Рішення № 75257960, 09.07.2018, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/140/18

Провадження № 2/386/169/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шкамерда К. С.

при секретарі судового засідання Максютенко О.О.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи служби у справах

дітей Голованівської районної

державної адміністрації ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог – Служба у справах дітей Голованівської районної державної адміністрації, Наливайківська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області про визначення місця проживання дітей,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог – Служба у справах дітей Голованівської районної державної адміністрації, Наливайківська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області про визначення місця проживання дітей, посилаючись на те, що вона проживала разом з ОСОБА_3 в незареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_5, 10.09.2011року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дітей ОСОБА_3 на даний час проживає окремо в смт. Голованівськ Кіровоградської області. Вона повністю опікується дітьми, надає їм моральну підтримку як мати, матеріально забезпечує. Старший син ОСОБА_7 навчається в Наливайківській ЗШ І-ІІ ступенів і з вересня 2017 року батько ніяким чином не опікується ним, що дуже випливає на моральний і особливо на психологічний стан дитини, не цікавиться навчанням сина. Молодший син ОСОБА_8 до 2018року проживав з нею, на даний час проживає разом з батьком, так як був викрадений із будинку, без її згоди. Дитина потребує материнського догляду, так як йому виповнилось лише 1 рік 8 місяців.

На даний час ОСОБА_3 не працює, неодноразово судимий, аліментів на утримання дітей не виплачує. За таких обставин вважає, що проживання малолітньої дитини з батьком не можливе.

Позивач не працює, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років, утримує власне господарство, обробляє присадибну ділянку, має всі умови для проживання дітей, що стверджується актом обстеження від 02.01.2018р. Відповідач не може надати дитині належного виховання та розвитку, матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров?я дитини умов проживання. Добровільно передати дитину проживати зі нею відмовився.

Позивач просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_5, 10.09.2011року народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_3.

27.02.18 р. ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання на 27.03.18 р.

25.03.18 р. ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Голованівського районного суду Кіровоградської області кримінальні справи для огляду.

14.05.18 р. ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 07.06.18 р.

09.07.18 р. судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із матір?ю на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі просять їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не надав, однак в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що він проти позову категорично заперечує, діти хочуть проживати з ним. Молодший син ОСОБА_8 проживає з ним 7 місяців, дитина доглянута, відвідує лікарню, збираємось до дитячого садочка. Коли він забирав дитину позивачки вдома не було, вона провідала дитину кілька разів, привезла пару бананів та йогурт. Вважає, що позивачка веде аморальний спосіб життя, у зв’язку з чим, дитина не може проживати з нею.

Представник третьої особи служба в справах дітей Голованівської РДА суду пояснила, що вона підтримує висновок органу опіки та піклування.

Представник третьої особи – голова Наливайківської сільської ради в судове засідання призначене на 09.07.18 р. не з?явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Однак, під час надання пояснень відносно позову пояснила, що негативних відомостей щодо позивачки та її догляду за дітьми надати не може. Позивачка обробляє господарство, слідкує за дітьми.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка проживала з відповідачем в незареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_5, 10.09.2011року народження, свідоцтво про народження серії 1-ОЛ №116159 від 26.09.2011року та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво серії 1-ОЛ №196221 від 05.07.2016року. Батьком дітей є ОСОБА_3, мати ОСОБА_1.

Згідно довідки Голованівського районного відділу ДВС у Кіровоградській області №4902/135-24 від 02.10.17 р. відповідач ОСОБА_3 не сплачував аліменти на утримання дітей в період з 01.04.17 р. по 30.09.17 р.

Відповідно до довідки про склад сім’ї від 09.01.2018р. №14, виданої Наливайківською сільською радою ОСОБА_6 та ОСОБА_9 проживають разом із матір?ю ОСОБА_1 в с.Наливайка по вул. Садовій, 31, Голованівського району Кіровоградської області (а-с.13).

Згідно з акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї ОСОБА_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.01.2018року сім’я проживає в житловому будинку з надвірними будівлями загальною площею 40 кв.м. На земельній ділянці вирощують сільськогосподарську продукцію, утримують підсобне господарство. Мати ОСОБА_1 не працює, знаходиться в відпустці при народженні дитини. Належну увагу мати приділяє вихованню дітей. Кошти, які отримує на дітей використовує за призначенням (а-с.12).

Відповідно до висновку Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 31.12.17 р. за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо забрання без її дозволу дитини ОСОБА_3 встановлено, що у даній ситуації вбачаються ознаки цивільно-правових відносин.

Свідок ОСОБА_10, який є чоловіком сестри ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він перебував вдома зі своєю дружиною ОСОБА_11 До будинку увійшов ОСОБА_3, який почав шукати ОСОБА_1, що перебувала у смт. Голованівськ разом із батьками по справах. Скориставшись відсутністю останньої, малолітню дитину ОСОБА_12 у зимову пору року відповідач забрав із будинку без верхнього одягу та без дозволу ОСОБА_1

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім?я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обовязки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Принципом 6 Декларацією прав дитини ООН 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір?ю.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобовязаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обовязків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (частини перша, друга статті 160 СК).

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 8 Конвенції гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому зазначена стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть утручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоровя чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).

Отже, вирішення виниклого спору про визначення місця проживання дітей становить втручання у сімейне життя в розумінні статті 8 Конвенції.

Певне підґрунтя в національному законодавстві України та переслідування законної мети щодо захисту «прав та свобод інших осіб», а конкретно - дітей, передбачено статтею 161 СК України, якою визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров?я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Разом із тим у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції суду слід вирішити питання про те, чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві».

Так, відповідно до висновку органу опіки та піклування Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 30.03.2018 року №01-32/35/1 членами комісії одноголосно було вирішено, що доцільно визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 біля його матері ОСОБА_1 за адресою: вул. Садова,31, с.Наливайка Голованівського району Кіровоградської області (а-с.64).

Також в судовому засіданні оглянуті кримінальні справи відносно ОСОБА_3 за скоєння кримінальних правопорушень, а саме: справа №386/1129/17 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, ухвалою від 04.12.2017року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрито у зв’язку з відмовою ОСОБА_13 від обвинувачення;

справа №386/93/16-к у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України, вироком Голованівського районного суду від 16.02.2016 року було затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. 02.06.16 р. ухвалою Голованівського районного суду замінено штраф на покарання у виді громадських робіт у зв’язку з несплатою засудженого;

справа №1/1104/1/12, вироком Голованівського районного суду від 27.02.2012 року ОСОБА_3 визнано винним по ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.317 КК України та засуджено на 4 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, звільнено від відбування покарання з випробуванням тривалістю 2 роки 6 місяців.

Відповідно до ухвали Голованівського районного суду Кіровоградської області від 13.01.17 р. по справі №386/980/16-к кримінальне провадження закрито відносно ОСОБА_14, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у зв’язку з відмовою ОСОБА_1 від обвинувачення.

Наявні матеріали справи свідчать, що матір?ю на теперішній час створені всі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку дитини.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини, суд прийняв до уваги вчинення відповідачем кримінальних правопорушень та вік дитини, яка має повних два роки, а тому враховуючи його малолітній вік суд вважає, що дитина повинна проживати з матір’ю, оскільки недоцільно розлучати дитину з матір’ю, так як це негативно може вплинути на її психічний стан та розвиток.

При цьому судом при розгляді справи не встановлено виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір'ю, та такі обставини не доведені належними та допустимими доказами з боку ОСОБА_14 Не встановлено судом і зловживання ОСОБА_15 спиртними напоями або наркотичними засобами, або її аморальної поведінки, що може зашкодити розвиткові дитини.

Таким чином, слід дійти висновку, що зміна місця проживання дитини у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції не буде вважатися необхідним втручанням у демократичному суспільстві.

Крім того, суд наголошує, що при обставинах встановлених судом у ОСОБА_3 відсутні перешкоди у вихованні та утриманні дітей без зміни їх місця проживання.

На підставі поданих по справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи, які не викликають сумніву, вони являються достовірними та вичерпними.

Вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат позивачем не заявлялись.

Керуючись ст.ст. 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 6 Декларації про права дитини від 20 листопада 1959 р., ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 137, 141, 206, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог – Служба у справах дітей Голованівської районної державної адміністрації, Наливайківська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області про визначення місця проживання дитини – задовольнити.

Визначити місце проживання дитини: ОСОБА_6, 28.05.2016року народження з матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.07.18 р.

Суддя Шкамерда К. С.