Рішення № 7525955, 26.07.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2006 р. Справа № 11/96-ПД-05

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "АТП-16527", м. Херсон;

до відкритого акціонерного товариства "Херсонавтотранс", м. Херсон;

про спонукання до укладення договору;

за участю представників сторін:

від позивача - Вишневський В.М. - заст.голови правління; Загороднюк А.Д. - представник;

від відповідача - Коваленко М.Л. - н-к юрвідділу;

Справа розглянута поза межами встановленого ст. 69 ГПК України строку за клопотанням сторін (а.с. 109, 111).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача до укладення договора № 1 про забезпечення перевезень пасажирів та багажу від 30.12.2004 р. з визнанням пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.2.1, 4.2.2, 5.1, 5.2, 5.3, 6.1, 6.2, 6.3 та 6.4 в редакції позивача.

Відповідач проти позову заперечує частково.

Розглядом матеріалів справи

в с т а н о в л е н о:

Як посилається позивач в позовній заяві, відповідно до ст. 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини пасажирського перевізника автобусного маршруту загального користування з власниками автовокзалів, автостанцій визначаються договором, що укладається в обов'язковому порядку та передбачає доручення перевізника укладати від його імені договір з пасажиром на перевезення.

На виконання даної правової норми відкритим акціонерним товариством "Херсонське АТП 16527", що має статус пасажирського перевізника, було направлено відкритому акціонерному товариству "Херсонавтотранс", що є власником всіх автовокзалів і автостанцій в Херсонській області, проект договору № 1 про забезпечення перевезень пасажирів та багажу від 30.12.2004 р.

Відповідач частково не погодився з запропонованими умовами, у зв'язку з чим підписав зазначений договір з протоколом розбіжностей до нього, обумовивши, що договір є дійсним за наявності протоколу розбіжностей № 1 від 30.12.2004 р. до договору "Про забезпечення перевезення пасажирів та багажу".

Позивач, не погодившись з частиною пропозицій відповідача щодо умов договору, склав та направив відповідачу супровідним листом № 12/49 від 29.01.2005 р. Протокол погодження розбіжностей до договору від 30.12.2004 р. № 1 "Про забезпечення перевезення пасажирів та багажу", в якому зазначив, які пункти договору мають бути прийняті в редакції позивача, а які - в редакції відповідача.

Але відповідач відмовився підписувати даний протокол, про що позивач був повідомлений листом № 20/3-117 від 07.02.2005 р. Оскільки нових пропозицій щодо умов зазначеного договору позивачу не було, це свідчить про ту обставину, що відповідач ухиляється від укладення договору обов'язковість якого передбачена ст. 42 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ч. 1 ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади вирішується судом.

В зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи сторони уклали протокол розбіжностей до спірного договору від 13.06.2006 р., яким узгодили спірні пункти договору № 1 від 30.12.2004 р. в редакції договору № 2.

При цьому сторони погодились, що даний договір вступає в силу з моменту, який буде визначений судом, але не дійшли згоди відносно пункту 3.1 договору № 2 щодо розподілу виручки, отриманої в результаті реалізації квитків.

Позивач наполягає на розподілі виручки наступним чином: автостанції (відповідач) - 10%, перевізнику (позивач) - 90 %, а відповідач - 15 % - автостанції та 85 % перевізнику.

При цьому позивач в обґрунтування своїх вимог стверджує, що запропонований ним розмір розподілу виручки є обґрунтованим, оскільки в такому випадку його доходи збільшаться на 23879 грн. 38 коп., що підтверджується висновком незалежного аудитора Смагіної О.О. (№ 16/02-051 від 16.02.05 р.).

Також посилається на висновки судово-бухгалтерської експертизи № 121/05 від 21.04.06 р. (том 2 а.с. 79-101), відповідно до якого на думку експерта, показник рентабельності основної діяльності позивача за 2004 р. - 1 квартал 2005 р., включаючи діяльність по перевезенню пасажирів через автостанційну мережу Херсонської області, необхідно визнати як незадовільний.

Крім того, надав додатково в обґрунтування своїх вимог аналіз реалізації білетів та можливі збитки позивача, а також копії укладених ним аналогічних договорів по перевезенню пасажирів з іншими підприємствами в Одеській, Сумській, Запорізькій, Черкаській, Київській, Донецькій та Вінницькій областях, якими виручка від реалізації квитків визначена в розмірі, що пропонує позивач по спірному договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що п. 3.1 договору № 2 має бути викладений в редакції відповідача (розподіл виручки від продажу квитків: позивачу - 85 %, відповідачу - 15 %) з огляду на наступне.

Відповідач посилається (довідки від 28.01.05 р. та від 06.07.05 р.), що попередніми договорами з позивачем був передбачений і діяв порядок розподілу виручки, встановлений і в укладених відповідачем з іншими перевізниками договорах:

- 356 договорів в 2003 р.;

- 396 договорів в 2004 р.;

- 434 договори в 2005 р.;

- 456 договорів в 2006 р.

Зазначений розподіл виручки економічно обґрунтований позивачем і підтверджений висновком Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області за результатами здійсненої Держінспекцією перевірки фактичних результатів фінансової діяльності автовокзалів і автостанцій по підсумкам роботи за 2003 рік за дорученням Херсонської облдержадміністрації (лист. № 02/3-40 від 20.01.04 р. а.с. 114,т.1).

Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило, що ВАТ "Херсонавтотранс" займає монопольне становище на ринку автостанційних послуг в межах Херсонської області з часткою 100 %, а також, що встановлення ВАТ "Херсонавтотранс" різних розмірів розподілу виручки від реалізації квитків у рівнозначних угодах з автоперевізниками є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого п. 2 ст. 50 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Рішенням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.09.02 р. за № 17/п-1 по справі № 12/1-02 від 26.06.02 р. визнано, що дії ВАТ "Херсонавтотранс", які полягають у застосуванні до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання різних умов розподілу виручки від реалізації квитків за проїзд пасажирів між ОПАС та перевізниками, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст. 50 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (а.с. 116, т.1).

Таким чином, встановлення позивачем різних розмірів розподілу виручки від реалізації квитків в договорі з відповідачем та в договорах з іншими перевізниками, є порушенням антимонопольного законодавства, передбаченого абз. 6 ст. 4 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", що є підставою притягнення його до відповідальності та застосування фінсанкцій.

Обґрунтованість запропонованого відповідачем порядку розподілу виручки підтверджена рішенням господарського суду по справі № 10/117-ПД від 13.05.04 р. та постановами Запорізького апеляційного господарського суду від 29.07.04 р. і Вищого господарського суду від 02.02.2005 р. (а.с. 103-105, т. 1)

За таких обставин запропонована відповідачем редакція п. 3.1 спірного договору з метою застосування однакових умов розподілу виручки до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджена документально.

Враховуючи вищезазначене доводи позивача в обґрунтування позовних вимог до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач визнаний в установленому порядку монополістом на певному ринку послуг, спір з розбіжностей, що виникли між сторонами при укладанні даного договору відповідно до п. 7 ст. 181 ГК України підлягає судовому розгляду.

Частиною 2 ст. 187 ГК України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладання відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

В зв'язку з цим суд визначає, що спірний договір вважається укладеним з дня набрання чинності даним рішенням суду.

Судові витрати покладаються на сторони в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати укладеним між ВАТ "Херсонавтотранс" та ВАТ "Херсонське АТП 16527" договір № 2 про забезпечення перевезень пасажирів та багажу, який вважається укладеним з дня набрання чинності даним рішенням.

3.Пункт 3.1 договору № 2 викласти в наступній редакції:" отримана в результаті реалізації квитків на проїзд пасажирів та перевезення багажу в автобусах Перевізника виручка надходить на розрахунковий рахунок Автостанції, з якого утримується належна сума страхових і автостанційних зборів. Решта виручки розподіляється наступним чином: Автостанція - 15 %, Перевізник - 85 %".

4.Стягнути з ВАТ "Херсонавтотранс", м. Херсон, вул. Радянська, 39, код 03119055, р/р 26004020810302 ХФ "БрокбизнесБанк", МФО 352372 на корить ВАТ "Херсонське АТП - 16527", Миколаївське шосе, 9, код 03119003, р/р 2600451 в ХОД АППБ "Аваль" м. Херсона, МФО 352093 - 42 грн. державного мита і 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Рішення відповідно до ст. 84 ГПК

України виготовлено 03.08.06 р.