Рішення № 7526120, 01.08.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" серпня 2006 р. Справа № 4/248-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Друзяк К.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" м. Херсон

до фермерського господарства "Океан" с. Олександрівка Каланчацького району Херсонської області

про стягнення 56 854 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Смолієнко О.В., представник, дов. № 310/13 від 26.07.2006 р.,

від відповідача - не з'явився

                                         в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 50.400грн.00коп., перерахованих йому в якості попередньої оплати за рис сирець відповідно до умов договору від 06.10.2005року, а також просить стягнути 6.454грн.00коп. пені за порушення строків передачі товару.

          Присутній в засіданні суду 26.07.2006року представник відповідача позовні вимоги не визнавав та посилався на те, що відповідно до умов договору позивач зобов'язався сам отримати товар на складі відповідача за його повідомленням про готовність товару до відвантаження. Він також посилався на те, що він не отримував ухвалу суду про порушення справи і надасть докази надіслання позивачеві повідомлення про готовність товару до відвантаження та інші докази по справі, для чого просив надати йому час.

Посилання відповідача на неотримання ухвали про порушення справи спростовується матеріалами справи, відповідно до яких (арк.спр.18) ухвала про порушення справи від 07.07.2006року отримана представником відповідача Ковальчук 18.07.2006року, що підтверджується поштовим повідомленням .

          Незважаючи на це, судом в засіданні 26.07.2006 року оголошувалася перерва до 01.08.2006року та надавалася можливість відповідачу надати належні докази на підтвердження відзиву на позов.

          Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду 01.08.2006року не з'явився, документів на підтвердження викладених у відзиві обставин не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи в засіданні 26.07.2006року.

          За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

          06 жовтня 2005року між позивачем та відповідачем укладено договір №10/57, згідно з яким відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти на викладених в договорі умовах рис сирець в кількості 42 тонни по ціні 1000грн.00коп. за одну тонну з урахуванням ПДВ на загальну суму 50.400грн.00коп.

          Пунктом 3.1 договору від 06.10.2005року узгоджено, що товар поставляється не пізніше 30.10.2005року. Базисом поставки товару передбачено склад відповідача та зазначено пунктом 5.2, що відповідач приймає на себе обов'язок повідомити позивача про готовність товару до відвантаження.

          Позивач виконав обов'язки за договором і відповідно до пункту 6.1 договору здійснив попередню оплату вартості товару в сумі 50.400грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №569 від 07.10.2005року.

          29.05.2006року позивач надіслав відповідачу претензію №217/14 від 26.05.2006року з вимогою про повернення сплачених коштів та пені , яка залишена без відповіді.

          Відповідно до п.п.1,7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

          Згідно з вимогами ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором, тобто не пізніше 30.10.2005року.

          Документального підтвердження передачі товару в зазначений термін відповідач не надав. Не надано ним і доказів повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження і після надіслання претензії, що свідчить про його відмову передати товар.

          Зазначене дає право позивачу відповідно до ч.1 ст.665 ЦК України відмовитися від договору і це є підставою для його припинення, але не звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

          Крім цього, згідно з частиною 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передасть товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення 50.400грн.00коп. за уточненими вимогами позивача, викладеними в листі від 31.07.2006року №318/11, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

          Розглядаючи вимоги про стягнення пені суд виходить із наступного.

          Відповідно до пункту 8.3 договору від 06.10.2005 року відповідач за порушення строку поставки товару в передбачені договором терміни сплачує за кожен день прострочення на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          В той же час, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.

          Сторони в договорі не визначили конкретного періоду нарахування пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен день прострочки), не визначивши при цьому кінцевий термін обчислення. Тому, суд вважає необхідним застосувати норму п.6 статті 232 ГК України, у зв'язку з чим нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Суд також зазначає, що в силу статті 232 Господарського Кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення в сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлені Господарським Кодексом України.

          Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, статті 258 ЦК України та 232 ГК України підлягають застосуванню одночасно, оскільки вони не суперечать, а доповнюють одна одну.

          Період нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України починається з 31.10.2005року та закінчується 30.04.2006року. Строк позовної давності позивачем не пропущено. Таким чином, підлягає стягненню пеня в сумі 4.774грн.88коп. за 182 дня прострочки передачі товару.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

          З урахуванням викладеного позовні вимоги задовільняються частково.

          Витрати по сплаті державного мита відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених вимог, а за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - на відповідача.

          В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі ст. 525, 526, ч. 1 ст. 665, ч. 2 ст. 693 Цивільного Кодексу України, ч. 1, 7 ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

                     В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовільнити частково.

2.Стягнути з фермерського господарства "Океан" с.Олександрівка Каланчацького району Херсонської області, вул.Північна, 10, р/р 260003713 в ХВД АППБ "Аваль" в м. Херсоні, МФО 352093, код 21303800 на користь закритого акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл", м.Херсон, вул.Привокзальна, 5, а/с 19, р/р 26005000343001 в ХРУ ВАТ КБ «Надра», МФО 352770, код 19368062 - 50.400 грн. 00 коп. основного боргу, 4.774 грн. 88 коп. пені, 551 грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В стягненні решти суми пені відмовити.

                    Суддя З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до

                                                                                ст. 84 ГПК України 04.08.2006року.