Ухвала суду № 75255714, 05.07.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4455/17

Провадження № 1-кп/496/54/18

У Х В А Л А

05 липня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Полубок Н.А.,

прокурора – Богомолова Г.Ю.,

потерпілих – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників потерпілих – ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_7,

обвинуваченого – ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

В судовому засіданні від прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП-21 УДПтС України в Одеській області строком на 60 днів, при цьому прокурор посилалася на обставини викладені у письмовому клопотанні.

Потерпілі та їх представники в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти вказаного клопотання прокурора, при цьому захисник обвинуваченого посилався, що клопотання прокурора є необґрунтованими, стверджував, що ризики, передбачених статтею 177 КПК України не доведені, крім того, порушено вимоги ст. 199 КК України, а саме наголошував, що згідно ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, також іншими захисниками раніше заявлялися клопотання про зміну запобіжного заходу, однак в порушення норм кримінально процесуального кодексу України головуючим не були розглянуті клопотання вчасно, а саме протягом трьох днів, тому це є порушенням прав обвинуваченого.

На вказані ствердження захисника прокурор зазначив, що ним було вручено безпосередньо 04.07.2018 р. перед судовим засіданням клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 захисникам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у приміщенні суду, про що є їх розписки про вручення з позначкою дати, однак захисник ОСОБА_7 відмовився приймати вказане клопотання та заперечував щоб обвинувачений також отримував вказане клопотання, а в судовому засіданні захисником ОСОБА_7 було заявлено два відводи судді, у зв’язку з чим, вручення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виявилось не можливим.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих, а також їх представників, обвинуваченого та його захисника, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження та надані докази, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

А також суд приймає до уваги прецедентне право Конвенції щодо чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти. Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Продовжене тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судове рішення від 26.01.1993 р. § 30/.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32.

Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – спливає 26.05.2018 р., а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_8, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також звертає увагу на те, що в силу ст. 89 КК України являється не судимим, також суд враховує тяжкість інкримінованого йому злочину, останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, а також скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до загибелі чотирьох осіб, суд приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, вину визнав частково, а також з метою уникнення ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення.

Щодо посилання захисника на порушення норм ст. 199 КПК України, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З цього приводу суд зазначає наступне, що згідно ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тобто, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання щодо доцільності тримання обвинуваченого під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором перед судовим засіданням 04.07.2018 року захисникам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у приміщенні суду було вручено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8, при цьому суд звертає увагу на те, що захисник ОСОБА_7 відмовився приймати вказане клопотання, а також заперечував щоб обвинувачений отримував зазначене клопотання, тому суд переконаний в тому, що у захисника ОСОБА_7 було достатньо часу для отримання клопотання, ознайомлення з ним та у разі не згоди з вказаним клопотанням підготувати заперечення.

Також захисником ОСОБА_7 зазначено, що раніше заявлялися клопотання про зміну запобіжного заходу, однак в порушення норм ст. 201 Кримінально процесуального кодексу України головуючим не були розглянуті клопотання вчасно, а саме протягом трьох днів.

Як вбачається з матеріалів справи, захисниками обвинуваченого неодноразово заявлялись клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, у зв’язку з тим, що він потребує належної медичної допомоги. У зв’язку з чим на адресу ДУ «Одеська установа виконання покарань №21» судом направлялись запити щодо з`ясування стану здоров`я ОСОБА_8, що необхідно було для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки суду не було надано належних та допустимих доказів з цього приводу.

Щодо розгляду вказаних клопотань захисників, судом було відображено та надана оцінка вказаним клопотанням в кожній ухвалі про продовження строку тримання під вартою.

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора про те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_8 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу - не має.

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчиняти тиск на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 05.07.2018 р. до 02.09.2018 року включно в Одеському УВП-21 УДПтС України в Одеській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - начальнику Одеського УВП-21 УДПтС України в Одеській області.

Ухвала оскарженню не підлягає (заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду).

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області ОСОБА_11

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2018 року.