволодіннями по вул. Козацькій, 86 та 88 не змінювались, що підтвердив в судовому засіданні і позивач. А відстань, на яку має бути переміщений паркан відповідач має відповідати нормам ДБН, які визначені в експертизі з таким розрахунком, щоб ширина проїзду складала 3,5 м., як це вказано у висновку експерта.

Не ставлять під сумнів висновки суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

Крім того в судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_6 подали до суду заяву про стягнення з відповідача на їх користь 4000 грн. судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_13, яку останній їм надавав в ході розгляду апеляційної скарги відповідача апеляційним судом.

При цьому до суду було надано договір про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_13 вказаним особам та ордер на повноваження адвоката як представника, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», детальний опис робіт, які були виконані адвокатом при наданні професійну правничу допомогу в апеляційному суді та квитанції про оплату послуг адвоката в сумі 4000 грн. спільно ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Згідно ст.ст. 133, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково.

Як вбачається з розрахунку виконаної та оплаченої правової допомоги в апеляційному суді адвокатом ОСОБА_13 до даного розрахунку помилково було одночасно включено витрати на ведення справи в апеляційному суді та участь в розгляді справи в апеляційному суді в сумі відповідно 550 грн. та 650 грн., що фактично є тотожними поняттями. Крім того участь в розгляді справи адвокатом визначив одну годину і відповідно з цього часу розрахував оплату, однак судове засідання апеляційного суду відбувалось не одну годину, а 30 хвили, отже стягненню підлягає ? від оплати послуг за участь в розгляді справи в апеляційному суді, тобто 325 грн., а витрати за ведення справи в сумі 550 грн. взагалі стягненню не підлягають.

Також адвокат безпідставно включив в розрахунок виконаної роботи витрати на проїзд до апеляційного суду його і його довірителя ОСОБА_5 в сумі 280 грн., оскільки згідно ст. 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, несуть сторони, та витрати на ознайомлення з рішенням апеляційного суду в сумі 180, яке ще не було ухвалено, а тому вказані витрати не можуть бути стягнуті з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді по 1332,5 грн. кожному, а в решті їх заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 судові витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді по 1332,5 грн. кожному.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді : (підпис) ОСОБА_1

(підпис) ОСОБА_3

(підпис) ОСОБА_2

Згідно з оригіналом ОСОБА_1