Вирок № 75256879, 10.07.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/315/18

Провадження № 1-кп/352/133/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого-судді Гургули В.Б.

секретаря Кожуховської О.І.

з участю:

прокурорів Шутки Л.І., Боднар Г.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківськ кримінальне провадження від 19.09.2017р. за №12017090250000424 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, депутатом не являється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

Внаслідок злочинної недбалості ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

19 вересня 2017 року близько 15 годин 30 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1, та перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп’яніння, що значно знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, рухався автодорогою Н-10 «Стрий-Чернівців 115+900км» між населеними пунктами с. Черніїв та с. Марківці Тисменицького району в напрямку с. Марківці. У цей час, на даній ділянці автодороги назустріч рухався автомобіль марки «ВМW 318», реєстраційний номер NDZ37KU під керуванням ОСОБА_2

Водій ОСОБА_1, при наближенні до автомобіля марки «ВМW 318», реєстраційний номер NDZ37KU, під керуванням ОСОБА_2, проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно- небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВМW 318», реєстраційний номер NDZ37KU, під керуванням ОСОБА_2

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9. відповідно до якого водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

У результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота з розривом селезінки, крововиливом в черевну порожнину, що викликало необхідність проведення операції - видалення селезінки (спленекстомія), санація та дренування черевної порожнини, закриті переломи: нижньої третини правої плечової кістки; середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщення; перелом ліктевого паростка справа; обох кісток лівого передпліччя в верхньої /середньої/ третини, що викликало необхідність проведення операцій - монтаж системи скелетного витяжіння, МОС LCP пластиною та шурупами лівої стегнової кістки; МОС LСР пластиною правої плечової кістки, МОС LСР пластиною лівої променевої кістки; двох кісточковий перелом в лівому гомілково-ступеневому суглобі; рани волосяної ділянки голови, нижньої губи, підборіддя, передпліччя нижньої губи та підборіддя.

Відповідно до висновку експерта від 14.02.2018 р. судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота з розривом селезінки, крововиливом в черевну порожнину, - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому: нижньої третини правої плечової кістки; середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщення; перелом ліктевого паростка справа; обох кісток лівого передпліччя в верхньої /середньої/ третини та двох кісточковий перелом в лівому гомілково-ступеневому суглобі - відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

Таким чином, внаслідок злочинної недбалості, яка виразилась в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, і суду пояснив, що дійсно 19 вересня 2017 року близько 15 годин 30 хвилин керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1, та перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп’яніння, рухався автодорогою «Стрий-Чернівці» між населеними пунктами с. Черніїв та с. Марківці Тисменицького району в напрямку с. Марківці, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВМW 318», реєстраційний номер NDZ37KU, під керуванням потерпілого ОСОБА_2

Обвинувачений зазначив, що відшкодував збитки, щиро жаліє за скоєним, усвідомив неправомірність свого вчинку, просив суворо не карати та не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_2 подав заяву про те, що обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував йому збитки, претензій до нього не має, просить суворо не карати.

Враховуючи, що учасниками судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд ухвалив проводити судовий розгляд у порядку, встановленому ч.3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать їм і не оспорюються самим обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при призначенні покарання за ст. 286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчиненого злочину.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, молодий вік обвинуваченого та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Злочин, скоєний ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставин справи, особи обвинуваченого, який є особою молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінеті, обставин, що пом'якшують покарання, поведінку обвинуваченого після скоєного ДТП, а також те, що потерпілий ОСОБА_2 не вимагає суворого покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі. Також, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, оскільки даний злочин пов'язаний з експлуатацією транспортного засобу та порушенням ОСОБА_1 ПДР України.

Крім того, суд переконаний, що є достатньо підстав для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, застосувавши ст.75 КК України, з врахуванням всіх обставин справи та особи винного, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід визначити іспитовий строк 1 рік. Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_1 під час іспитового строку слід покласти обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації..

На думку суду, саме таке основне покарання у виді позбавлення волі, але з іспитовим строком, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд-

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі із випробовуванням з іспитовим строком - 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язати:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні, які становлять:

-1001 грн. за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Івано- Франківській області інженерно-транспортної експертизи №4.2-764/17 від 20.02.2018;

-1001 грн. за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Івано- Франківській області інженерно-транспортної експертизи №4.2-766/18 від 20.02.2018;

-1430 грн. за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Івано- Франківській області інженерно-транспортної експертизи №4.2-765/18 від 20.02.2018;

Речові докази:

-автомобіль марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1, який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1 - повернути власнику;

-автомобіль марки «BMW 318», реєстраційний номер NDZ37KU, який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 30 діб з моменту проголошення, а засудженим з часу отримання його копії, через Тисменицький районний суд.

Суддя Гургула В.Б.