Ухвала суду № 75255122, 12.07.2018, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1478/17-к

1-кп/468/40/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

12.07.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Муругова В.В., з участю секретаря Цегельник Н.В., прокурора Єгорова І.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017150140000002 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 286 КК України.

В ході судового розгляду представник потерпілого заявив клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4, оскільки в ході судового розгляду надані відомості, що потерпілий має інвалідність, а тому це може потенційно свідчити про тяжкий ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого. Тому у представника потерпілого є сумніви в правильності наданого стороною обвинувачення висновку експерта з цього приводу, у зв’язку з чим просив призначити додаткову судово-медичну експертизу.

Представник потерпілого просив при призначенні додаткової експертизи поставити питання: який характер, локалізація, давність, механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4?; чи могли утворитись наявні у ОСОБА_4 тілесні ушкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди? Якщо так, то які саме?; Чи були тілесні ушкодження, наявні у ОСОБА_4 такими, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння? Який відсоток втрати працездатності має ОСОБА_4 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень? до якого ступеню тяжкості відносяться наявні у ОСОБА_4 тілесні ушкодження?

Прокурор підтримав клопотання представника потерпілого.

Сторона захисту заперечила проти клопотання прокурора.

Вирішуючи клопотання представника потерпілого, суд керується положеннями ч.1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1, серед іншого обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Зі змісту та обґрунтування клопотання слідує, що вказане клопотання представника потерпілого спрямоване на перевірку наявності в діях обвинуваченого більш тяжкого злочину, аніж той, в якому він обвинувачується та який є предметом судового розгляду.

А тому клопотання представника потерпілого про призначення судом експертизи на перевірку наявності в діях обвинуваченого більш тяжкого злочину є таким, що виходить за межі судового розгляду, визначеного ч.1 ст. 337 КПК України.

Положення ст. 337 КПК України є імперативними та забороняють суду з будь-якою метою виходити за межі висунутого обвинувачення, окрім єдиного виключення – коли це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч.3 ст. 337 КПК України).

Крім того, слід зауважити, що положення ст. 337 КПК України не просто формально визначають межі судового розгляду з метою недопущення до розгляду, обставин, які не мають значення для справи, а зміст даної статті КПК України через призму положень ст. 8 КПК України, яка закріплює верховенство права, як загальну засаду кримінального провадження, також реалізує положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на встановлення незалежним і безстороннім судом обгрунтованості будь-якого висунутого проти неї кримінального обвинувачення.

В даному випадку призначення в межах відповідного кримінального провадження з чітко визначеними межами розгляду (межами висунутого обвинувачення) експертизи, спрямованої на збирання будь-яких доказів (а призначення експертизи є збиранням доказів в розумінні ст. 93 КПК України) для перевірки вини особи в більш тяжкому злочині, аніж він обвинувачується, - не тільки порушить положення КПК України щодо меж судового розгляду, а фактично спотворить саму роль суду в кримінальному провадженні, закріплену в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а, отже порушить основоположні права людини, гарантовані даною Конвенцією.

За таких обставин, суд не має жодних законних підстав для задоволення клопотання представника потерпілого про призначення додаткової експертизи, оскільки таке клопотання виходить за межі висунутого ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта обвинувачення та спрямоване на іншу мету, аніж виключення, передбачене ч.3 ст. 337 КПК України.

Варто зауважити, що судом в даному кримінальному провадженні двічі аналогічним чином вирішувались аналогічні за змістом та спрямованістю клопотання прокурора, тому позиція суду щодо цього є незмінною та ґрунтується на основоположних засадах кримінального провадження та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 332 ч.1, 337 ч.1 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 про призначення додаткової судово-медичної експертизи ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12017150140000002 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 135, ч.1 ст. 286 КК України - відмовити.

СУДДЯ: