Постанова № 75258450, 10.07.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/5811/17

провадження № 22-ц/781/1011/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс»

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справицивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2018 рокуу складі судді Шевченко І.М. і

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс» та просив стягнути на його користь 12012 грн. за не проведену фізико-хімічну експертизу.

Позовна заява мотивована тим, що на розгляді в Апеляційному суді Кіровоградської області в 2015 році перебувала цивільна справа № 22-ц/781/2398/15 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ТОВ «Агрофірма Колос» про скасування державної реєстрації, за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма Колос» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31.07.2015.

Ухвалою суду від 05.11.2015 була призначена почеркознавча та фізико-хімічна експертиза.

На вирішення експерту поставлено питання: чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_6 у додатковій угоді від 02.03.2012 року № 352318244001801 ОСОБА_6 чи іншою особою?; чи відповідає вік записів у додатковій угоді, а саме: підпис, строк дії додаткової угоди, дата та номер реєстрації зазначеній в ній даті?; чи проводилися рукописні дописки до записів у додатковій угоді, а саме: до строку дії додаткової угоди (25 років), якщо так то в який період часу?

Проведення експертизи доручено ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс».

Оплату проведення експертизи покладено на ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Відповідно до рахунку-фактури від 17.11.2015 № 146/15, за підписом директора ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» ОСОБА_7, загальна вартість експертизи склала 18 018 грн., з яких плата за проведення почеркознавчої експертизи становить 6 006 грн. та 12 012 грн. - за проведення фізико-хімічної експертизи.

02.12.2015 позивач здійснив оплату експертизи в сумі 18 018 грн., що підтверджується квитанцією від 02.12.2015 № 18, але відповідачем була проведена лише почеркознавча експертиза, вартість якої складає 6 006 грн.

Фізико-хімічна експертиза проведена не була з підстав незалежних від замовника.

Після розгляду справи позивач неодноразово звертався до директора ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» ОСОБА_7, щодо повернення сплачених коштів за експертизу, яка не була проведена, але питання не вирішено.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що зазначений позов про стягнення грошових коштів не підлягає задоволенню в обраний позивачем спосіб, оскільки вказані витрати у сумі 12012,00 грн., які сплачені за проведення в іншій справі судової експертизи, не можуть бути відшкодовані шляхом подання окремого позову та позивачем не доведено належність цієї суми коштів саме йому.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що у свою чергу стало причиною порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.11.2015 року по справі № 22-ц/781/2398 було задоволено клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про призначення судової почеркознавчої фізико-хімічної експертизи та призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ «Агрофірма «Колос» про скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки судову експертизу.

Проведення експертизи було доручено відповідачу - ТОВ «ЕПКК «ЮРЕКС» експерту ОСОБА_8

Відповідно до рахунку-фактури від 17.11.2015 № 146/15, за підписом директора ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» ОСОБА_7, загальна вартість експертизи склала 18 018 грн., з яких плата за проведення почеркознавчої експертизи становить 6 006 грн. та 12 012 грн. - за проведення фізико-хімічної експертизи.

02.12.2015 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили оплату за інформаційно-технічне забезпечення згідно рахунку фактури № 146/15 від 17.11.2015 в сумі 18 018 грн., що підтверджується квитанцією від 02.12.2015 № 18.

ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» була проведена лише почеркознавча експертиза, вартість якої складає 6 006 грн., фізико-хімічна експертиза проведена не була з підстав незалежних від замовника.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки сплачені кошти за проведення експертизи в іншій справі не можуть бути відшкодовані шляхом подання окремого позову. Крім того позивачем не доведено належність сплачених коштів саме йому.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможна виходячи з наступного.

Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв’язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зобов’язання у зв’язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

За наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.

Так, відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, але за умови відсутності: а) рахункової помилки зі сторони платника; б) недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.11.2015 задоволено клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ «Агрофірма «Колос» про скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, судову почеркознавчу фізико-хімічну експертизу експертизу (39-40).

Проведення експертизи доручено ТОВ «ЕПКК «ЮРЕКС» експерту ОСОБА_8, оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до рахунку-фактури від 17.11.2015 № 146/15, виданого ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС», ціна інформаційно-технічного забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи №58/15-1 становить 6006 грн., ціна інформаційно-технічного забезпечення проведення судової фізико-хімічної експертизи №58-2 становить 12012 грн. (а.с.42).

Згідно квитанції від 02 грудня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сплатили на рахунок ТОВ «ЕПКК»ЮРЕКС» 18018 грн. за інформаційно-технічне забезпечення згідно рахунку фактури №146/15 від 17.11.2015 (а.с.5).

14.01.2016 ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» надано висновок №58/15 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи (а.с.45-48).

Даних про те, що ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» проводило судову фізико-хімічну експертизу матеріали справи не містять.

Про те, що судова фізико-хімічна експертиза проводилась ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» належних та допустимих доказів не надало.

За приписами ст.79 ЦПК України (в редакції 2004 року із змінами та доповненнями) судові витрати складаються з судового збору та витрат , пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати пов’язані з проведенням експертиз.

Відповідно до ст.88 цього Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, розподілу між сторонами належать судові витрати, які сторони понесли, в тому числі за проведення експертиз.

Як встановлено судом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сплатили кошти за проведення судової фізико-хімічної експертизи, яку ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» не проводило.

Оскільки експертиза не проводилася сплачені за її проведення кошти не можуть бути віднесені до судових витрат та розподілені між сторонами відповідно до ст.88 ЦПК України.

ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» не було стороною у справі, а тому отримані ним кошти не можуть бути стягнуті з нього на користь позивачів в порядку розподілу судових витрат.

ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» та позивач ОСОБА_4 не перебували в договірних відносинах, судова фізико-хімічна експертиза призначалася ухвалою суду, а тому відповідно до приписів ст.1212 ЦК України товариство зобов’язано повернути кошти, які воно набуло їх без достатньої правової підстави, а підстави на якій були набуті кошти відпали.

Позивач ОСОБА_4 просив стягнути на його користь 12012 грн., яку сплачено позивачу, але згідно квитанції від 02 грудня 2015 року платниками є він та ОСОБА_5, яка не є позивачем по справі, даних про те, що позивач також діє в її інтересах немає.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню і з ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» на його користь підлягає стягненню 6006 грн.

Порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, відповідно п.4 ст.376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Враховуючи викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пропорційно до задоволених позовних вимог з ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 320 грн. понесених судових витрат та в дохід держави 480 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 374,375, 376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 березня 2018 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс» на користь ОСОБА_4 6 006 грн. сплачених за проведення експертизи та 320 грн. судових витрат.

Стягнути з ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «Юрекс» в дохід держави 480 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадку передбаченому ст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді А.М.Головань

ОСОБА_3