Рішення № 75257592, 09.07.2018, Миронівський районний суд Київської області

09.07.2018 Єдиний унікальний № 371/1450/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1450/17

Провадження № 2-а /371/10 /18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

розглянувши у письмовому провадженні, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області № 2 від 09 червня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну компенсацію в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 09 червня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позовна вимога, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Пенсійному Фонді України та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с. 9).

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Відповідно до пенсійного посвідчення та вкладення до нього, ОСОБА_2 був інвалідом третьої групи, та потерпілим від чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с. 11).

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.14).

Згідно довідок Миронівської міської ради від 18 квітня 2017 року № 02-50/1074 та № 02-50/1075, ОСОБА_1 до дня смерті чоловіка ОСОБА_2 перебувала на його утриманні та на даний час проживає одна (а.с.16).

Таким чином, позивач є пенсіонером, перебувала на утриманні у ОСОБА_2 до дня його смерті, який був також пенсіонером, інвалідом третьої групи та постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, із посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіаційного контролю у 1986 році, позивач постійно приживала на території зони посиленого радіаційного контролю, віднесеної до 4 категорії, а отже є особою, яка постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 13).

Позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй щомісячної компенсації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням від 09 червня 2017 року за № 2 позивачу було відмовлено у призначенні щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.17).

Свою відмову Управління мотивувало тим, що позивач матиме право на щомісячну компенсацію за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи при досягненні 60 років, згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За змістом статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Згідно з частиною другою цієї статті непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Аналізуючи змість ст. ст. 26, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у системному зв'язку із нормою ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд приходить до висновку, що позивач матиме право на щомісячну компенсацію у зв'язку із втратою годувальника досягнувши 60 річного віку.

Згідно з копією паспорта, позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Тобто, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, позивачу виповнилося 56 років, а отже вона в силу норм ст. ст. 26, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача не мала права на щомісячну компенсацію у разі втрати годувальника.

За наведеного вище, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов ОСОБА_1 до Кагарлицького об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4.У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

5.Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук