Рішення № 7525441, 22.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р. Справа № 07/345-09

вх. № 8893/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Невольніченко О.О., дов. № 11/11-09 від 11.11.09 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Явал Україна", м. Харків

до ТОВ "Завод алюмінієвих та металопластикових конструкцій" Гласстек", м. Харків

про стягнення 29122,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Явал Україна" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод алюмінієвих та металопластикових конструкцій" Гласстек" 29122,01 грн. основного боргу та судові витрати по справі, в тому числі витрат на оплату послуг адвоката, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

21.12.09 р. позивачем надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 32571,33 грн. основного боргу та судові витрати по справі, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем, за усною домовленістю, було поставлено відповідачу товар, що підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей (а.с. 11-44).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Судом встановлено, що між сторонами не було встановлено строків та порядку виконання відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 32571,33 грн. основного боргу.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію - вимогу (№ 90/09 від 21.10.09 р. (а.с.10) про оплату заборгованості в сумі 29122,01 грн.

Враховуючи викладене та не оплату вказаної суми відповідачем, позивачем доведено лише факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати позивачу 29122,01 грн. та не надано доказів (вимоги), які б підтверджували настання строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати 3449,32 грн.

Таким чином, у позивача відсутнє право вимагати стягнення з відповідача 3449,32 грн. основного боргу.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 29122,01 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 29.10.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 29122,01 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на оплату послуг адвоката.

Суд вважає за необхідне в задоволенні вказаної вимоги відмовити, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката та взагалі не визначено розмір витрат на оплату послуг адвоката, які заявлено до стягнення з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 3449,32 грн. основного боргу та вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод алюмінієвих та металопластикових конструкцій" Гласстек" (просп. Ілліча, м. Харків, 118а, 61019, код ЄДРПОУ 34391096, р/р 26004301314417 у ЗАТ "ОТР банк", МФО 350750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Явал Україна" (просп. 50-річчя ВЛКСМ, 30, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 30988447, р/р 26004996105779 у філії ЗАТ "ПУМБ" м. Харкова, МФО 350385) 29122,01 грн. основного боргу, 291,22 грн. державного мита та 211,01 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 24 грудня 2009 року.