Постанова № 75258269, 05.07.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 395/269/17

провадження № 22-ц/781/848/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів – Єгорової С.М., Чельник О.І.,

при секретарі – Демешко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області в складі судді Орендовського В.А. від 09 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Новомиргородська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання права власності на частину спадкового майна, -

встановив:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його народження. В усіх подальших документах, з невідомих причин, прізвище його батьків було змінено на «Бідненко». Факт родинних відносин з підтверджено рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2015 року. При розгляді даної справи було встановлено, що спадщину після смерті батьків отримала його сестра ОСОБА_1, про що йому стало відомо у жовтні 2015 року. Також зазначає, що його батько, ОСОБА_5, помер 24.11.1999 року. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 9,05 га з земель КСП «Бирзулове» та майнового паю члена КСП «Колос». У будинку в с. Сухолітівка Новомиргородського району Кіровоградської області, який не був оформлений та не мав правовстановлюючих документів, після смерті батька залишилася проживати його мати. У зв’язку з похилим віком та постійних хвороб матері, він з січня 2000 року став проживати з матір’ю у вказаному будинку та здійснював догляд за нею. Вважає, що спадщину після смерті батька прийняв та його мати шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Про факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька йому відомо не було та про свій намір не повідомляла. Після смерті матері, яка померла 15.04.2002 року, відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 9,05 га з земель КСП «Бирзулове» та майнового паю члена КСП «Колос». На момент смерті матері він проживав з нею та деякий час проживав у батьківському будинку після її смерті, а потім надав дозвіл на проживання у даному будинку своєму двоюрідному брату та в такий спосіб розпорядився спадковим майном. Посилаючись на ці обставини, з урахуванням поданих уточнень, позивач просив:

- встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 10.09.2002 року державним нотаріусом Новомиргородської районної держаної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 1893 в частині 1/2 земельної ділянки, право на яку мав померлий ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 0216066, в частині 1/2 майнового паю члена КСП «Колос», що належало померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії КД № 146919;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 21.03.2003 року державним нотаріусом Новомиргородської районної держаної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 380 в частині 1/2 земельної ділянки право на яку мала померла ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 0216067, в частині 1/2 майнового паю члена КСП «Колос», що належало померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії КД № 146865;

- скасувати державний акт на право приватної власності на землю серія КР № 090597, зареєстрований 11.09.2003 року, виданий на ім’я ОСОБА_1 в частині 1/2 земельної ділянки площею 11,98 га, яка розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- визнати за ним право власності на ? частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5, померлого 24.11.1999 року, яке складається з 2.99 га площі земельної ділянки розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва та частки вартості майна пайового фонду, яка складає 1830 грн. 50 коп. або 0,625 % від вартості майна пайового фонду підприємства;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_6, померлої 15.04.2002 року, яке складається з 2.99 га площі земельної ділянки розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського та частки вартості майна пайового фонду, яка складає 1569 грн. або 0,535 % від вартості майна пайового фонду підприємства;

- в порядку перерозподілу спадщини після смерті батьків між спадкоємцями, визнати за ним право власності на 5,98 га земельної ділянки та за ОСОБА_1 право власності на 5,98 га земельної ділянки.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 5600 гривень згідно акту виконаних робіт.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Встановлено факт прийняття спадщини, ОСОБА_2, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, померлого 24.11.1999 року.

Встановлено факт прийняття спадщини, ОСОБА_2, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, померлої 15.04.2002 року.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 10.09.2002 року державним нотаріусом Новомиргородської районної держаної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 1893 в частині 1/2 земельної ділянки, право на яку мав померлий ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 0216066, а також в частині 1/2 майнового паю члена КСП «Колос», що належало померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії КД № 146919.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 21.03.2003 року державним нотаріусом Новомиргородської районної держаної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 380 в частині 1/2 земельної ділянки, право на яку мала померла ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР № 0216067, а також в частині 1/2 майнового паю члена КСП «Колос», що належало померлій ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії КД № 146865.

Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія КР № 090597, зареєстрований 11.09.2003 року, виданий на ім’я ОСОБА_1 в частині 1/2 земельної ділянки площею 11,98 га, яка розташована на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5, померлого 24.11.1999 року, яке складається з 2.99 га площі земельної ділянки, розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також частки вартості майна пайового фонду, яка складає 1830 грн. 50 коп. або 0,625 % від вартості майна пайового фонду підприємства.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_6, померлої 15.04.2002 року, яке складається з 2.99 га площі земельної ділянки розташованої на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також частки вартості майна пайового фонду, яка складає 1569 грн. або 0,535 % від вартості майна пайового фонду підприємства.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3840 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначає, що однією з умов прийняття спадщини є постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак позивачем таких доказів суду не надано та з заявою про встановлення факту про постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини до суду не звертався. Також вказує на те, що позивачем не доведено належними доказами факт вступу у фактичне управління спадковим майном.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії І-ОЛ № 173389 виданого 17 лютого 2015 року, батьками ОСОБА_2, який народився 08 січня 1955 року у с. Крупське Новомиргородського району Кіровоградської області є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /т.1 а.с.4/.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2015 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_5, який помер 24.11.1999 року та ОСОБА_6, яка померла 15.04.2002 року /т. 1 а.с.8/.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 9,05 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, що перебуває в колективній власності КСП «Бирзулове», на території Коробчинської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області, що належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія КР № 0216066 від 19 серпня 1997 року та майнового паю члена КСП «Колос» реорганізованого в Агрофірму «Селянський дім» с. Крупське, Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 3661,00 гривень або 1,25 відсотків, що належало померлому на підставі свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КД № 146919 від 09.02.2002 року /т. 1 а.с.39, 40/.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 9,05 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, що перебуває в колективній власності КСП «Бирзулове», на території Коробчинської сільської ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області, що належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія КР № 0216067 від 19 серпня 1997 року та майнового паю члена КСП «Колос» реорганізованого в Агрофірму «Селянський дім» с. Крупське, Новомиргородського району Кіровоградської області в розмірі 33138,00 гривень або 1,07 відсотків, що належало померлому на підставі свідоцтва на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КД № 146865 від 05.02.2002 року /т. 1 а.с.51,52/.

Зазначене спадкове майно після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийняла їх дочка ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом / т. 1 а.с.44, 56/.

10 травня 2016 року державним нотаріусом Новомиргородської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку спадкового майна після смерті його батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у зв’язку з тим, що ним було пропущено встановлений законом строк прийняття спадщини та спадкове майно перейшло до іншого спадкодавця /т. а.с.9,10/.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном. Доказом цього може бути наявність у спадкоємця ощадної книжки на ім'я померлого, іменних цінних паперів, квитанцій про оплату комунальних та інших послуг, обов'язкового страхування майна та інших документів, виданих на ім'я померлого, на майно, користування, управління і розпорядження яким можливе тільки після оформлення прав на нього.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; поясненнями свідків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження факту вступу в управління спадковим майновим після смерті батька позивачем були надані медалі, які належали покійному, що було встановлено при їх огляді у суді першої інстанції.

Також на думку колегії суддів доведеним є факт вступу позивачем в управління спадковим майном після смерті його мати шляхом надання дозволу для проживання ОСОБА_8, що підтверджується довідкою виданою Коробчинською сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області від 30 жовтня 2015 року /т. 1 а.с.6/.

За таких обставин, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, з урахуванням встановлених обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті батьків.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновкам суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2018 року.

Головуючий:

Судді: