Ухвала суду № 75254799, 11.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/11778/14-ц

Провадження № 22-з/783/142/18 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

11 липня 2018 року суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Левик Я.А., розглянувши питання про відвід головуючому-судді Ніткевичу А.В., суддям Крайник Н.П., Савуляку Р.В. у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2-ОСОБА_10 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Андрол», про стягнення заборгованості за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус», про визнання недійсним договору позики, та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрол" до ОСОБА_2, з участю третьої особи ОСОБА_4, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Тишківської Роксолани Іванівни, про визнання договору іпотеки недійсним, -

в с т а н о в и в:

06.07.2018 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подав заяву про відвід головуючому судді Ніткевичу А.В., суддям Крайник Н.П., Савуляку Р.В., з підстав, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Заяву обґрунтовує тим, що колегія суддів під головуванням судді Ніткевича А.В., суддів Крайник Н.П., Савуляка Р.В. відмовила у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи висновку лінгвістичної експертизи. Зазначені обставини, на думку заявника, викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності головуючого-судді Ніткевича А.В., суддів Крайник Н.П., Савуляка Р.В. під час розгляду цієї справи.

Ухвалою колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 06 липня 2018 року визнано заявлений відвід колегії суддів необґрунтованим, оскільки докази, які б підтверджували необ'єктивність та упередженість головуючого-судді Ніткевича А.В., суддів Крайник Н.П., Савуляка Р.В. в розгляді даної справи, відсутні, а незгода сторони з процесуальним рішенням суду про відмову у задоволенні клопотання про долучення висновку експертизи, не може бути підставою для відводу.

Колегією суддів відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України провадження у справі зупинено для вирішення іншим суддею заявленого відводу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

09 липня 2018 року справу для вирішення питання про відвід передано судді Левику Я.А.

Перевіривши доводи заяви про відвід головуючому судді Ніткевичу А.В., суддям Крайник Н.П., Савуляку Р.В., вважаю, що підстав для задоволення відводу суддів немає.

Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, «відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Вказане є цитатою п.п. 49-50, 52-53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 9.11.2006 року.

Перевіряючи заяву про відвід в контексті наведених у ній доводів, враховуючи письмові пояснення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 по суті відводу та враховуючи згадані вимоги закону та практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (зокрема ст. 10 ЦПК України), вважаю, що підстав для задоволення відводу немає.

Так, підстави відводу зводяться до незгоди представника з процесуальним рішенням суду та жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку колегії суддів, яка б вказувала на упередження чи небезсторонність при розгляді справи і, які б можна було перевірити, - не наведено.

Аналогічно жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що склад суду не забезпечив відсутність сумнівів у його безсторонності при розгляді справи, заявник не навів та таких із матеріалів справи не встановлено.

Зважаючи на вказане заявлений відвід, із наведених у ньому підстав, - не слід вважати обґрунтованим, оскільки зазначені обставини не вказують про необ'єктивність чи упередження колегії суддів при розгляді справи.

Жодних інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності чи упередженості колегії суддів при розгляді справи заявником не наведено.

З огляду на наведені вище норми процесуального закону та обставини, що викладені в заяві про відвід, про які йшлося та, які слід вважати такими, що не дають підстав для задоволення заяви про відвід, - у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 36, 40 ЦПК України, -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про відвід головуючому судді Ніткевичу А.В., суддям Крайник Н.П., Савуляку Р.В., - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Я.А. Левик